Український футбол
Є НАКАЗ — ВИЙТИ НА «РЕЗУЛЬТАТ ДЖОНСОНА»
Підозрюю, сьогодні-завтра десь три-чотири команди прем’єр-ліги застосують щодо мене закон Джексона-Веника. Адже, розглядаючи ці клуби потенційними претендентами на розставання з елітою, миттєво стаю їхньою «нев’їзною персоною»

Але, повірте, друзі: жодної упередженості щодо «Севастополя», «Говерли», «Таврії» чи запорізького «Металурга» навіть на думці не маю. Навіть більше: у ситуації зі зняттям столичного «Арсеналу» логічніше було би додати «атестаційно спроможного» вихідця з першого дивізіону, й нікого не відтісняти класом нижче. Проте, не мені переписувати регламент. Отож, із наявної на сьогодні таблиці ми просто виокремили чотирьох номінально замикаючих, аби подивитися, у чому їхні шанси.

Севастопольцям узагалі аутсайдерська доля не прогнозувалася, адже склад знову зміцнився перед стартом. Прихід Геннадія Орбу, спершу на роль «в. о.», був підкріплений серією вдалих поєдинків, попри те, що приморців у певних матчах судили досить неласкаво. Власне, якщо відмінусувати ту ж поразку від «канонірів» (як і має зробити УПЛ), то втрачених очок вия­виться ще менше, ніж у тих же закарпатців.

Але, хтозна, може саме після тієї невдачі в Києві (вели після м’яча, забитого Маріушем Левандовскі з пенальті, але потім наразилися на бенефіс Артема Кравця й програли — 1:3) власники південного клубу почали «забувати» про перемоги над «Карпатами» та МД плюс про виїзну нічию з «Ворсклою»? Можливо, наприкінці вересня Орбу ще був для них «у законі», що начебто підкріпилося згодом надважливою перемогою в Ужгороді. Позбавленим логіки сприймається момент відставки: нехай 0:4 на «Донбас Арені», але, зреш­тою, хто там тільки не отримував «сухої».

Як відомо, заключну перед ант­рактом зустріч із «Динамо» в гостях «смугасті» проводили вже без коуча та без трійки «звинувачених» (Левандовскі, Сергій Симоненко, Олександр Чижов). Й хоча, проти когорти Олега Блохіна виглядали підопічні Сергія Коновалова вельми пристойно, однак усім було ясно: прийде новий наставник. Інша справа, чому такий, до болю знайомий, Ангел Червенков не виник на обрії ще у серпні, коли про переїзд на береги Кубані заявив кумир місцевої «торсиди» Олег Кононов? Ну а нині складно видавати «Севастополю» аванси, нехай зіграють у Туреччині бодай кілька спарингів — проти клубів Владивостока й Клайпеди. Те, що першим новобранцем став нападник Володимир Лисенко (володар Суперкубка-2007 у динамівській футболці), не знімає проблеми з обороною. Адже формально саме їхні 33 пропущені — «найвищий» показник за 18 турів у чемпіонаті.

Тим часом, болгарського тренера гукнула до себе й сусідня «Таврія». І також добре відомого вітчизняному вболівальникові. Нікола Костов із цікавістю дізнався, що на початку другої частини сезону він виведе нових підлеглих саме на домашню гру із севастопольцями. Утім, до дивних подій весни 2011-го, коли останні мог­ли опинитися вище «Іллічівця», але сімферопольці їх предметно обіграли на краю вильоту, Костов відношення не має.

Сьогодні в пана Ніколи вже не буде такого алібі, як у поперед­ника — грека Яніса Христопулоса. Маю на увазі припинення табу на заявку новачків. Такі вже прибули, зокрема, в послужному списку македонця Бобана Грнчарова чіпляють погляд хіба що бельгійський «Гент» та ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква). Та варто знати, наскільки він був там на видноті? Безумовно, весняні успіхи кримчан залежатимуть і від того, чим реально займатиметься СК «Таврія» — футболом чи судовими розбірками з колишніми співробітниками та з агентами звільнених гравців.

Єдина, на мій погляд, моральна перевага запоріжців над таврійцями — менша кількість поразок (11 проти 13-ти), хоча замикають таблицю саме «металурги». Нині Олег Таран разом із спортивним директором Олександром Томахом намагаються відфільтрувати лави. Скористався таким діє­словом суто з огляду на рубрику «Пішли-прийшли». Якщо є реальністю від’їзд Адольфа Тейку, Євгена Опанасенка, Жуніора, Антона Монахова, то ця революція серйозна.

Хто ж на новенького? Два імені зрозумілі — голкіпер Євген Боровик і хавбек Володимир Прийомов. Іще подейкують, додадуть одного-двох бразильців після спарингу з командою «вільних птахів Південної Америки». Також має з’явитися новий керівник прес-служби. Якщо чесно, то причина прискореної зимової відпустки з наступною відставкою Миколи Резника дещо надумана. Буцімто, знімальна група ТК «Футбол» побувала за лаштунками не в тому місці (роздягальня «Славутич-Арени») й не в той час (перед матчем запоріжців із «Зорею»). А куратор ЗМІ чи то дозволив, чи то не заборонив. Пригадується, з Ігорем Павленком клуб повівся свого часу теж не вельми інтелігентно. Ну, це винятково моя точка зору…

Узагалі, всім нашим прес-аташе варто повчитися викладу подій у авторів анекдоту піввікової давнини про парний легкоатлетичний забіг очільників СРСР та США: «У результаті змагань Ліндон Джонсон фінішував передостаннім, а Микита Сергійович Хрущов зайняв друге призове місце». Власне кажучи, в теперішній боротьбі за виживання метою всього квартету є показати результат президента Джонсона — себто стати 14-м. Певне, тому «Говерла» так хутко й вирушила на босфорський збір.

Причому не поспішав би робити висновки з поразок од казахстанської молодіжки та польського «Шльонська». Куди важливіше, що В’ячеслав Грозний гукнув до Ужгорода цілу групу кваліфікованих майстрів — Максим Шацьких, Ілля Галюза, Максим Фещук, Серж Акакпо, В’ячеслав Сердюк. Та й такі хлопці, як Євген Морозенко та Микола Вечурко теж здатні забезпечити глибину екіпажу. А це завжди вважалося козирем Грозного.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.


стрічка новин