Коли країна в небезпеці…

Я футболіст із 33-літнім стажем. Я активно грав із 1971 по 2004 рік на різних рівнях. І хоч піком для мене була всього лише новокаховська «Енергія» у 1980-х
роках, знаю, що таке любити і грати в футбол від душі, а не за гроші. Та сьогодні не про це. Вважаю, що маю право на власну думку.

Країна в небезпеці, і хоч би хто ти сьогодні був, — зроби свій внесок у підтримку Вітчизни. Тим паче, якщо ти видатний футболіст, артист, діяч, науковець чи музикант. До тебе, знаменитого, багатого й забезпеченого, популярного та здорового, звертаюсь я, як простий громадянин держави. Багато з вас зайняло позицію, що політика поза спортом. Ні! Коли по твоїй землі топчуться найманці-вбивці, послані підлими політиками з Росії, треба вам, в першу чергу, волати про небезпеку і гуртувати народ, своїх фанатів і прихильників, до відповідної реакції в усьому світі. Наші футбольні фанати скандують, виступають, доносять усьому світові, хто є хто, а ви — мовчите! Розтягнули плакат проти війни — правильно, але чому не зі словами: «Путін, геть із України! Припини війну!» чи щось подібне. Вам, мільйонерам, держава Україна дає можливість заробляти великі гроші, то з вас і моральна відповідальність більша. Ви піднімаєте дух, коли співаєте Гімн, коли в ваших руках з’являється Прапор держави, коли ви й є той народ, який вас так любить. Наші функціонери від футболу тільки за Крим могли таку акцію протесту організувати, що мало не показалося би всьому УЄФА, а ні — якось буде, хай там в УЄФА вирішують. Що це за позиція? Почався новий футбольний сезон, пропоную на кожних змаганнях згадувати героїв, засуджувати агресорів, протестувати проти окупантів. Хай це буде всеукраїнський, який перейде в міжнародний, флеш-моб — знайти спосіб вираження прокляття Путіну і його лизоблюдам. Адже протестували поодинці темношкірі спортсмени проти апартеїду і расизму, а сьогодні весь світ тепер бореться з цим злом. Так і Путін буде проклятий за свої злочини, за вбитих молодих людей із обох боків, за агресію і окупацію. Земля повинна горіти під його ногами з вуст і дій, в першу чергу, спортсменів, інтелігенції. Адже ваша робота, шановні мої колеги-футболісти, при всій повазі до його величності ФУТБОЛУ, не вартує навіть близько того рівня героїзму українського народу — добровольців, волонтерів і патріотів своєї держави.

Може, емоційно, вибачте! Але перемог вам на спортивній ниві, яка можлива лише при наявності ниви життєвої. Вона сьогодні головна, борімося разом! Слава Україні! Героям слава!

Володимир ГРИНЬОК,
Херсонщина.