Коли остаточне рішення відсутнє

НЕЛІРИЧНЕ ПРЕВ’Ю

Цікавий момент: іще минулої середи, вранці, про подію, котра мала надзвичайно важливе значення для професіонального футболу України, не було нічого відомо. Тільки перед обідом на офіційному ресурсі Національної федерації з’явилося довгождане повідомлення. Промовистим свідченням того, що наперед анонсована подія могла не відбутися, є показовий факт: напередодні таких заходів пресова служба ФФУ розсилає листа всім журналістам, інформацію про яких має у своїй картотеці, повідомляючи день, час і місце зібрання. Так було зажди, одначе не цього разу…

Як пам’ятає читач, новину про те, що знаменний Виконком має пройти 2–4 липня, вперше було оприлюднено на шпальтах «УФ» із слів Анатолія Попова. Утім, наголошую: ще 3 числа захід перебував під загрозою зриву. Ну, гаразд, це прозвучало надто гучно, а тому неправдоподібно. Тому скажу інакше: засідання Виконавчого комітету мало «шанс» не відбутися елементарно тому, що в певних осіб забракло чи то доброї волі, чи то часу для його проведення.

ЯК ЦЕ БУЛО: ДОПОВІДЬ

Якщо відверто, автор цих рядків, зваживши на події останнього півріччя, очікував від Виконкому якоїсь каверзи. Очікування справдилися: нагального вирішення всіх проблемних, спірних вузлів не сталося. Утім, навіть мене вразило, як багато зосталось отих затягнутих ґудзів опісля 3 липня…

Найперший момент, який здивував буквально зразу зі стартом заходу, — особовий склад осіб, які вийшли на спілкування до журналістів: іще напередодні стало відомо про відсутність через недугу першого віце-президента ФФУ Анатолія Попова, а вже на брифінгу нам повідомили, що захворів і керманич Федерації Анатолій Коньков.

Повідомив цю новину член Виконкому Ігор Гатауллін, і саме він виконав функцію своєрідного «модератора» заходу, спілкуючись із акулами пера та мікрофона впродовж години: поруч із ним сидів його колега Віталій Пилипенко, проте впродовж сеансу «модерації» не випустив і пари з вуст.

Переходячи до звіту про підсумки засідання Виконавчого комітету Федерації, Ігор Федорович повідомив, що цей захід був штатним, не позачерговим: такий відбувається щороку влітку, коли підбиваються підсумки попереднього сезону й накреслюються основні орієнтири наступного.

Цього разу підбивати й накреслювати мали по 17 пунктах порядку денного — принаймні, це випливає з листочка, котрий журналістам роздали в конференц-залі. Скільки насправді було розглянуто питань — не відомо, втім, підозрюємо, що не всі, позаяк із запланованих доповідачів кількох не було. Причому запевняю: інформація достовірна.

Йдемо далі: подальші пункти доповіді п. Гатаулліна, для зручності, подам по пунктах. Отже…

1. Було затверджено проміжний регламент у всіх трьох лігах.

2. Ухвалено нову редакцію документа про контракти — тепер ми тут цілком відповідаємо європейським стандартам.

3. Визначено остаточну конфігурацію Палати з вирішення спорів (цікаво, що у цьому плані ФФУ виступила «попереду планети всієї»: нову редакцію Палати спорів ФІФА ухвалили 2012 року, а ми стали першою державою зі сходу нашого континенту, котра пристосувалася до змінених юридичних вимог). Одним із наслідків цього стало те, що відтепер у нас остаточно ліквідоване поняття Дисциплінарного комітету, котрий, як зауважив п. Гатауллін, був нелегітимним. Чесно кажучи, я не зовсім зрозумів сенс оцієї тези…

4. Рішенням Виконкому призупинено членство в ньому двох колективних членів — Асоціації арбітрів і Молодіжного футбольного союзу: моніторинг показав, що ці інституції останні кілька років фактично не працюють, відтак на Конгресі ФФУ буде розглянуте питання про те, щоби поняття «призупинили» переросло в «позбавили».

5. Розглядалася тема відзначення двох ювілеїв. Перший не викликав питань: пропозиція керманича Львівської ОФФ Ярослава Грися про святкування 120-річчя футболу України знайшла схвалення. Інша його пропозиція розглядатиметься, а перед тим її направлять до Міністерства молоді та спорту та навіть до Верховної Ради: йдеться про вшанування 100-ліття від дня створення ФФУ!!! Чесне слово, я ледь зі стільця не впав, коли почув про цю цифру. Жаль, що нам не пояснили, звідки вона взялася…

ЯК ЦЕ БУЛО: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДЬ

І знаєте, що найцікавіше? За словами Гатаулліна, більше питань на Виконавчому комітеті не розглядалося! Коли Ігор Федорович звернувся до журналістів, мовляв, шановні, ставте запитання, певний час усі мої колеги перебували у стані шоку. Зрештою, за кілька хвилин оговталися, відтак хтось резонно запитав: а як щодо формату майбутнього сезону в УПЛ? Скільки буде учасників, чи є календар, чи випадково не перенесено дату старту? Про це хіба не говорили? Й ось, що ми почули:

— Починаємо, як і планувалося, 26 липня. Кількість команд була відома ще минулого тижня — йдеться про число «14». Календаря поки немає, клубам дали ще три тижні (!!! — В.Б.) для відповідної роботи.

Опісля цього знову запала коротенька пауза: після таких слів присутні журналісти розмірковували над тим, що, виходить, першість, яка стартує 26 числа, ще 24-го може не мати календаря змагань. Отакі пироги…

Далі нам повідомили, що, з одного боку, немає питань про формат турніру дублерів, однак допоки нічого не відомо про чемпіонат U-19. Існує пропозиція розіграти його за т.зв. «кущовим» принципом — регіонально, іншими словами. Тобто, умовно кажучи, перший тур граємо в Запоріжжі, другий — в іншому місті, третій — у третьому й т. д.

Відтак з’явилася ще одна інформація, котра мене дуже засмутила: сьогодні вирішується момент «компенсації» клубам УПЛ «недостачі» чотирьох зустрічей у сезоні через відсутність двох учасників. Нібито «компенсувати» має Кубок України, який, можливо, знову повернеться до формату двоматчевих раундів. І це погано — кажу з упевненістю. Скільки вже писалося, що розіграш Чаші — то не першість, то інший турнір, у якого «свої закони». Утім, вирішуємо все одно не ми…

Зостається невирішеною колізія з місцем проведення домашніх матчів п’ятьма клубами — донецькими «Шахтарем», «Металургом», «Олімпіком», а ще — луганською «Зорею» та маріупольським «Іллічівцем». І тут знову купа запитань. Головне: що ж тут може бути невирішеним? Усім зрозуміло, що найближчим часом обстановка на сході не владнається остаточно, тож згаданим ФК треба шукати тимчасові «домашні» бази. Ось УЄФА не церемониться, не «йде назустріч», заборонивши єврокубкові матчі на Донбасі до січня наступного року. Мінімум… При тому, що сам Ігор Федорович резонно зауважує: питання календаря — то, насамперед, питання бюджету, адже тільки знаючи розклад матчів своєї команди, її власник може планувати видатки: окремо — на виїзд, окремо — на домашні матчі.

Наступним пунктом розгляду стало питання нижчих дивізіонів, де ситуація, без перебільшення, кричуща.

Атестаційний комітет видав дозвіл на участь у чемпіонаті 16-м клубам, лише одному — тернопільській «Ниві» — не видав. Утім, наступного дня на засіданні Комітету ФФУ з атестації футбольних клубів після тривалого обговорення більшість учасників зібрання проголосувала таки за видачу атестату й тернополянам.

Сенсація в тому, що до участі в змаганнях першого дивізіону допустили й сімферопольську «Таврію»! Попри те, що кілька тижнів тому цей СК офіційно припинив існування, попри те, що сам Гатауллін визнає, мовляв, із травня не маємо із Сімферополя жодних новин. Таке епохальне рішення Ігор Федорович назвав «спортивно-політичним», бо хочемо показати, що Крим і надалі український!

Повертаємося до нижчих ліг: тут теж є проблемні ФК, котрим ніде проводити домашні поєдинки. «Сталь» із Алчевська, «Авангард» із Краматорська, «Шахтар» із Свердловська, донецький «Шахтар-3» і «Макіїввугілля». Зваживши на все, Гатауллін вирахував, що найгіршим сценарієм розвитку подій буде 24 учасники на дві ліги.

Ключовим у цьому плані є, як на мій погляд, слово «сценарій»: себто йдеться про щось неостаточне. Себто за три тижні до початку сезону немає не те, що календаря, а не відомо, хто й де гратиме! Усе, що є, — варіанти. Один із них — ліквідувати другу лігу, звівши команди в єдиний ешелон. Інший — зоставити в першому дивізіоні 16 учасників, а до решти приєднати колективи U-19, таким чином укомплектувавши другий… Поки конкретика одна: всім ФК буде розіслано запрошення до діалогу, мовляв, найперше їхні власники мають висловитися, що й як вони бачать.

«Нині перша та друга ліги є великим питанням для керівництва футболу України. Й великим випробуванням», — резюмував член Виконкому ФФУ, відтак тут, очевидно, нічого додати…

Про позитив: з’ясувалося, що «Волинь», нарешті, розплатилась із усіма боргами, а «Карпати» з «Говерлою» продемонстрували «позитивну динаміку» в їхньому погашенні. Причому Гатауллін запевнив, що він як голова Атестаційного комітету Федерації не пропустить до змагань жоден клуб, який довго не платить своїм гравцям зарплат.

Іншим позитивом (саме так!) є довгоочікуване рішення відмовитися від системи додаткових асистентів рефері на матчах УПЛ. 13 клубів із 14-ти проголосували за відповідну ухвалу! Хоча, знаючи дещо, можу припустити, що це… неостаточне рішення: треба чекати реакції П’єрлуїджі Колліни, котрий, повірте, має силу накласти «вето» на постанову вітчизняних ФК…

P. S.

Як бачите, питань і надалі більше, ніж відповідей. Знов оголошений «дедлайн» перенесено. Та що поробиш, треба звикати, бо найближчим часом саме такі конфігурації матиме наша реальність (адже у інших видах спорту ситуація ще складніша!).

… Тепер чекатимемо, коли спливуть оті анонсовані три тижні.

Володимир БАНЯС.