Український футбол
Інколи корисно пійматися на горячому
деякі міркування щодо нескінченності воротарської кар’єри

Уважається, що колишніх розвідників не буває. Як і колишніх альпіністів. Розбуди такого профі посеред післябенкетної ночі, й він запросто назве явки з паролями чи почне вдягати гірське спорядження. Український футбол, звісно, виховав десятки класних голкіперів. Дехто змушений повісити рукавички на цвях «до 30-ти» через хронічні болячки, відтак піти «на гражданку». Щасливий варіант — влаштуватися профільним тренером і передавати досвід молоді.

Недавно у столичному «Арсеналі» наставник і один із його підопічних перебували практично в тій же віковій категорії. Тарас Гребенюк — 1971 р. н., а Віталій Рева — 1974-го. Можливо, ця пропорція збереглася б і нинішньої весни, та «каноніри», на превеликий жаль, зіскочили з дистанції. Правда, пан Тарас, наскільки знаю, асистує Юрію Бакалову у «Славутичі» — півфіналістові Кубка України. Й те, що вони вдвох підходять до роботи з кадрами неформально, доводить ось що. Залишивши в обоймі наявних черкаських вартових, ще вирахували Віталія Мирного, вихідця з Полтави, котрий грав аж за «Бангу» в містечку Гаргждай Клайпедського повіту Литви. Й, начебто, не помилилися.

Повертаючись до арсенальців, точніше до колишнього ЦСКА, згадаю, як одного сезону в їхньому штабі працювали навіть двоє воротарських фахівців — Сергій Краковський і Віктор Іщенко. На зборах у Нетанії (Ізраїль) напросився я на чергове заняття. Рева та Роман Байрашевський крутилися — куди тим білкам із Ботанічного саду! До речі, судячи з наведеної тут таблиці, екс-капітан «червоно-синіх» уходить до гвардійського квартету всіх часів та одного народу.

Плавно переходжу до того, хто очолює цей славетний реєстр. Дуже дивно, що про рекордну 943-хвилинну суху серію з доробку Олександра Горяїнова згадують нечасто. Зате про його цьогорічні похибки пише кожен перший з репортерів. Але, вибачте, увесь «Металіст» дав привід для критики. Якщо раніше вибір першого номера був на заздрість, то травми Владимира Дишленковича та Богдана Шуста мимоволі поклали весь тягар на їхнього 38-річного колегу. Додайте перехід корінного харків’янина Артура Денчука у ФК «Суми» (задля реальної ігрової практики), й увійдете у становище Ігоря Рахаєва. На заміні тільки ще старший аксакал Ігор Шуховцев — третій, між іншим, у списку суперветеранів. За дубль нині стоять парубки 1996 р. н. Данило Каневцев і Богдан Степаненко, які мають право виступати навіть за команду U-19.

— Горяїнов — справді легенда свого клубу, — вважає знаменитий воротар «Шахтаря» та збірної СРСР Юрій Дегтерьов. — Можна згадати не один яскравий його сезон. Але, якщо чесно, на його місці не перекреслював би всі ці напрацювання. Адже замало зберігати просто середній рівень, коли душа бажає, а ось м’язи не тягнуть. Олександр — трудяга в повному сенсі цього поняття, але час бере своє.

— Гаразд, тоді скажіть, чи існує граничний вік, аби голкіпер відповідав вимогам найвищого ешелону?

— Тут усе залежить, як воротар торував увесь свій шлях, адже в нашого брата не обходиться без суттєвих травм. Саме ця обставина, плюс завершення навчання в Академії МВС — підказали мені піти з великого футболу майже в 35. Думаю, це — нормальний рубіж. За логікою, кожен мусить сам відчути свій «день ікс». Хоча Лев Іванович Яшин грав, як відомо, до сорока двох. Власне, в тій ситуації, що й Горяїнов, перебуває Олександр Шовковський, у чиєму класі взагалі ніхто не сумнівається.

— Юрію Віталійовичу, а чи має сьогодні збірна України баланс бувалих і молодих кіперів?

— Перепитаю, а що таке для цього амплуа — молодість? 29 того ж П’ятова — розквіт. Це за моїх часів були такі видатні прізвища, як Яшин, Кавазашвілі, Банников, Рудаков. Включали в якесь турне двох із отої плеяди та мене, щоби в хорошому сенсі підпирав. Принагідно й запозичував воротарську науку.

— І все ж Мірча Луческу чергує П’ятова з Каніболоцьким невипадково?

— Знаєте, Антон далеко не новачок, проте у цьому дуеті враховується, в кого сильніша гра в діапазоні «верх — низ». Тут воротарі «гірників» досить різняться. Але такий момент дає простір для маневру. Не забувайте, що Дмитро Шутков свої 15–16 років у «Шахтарі» видав на-гора. Загалом, у лізі довгий список, варті уваги Рибка, Безотосний, Бойко…

Подякувавши співрозмовникові, пригадав гравецький псевдонім кіпера «Металіста» — Горячий. Що ж, сперечатися можна досхочу, але загалом слобожанський клуб мав щастя пійматися на Горячому.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.


стрічка новин