Український футбол
«Команда працює в екстремальних умовах»
«УФ» намагається розібратися в заплутаній ситуації в запорізькому клубі

«Металург», який цього року святкує 80-річчя з дня заснування, на межі зникнення: керівництво, як і обіцяло, з 1 жовтня припинило фінансування, в клубі уже кілька місяців не бачать грошей. Чи є вихід із ситуації — кореспондент «УФ» з’ясовував у колишнього гравця «Металурга», який побажав себе не називати.

— Нинішній власник не хоче далі вкладати кошти в «Металург». Співробітників, футболістів та тренерський штаб оповістили, що через два місяці вони будуть звільнені, згідно з законодавством України. Наскільки мені відомо, створена робоча група з порятунку, в яку ввійшли голови Запорізької обласної й міської федерації футболу, також губернатор області Григорій Самардак, мер міста Олександр Сін і начальник головного управління МВС у Запорізькій області Віктор Ольховський. Наскільки мені відомо, з виїздом в Одесу є труднощі, але це питання вирішується. Команда працює в екстремальних умовах: на базі лімітована вода та світло, харчування організовує міська влада, але не в повному обсязі, частково для приїжджих, і не на базі. Стадіон — у власності міста, тож ним опікуються міські очільники. Плюс допомагає «Зоря», яка проводить домашні матчі на «Славутич-Арені». По зарплатам футболістам борг — більше двох місяців. За логікою, навіть якщо клуб буде ліквідований, ці гроші повинні виплатити. По контрактах гравців: якщо команди не буде, автоматично всі стануть вільними агентами, якщо продовжить існування, то, думаю, новий власник вестиме розмови в сенсі, хто пот­рібен, а хто — ні, ймовірно, будуть переглядатися умови договорів. Знову-таки, у когось чинні контракти на два-три роки, у єдиного легіонера Нурудіна Орелесі — до літа наступного року. Можливо, вже зараз керівники намагаються домовитися з футболістами: у кого є пропозиції від інших клубів, погоджуються відпускати без компенсації, а той пробачає заборгованість. І таке може бути. Все втаємничене.

Який бачу розвиток подій? Може бути все, що завгодно. Думаю, є бажаючі підхопити клуб. Складно уявити, що людина прийде з нізвідки і візьме на себе такий тягар. Багато чого залежить від міста: новий власник, напевно, захоче шукати спільну мову з міською владою, чи в земельних питаннях, в оренді стадіону, частковому погашенні комунальних платежів, якихось комерційних проектах. Наприклад, колишній власник Ігор Дворецький був справжнім фанатом футболу: вкладав у «Металург» не лише гроші, а й душу. Ігор Володимирович передав справи Олександру Богуслаєву, не знаю, на яких умовах, чи то за гроші, чи безоплатно. У чому парадокс ситуації? Минуло три роки і чотири місяці, як Дворецький залишив «Металург», нові керівники увесь цей час спонсорували клуб, але зараз чомусь його «топлять». Хоча забувають, що не вони його створювали. Можу подякувати нинішнім керівникам, що випустили дві чудові книги, де відображена вся історія клубу по кожному року. Думав, ну, молодці, зробили таку велику роботу, на яку до них ніхто не наважувався, готовий був зняти перед ними капелюха. Але краще б вони не випускали ці книги, а працювали на користь клубу, а якщо вже не в змозі, цивілізовано передали його наступникам. Не можна так — взяти і кинути. Скоротіть до мінімуму витрати, розрахуйте зайвих робітників, футболістів, підпускайте молодь, хлопців з U-19. На сьогодні у футболістів «Металурга» не такі шалені зарплати, навіть за мірками зарплат в цілому по країні, не кажучи вже про інші футбольні клуби. Зараз чотири футболісти отримують в межах 200 тисяч гривень на місяць, ще чотири —
100 тисяч на місяць, 10–12 — шість тисяч гривень, а юнаки 1997 року народження — дві тисячі гривень. Цим хлопцям ніхто не переглядав контракти. А раніше як було: пот-
рапляєш в U-19 — доплата 300 доларів, в молодіжний склад — 500 доларів, в першу команду — конт-
ракт збільшується до трьох-чотирьох тисяч доларів. Але ця схема раптом зупинилася. Хоча літом «заходили» хлопці 1998 року народ-
ження, і їм зробили зарплати від чотирьох до шести тисяч гривень. А чому забули про 1997 р. н.? Пов-
на нісенітниця. Очевидно, в клубі працюють некомпетентні люди. Це можна було зрозуміти ще в міжсезоння, коли команду залишило 10 футболістів, а на їхнє місце не взяли нікого.

Зараз важливо дотягнути до кінця першої частини чемпіонату. Дай, Боже, щоб команда збереглася до 6 грудня. 25 жовтня вибори, буде зрозуміло, хто стане мером, які сили зайдуть у місто, чи потрібен буде цим людям футбол. Зараз у передвиборних перегонах всі голосять, що клуб обов’язково треба зберегти, але після виборів можуть забути про свої слова.

Зараз багато небайдужих людей, колишні гравці, функціонери, співробітники клубу, вболівальники — не можна дати пропасти клубу, який цього року святкує 80-річний ювілей з дня заснування.

Лише за останні роки «Металург» виховав цілу плеяду футболістів — таких як Едуард Соболь, Андрій Цуріков, Тарас Степаненко, Сергій Кривцов, Сергій Сидорчук, Максим Коваль, Віталій Вернидуб, Володимир Польовий, Володимир Аржанов, Євген Опанасенко, Андрій Нестеров, Сергій Рудика, Євген Пісоцький, Дмитро Невмивака, Валерій Лучкевич, Андрій Близниченко, Олег Данченко, Денис Арендарук (у складі «Шахтаря» фіналіст Ліги чемпіонів-2014 серед 19-річних), Євген Ткачук. Нинішній склад U-19 влітку став чемпіоном України. В академії зараз займаються близько 500 дітей. Втратити таку команду і таку школу — це перебір.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.


стрічка новин