Костянтин КОВАЛЕНКО: «Захищатиму кольори «броварів» до літа наступного року»

Переглядів 43
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Захисник «Оболоні-Бровара» розповів про повернення до столичного клубу та чого збирається досягти разом із «пивоварами»

— Костянтине, після прощання з дніпродзержинською «Сталлю» про вас довгенько не було чутно. Однак недавно в Мережі зявилась інформація, що ви підписали конт­ракт із «Оболонню-Броварем». Чому вирішили повернутися до рідного клубу?

— Тут усе доволі просто. Після отримання статусу вільного агента на мене вийшло керівництво «пивоварів» і запропонувало підписати угоду. Були також розмови з тренерським штабом, отож і вирішив повернутися до своєї колишньої команди. Зрештою, мене тут виховали, саме «Оболонь» дала мені путівку у великий футбол. Наразі в мене з’явилася можливість допомогти рідній команді досягти мети. Отож докладу максимум зусиль, аби наступний сезон кияни розпочали в першій лізі.

— У складі «сталеварів» ви були одним із найкращих оборонців ліги, відзначившись, окрім надійної гри в захисті, ще й десятьма забитими м’ячами. А чому залишили Дніпродзержинськ?

— Виникли певні проблеми, через які був змушений піти з команди. Із «Сталлю» склалася така ситуація, що мені потрібно було вирішувати майбутнє, тож, дійшовши згоди з керівництвом клубу, припинив співпрацю, залишивши приємні спогади про доволі успішний сезон.

— Не жалкуєте, що проміняли перший дивізіон на другий? Адже за класом і престижністю ліги між собою суттєво контрастують…

— Насправді, великої прірви між лігами немає. За свою кар’єру я пограв і в першому дивізіоні, й у другому, відтак можу сказати, що рівень майже однаковий. Єдине, що відрізняється, — у першому дивізіоні трохи більші швидкості, команди намагаються грати в комбінаційний футбол. У всьому іншому якихось суттєвих відмінностей немає. Окрім того, я повернувся до рідного клубу, відтак готовий виступати з ним у будь-якій лізі.

— Востаннє ви грали за «пивоварів» у сезоні-2008/2009. Із того часу минуло вже п’ять років. Що змінилося в команді за цей час?

— Із першого тренування відчувається особлива оболонська атмосфера. Звичайно, нічого не проходить без змін. Можна пригадати й успіхи «Оболоні» в прем’єр-лізі, й вимушене перезавантаження команди. Загалом, зараз клуб справляє враження солідності в багатьох навколофутбольних моментах. Також дуже добре бачити у структурі команди багато знайомих людей, котрі формують образ сучасної команди «Оболонь-Бровар». Окрім того, не побачив проблем із атмосферою в команді. Тренери роблять акцент на правильну психологічну підготовку та моральні якості футболістів. Це дуже важливо, таким чином команда може концентруватися на кожному конкретному тренуванні та матчі. А це, у свою чергу, значно підвищує шанси грати в якісний футбол.

— Із достовірних джерел відомо, що у вас був варіант переїхати до Угорщини в один із тамтешніх клубів. Судячи з того, що ви підписали контракт із «пивоварами», про переїзд за кордон тепер говорити немає сенсу?

— Так, у мене справді був варіант перебратися до Угорщини. Проте виникла низка бюрократичних труднощів, через які спробувати свої сили в іноземному чемпіонаті в мене поки що не вийшло. Власне, коли зрозумів, що з Угорщиною нічого не вийде, на мене вийшли представники «біло-зелених», і ми досягли домовленостей. Тепер захищатиму кольори «броварів» до літа наступного року.

У «Оболоні-Броварі» за цей час змінилося чимало футболістів. Із кимось із нинішнього складу знайомі?

— Дуже добре знаю Дмитра Проневича та Павла Лук’янця, адже товаришував із ними ще з юнацьких років. Також грали з Анатолієм Кіцутою, та й багатьох інших хлопців принаймні в обличчя знаю. Нашому лідеру Андрію Корнєву, пам’ятаю, ще м’ячі в дитинстві подавав, коли він виступав уже в команді майстрів. Окрім того, в тренерському штабі «біло-зелених» працює багато молодих фахівців, із котрими мені свого часу вдалося перетинатися на футбольному полі — Олег Мазуренко, Валерій Іващенко та Олександр Антоненко.

Роман КИРІЄНКО.