Ігор ЖУРАХОВСЬКИЙ: «Усе змінило вилучення»

— Ігоре, що можете розказати про перебування в таборі молодіжної збірної команди України?

— По-перше, дуже задоволений тим, що мене запросили до збірної. Поєдинок проти Туреччини став дебютним для мене, відтак добре, що вдалося здобути перемогу. Хотів би відзначити теплу й дружню атмосферу в колективі. Тут усі один одного підтримують, допомагають, ніхто нікому не закидає. Окрім того, тренери допомагають кожному з нас якомога безболісно стати частиною команди, почуватися своїм. У Сергія Івановича чудово налагоджений контакт із гравцями, він постійно з нами розмовляє, дає настанови, підказує. Це дуже добре, що в команді доволі велику увагу приділяють психології, адже гравці починають більше вірити у власні сили й грають розкуто та самовіддано.

— Наскільки взагалі тренувальний процес у збірній контрастує на тлі, приміром, практики у вашому клубі?

— Звичайно, кожен тренер по-своєму будує тренувальний процес. Ураховуючи той факт, що Сергій Іванович усіх нас разом зібрав уперше, насамперед акцентувалася увага на адаптації, знайомстві, тренування були емоційніші. Особисто мені тренувальний процес у «молодіжці» сподобався.

— Як у команді відбулося знайомство? Можливо, були якісь загальнокомандні збори, де кожен гравець розповідав про себе?

— Та ні, все було набагато простіше. Знайомство відбулося таким собі природним шляхом, через спілкування на тренуваннях, у готелі, на теоретичних заняттях. Себто ніхто нікого спеціально не знайомив, хлопці самі знайшли шляхи до комунікації між собою.

— Чи були якісь особисті бесіди Сергія Ковальця зі своїми підопічними?

— Так, були. Але всіх секретів приватних розмов розкривати не буду, нехай це залишиться між нами. Можу сказати, що розмова мала загальний, ознайомчий характер. Отож нічого такого сенсаційного розказати не можу.

— Якщо перший тайм із збірною Туреччини пройшов у достоту спокійній обстановці, то по перерві на перший план вийшли емоції. Футболісти турецької команди багато апелювали до арбітра та неодноразово грубо фолили. Зокрема на початку другої сорокап’ятихвилинки виник конфліктний епізод, котрий ледь не закінчився «стінкою на стінку». Розкажіть, що так зачепило турецьких гравців, що вони почали вдаватися до крайнощів.

— На жаль, мушу вас розчарувати. Справа в тому, що в попередньому спарингу з «Динамо-2» я відіграв увесь матч, тому з турками заздалегідь планувалося, що мене задіють лише в першій половині. По перерві я пішов до роздягальні, відтак усі ці скандальні події залишилися поза моєю увагою.

— У хлопців уже після матчу не цікавилися, що там сталося? Адже після того конфлікту їхній запасний гравець побачив перед собою червоне світло…

— Так, цікавився. Там був жорсткий стик, і комусь із турецьких футболістів не сподобалося рішення арбітра. Тоді й розпочалася невеличка штовханина, яка закінчилася вилученням їхнього футболіста.

— А загалом, як оціните спаринг, наскільки складним постав суперник?

— У них хороша команда. Турки намагалися контролювати м’яч, грати першим номером. Усе змінило вилучення польового гравця, після якого в нашої команди з’явилося чимало голевих нагод, і, зрештою, нам удалося вирвати перемогу. Хоча, як на мене, гра була рівною.

— Переходячи до клубної теми. У «Металурзі» Олег Таран подав у відставку й на його місце начебто призначили тимчасового виконувача функцій головного тренера Олександра Томаха. Що трапилося насправді й чому Олег Анатолійович вирішив скласти свої повноваження?

— Що достеменно там сталося, я просто не знаю. Наскільки мені відомо, Олега Анатолійовича зняли з посади за день до матчу внутрішньої першості із «Зорею», й на його місце призначили спортивного директора Олександра Томаха. Саме він і керував командою в зустрічі проти луганського колективу. Після цього я відразу відбув до розташування «молодіжки», й про подальші зміни в клубі поки нічого не знаю.

— Які тоді функції покладені на Анатолія Чанцева, адже саме він перебував на тренерській лаві в матчі із «Зорею»?

— Наскільки зрозумів, Олександр Олександрович через відсутність належної тренерської ліцензії не може перебувати під час матчів у технічній зоні. Тому там разом із іншими тренерами перебуває Анатолій Дмитрович. Хоча номінально головним тренером наразі вважається саме Олександр Томах. Зараз повернуся до розташування своєї команди й знатиму більше.

— Як гадаєте, зможете заслужити виклик до «молодіжки» й на наступний збір?

— Можу пообіцяти, що буду старатися працювати, з кожним днем професійно додавати. А останнє слово все одно залишиться за тренерами. Якщо вони вважатимуть за потрібне викликати мене знову, буду тільки радий потрапити до складу молодіжної команди.

Роман КИРІЄНКО.