МАРШ-КИДОК ПОВЗ СТАНЦІЮ «ВІДСТОРОНЕННЯ»

Звичка уникати дублювання змушує мене піти вбік од аналізу конкретних епізодів у недавніх турах ЧУ — на це в нашої редакції є авторитетні фахівці. Якщо ж копнути глибше й ширше, то хіба ця тема нова? Гірше, що навіть судді-ветерани продовжують підставляти себе й потерпілих (мова, звісно, про футболістів, клуби й переглядові комісії), незважаючи на попередні ексцеси за їхньою участю.

Класичний приклад — Віктор Швецов, про свіжу ухвалу якого щодо «симулянта» Андрія Ярмоленка зараз не говорить хіба що дуже ледачий. Пригадайте зарахований одеським рефері гол тодішнього першолігового форварда «Севастополя» Сергія Кузнецова запорізькому «Металургу», коли м’яч побував у воротах од руки нападника. Чим тоді відбувся Швецов, окрім маразматичного докору за «не той маршрут прибуття на гру»? Власне, тільки тим, що ФФУ не подала його як арбітра ФІФА на черговий міжнародний сезон од України.

Гадаю, не лише пану Віктору, а ще синьйору Колліні того моменту неабияк пощастило, що запоріжці на фініші все-таки здобули путівку до УПЛ, обійшовши в таблиці севастопольців. Інакше здійнявся б іще гучніший скандал. Потроху ті події відійшли на задній план, а Швецова й повернули до обойми, й подовжили термін його активності, попри номінально вичерпаний віковий ценз. Ми не наполягаємо, що досвідчений суддя втратив кваліфікацію, просто випадок на матчі «Волинь» — «Динамо» змушує замислитися про банальну вседозволеність, що нею користуються наші аси Феміди.

...Утім, задля чистоти експерименту, спробував зрозуміти всі обставини, через які динамівський атакувальний хавбек потрапив до розділу «Відсторонення» на офіційному сайті ліги. Червоних карток у пасиві Ярмоленка не було, а жовтих — до цього — назбиралося три. Дві відшукав легко: у 8-му турі із «Шахтарем» його було попереджено аж на 90+2 хвилині Юрієм Можаровським, а менш, аніж за місяць, 2 листопада, в турі за №11 уже знайомий Швецов пред’явив Андрієві «гірчичника» на 68-й хвилині зустрічі «Дніпро» — «Динамо». Іще одне подібне покарання (хронологічно — перше) випірнуло ще зі львівського матчу за Суперкубок із донеччанами, коли було попереджено Можаровським аж п’ятьох киян, і серед них, за шість хвилин по перерві, — Ярмоленка.

Ви вправі запитати: де те 22 липня, й де нинішня весна? Перепрошую, але у штабі столичного гранда хтось же веде облік порушень! Якщо для Сергія Реброва настільки важливо мати свого гравця-лідера у складі саме проти «гірників» 26 квітня, то снайперу «синьо-білих» варто було би перестрахуватися. Скажімо, висловити театральне обурення мукачівцю Ярославу Козику впродовж поєдинку із «Зорею» через непризначений пенальті. Отримати четверту «жовту», не поїхати до Луцька, а тепер бути чистим, наче правда. Так само, сумніваюся, що нині ця інтрига набула би такого розголосу, якби ближчого уїк-енду динамівців чекав матч із кимось із-поміж середняків або аутсайдерів.

Водночас, це жодним чином не виправдовує очевидної похибки Швецова, за яку одесит навіть устиг вибачитися в мас-медіа. У мене не було під час написання цих заміток можливості дочекатися ухвали КДК ФФУ, яка засідала 23 квітня. А ось застереження генерального директора ФК «Шахтар» Сергія Палкіна, де йдеться про небезпеку відкриття Федерацією «скриньки Пандори» за умови скасування тих чи інших карток методом апеляцій, — не поспішав би відкидати.

По-своєму резонансним виявилося суддівство Сергія Скрипака з Київщини гри «Металіста» з «Карпатами». Мова про вилучення ним із технічної зони наставника галичан Ігоря Йовичевича й попередження на адресу їхнього капітана Андрія Гітченка, які обурювалися рішенням арбітра на четвертій хвилині обме­житися жовтою карткою стосовно Сергія Погорілого. Нагадаю: голкіпер харків’ян одверто «зрубав» Мар’яна Шведа, дивом не завдавши молодому львів’янину критичної травми. Знов-таки, не робитиму фахових висновків. Кожен із наших читачів може без проблем знайти потрібне відео плюс коментар екс-арбітра ФІФА й принагідно експерта «УФ» Мирослава Ступара.

Ну а ваш кореспондент після цього вкотре переконався, що поспішне переведення начебто перспективних суддів із першого дивізіону до «вишки» робить ведмежу послугу як нашому чемпіонату, так і шановному синьйору П’єрлуїджі. Може, Скрипакові так само рано реферувати в еліті, як це сталося з його курахівським колегою Олександром Білокуром. Останнього повернули, навпаки, на круги своя, тоді як Юрій Грисьо обґрунтовано відновив приналежність до вищолігового списку. Можливо, цим італійський куратор запізніло, проте виправив чи то торішню, чи навіть позаторішню помилку.

На десерт згадаю про завдання, що їх висунув березневий Конгрес ФФУ. Вони звучали рішуче та спрямовані на зміну погоди в нашому футбольному господарстві. Наразі склад Комітету арбітрів у системі Федерації не зазнав змін. Можливо, справді, варто зберегти Василя Мельничука в ролі голови комітету принаймні до вичерпання чинного контракту гостя з Апеннін. Але в будь-яких розкладах, треба припиняти практику відбору суддів за кращим часом на дистанції марш-кидка. А про те, кого з оцієї гільдії, даруйте за повтор, відсторонено, громадськість має дізнаватися не з чуток, а публічно.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.