Микита КАМЕНЮКА: «Яка різниця, скільки нам винні?»

— Микито, незважаючи на всі проблеми, що спіткали «Зорю» протягом минулого сезону, луганці виступили вище усіляких похвал, фінішувавши на четвертій сходинці та виборовши право представляти країну в Лізі Європи. Особисто для себе, як оціните пройдешній футбольний рік?

— Тільки з позитивної сторони, адже ми вперше за роки незалежності за підсумками чемпіонату посіли четверту сходинку. Команда справді досягла чудового результату. Єдиним негативом залишається те, що домашні матчі ми проводили не на рідній арені, не при своїх уболівальниках. Дуже прикро, що «Зоря» не грає в Луганську й тамтешні фани не можуть підтримати нас уживу.

— Загалом, наскільки «Зорі» було комфортно виступати в Запоріжжі?

— Хотів би подякувати усім уболівальникам, котрі приходили на стадіон «Славутич-Арена» й підтримували «Зорю». Але ж зрозуміло, що симпатії запоріжців належать місцевому «Металургу», відтак добре, що на нас взагалі хтось приходив. Потрібно розуміти, що в Запоріжжі ми лише гості, й так, як вболівали за нас в Луганську, мабуть, більше ніде настільки несамовито нас не підтримуватимуть.

— Микито, вже відомо, де наступний сезон базуватиметься «Зоря» — у Запоріжжі чи іншому місті? Адже ходили чутки, що луганський колектив може переїхати до Вінниці…

— Наскільки мені відомо, команда нікуди переїжджати не збирається. Як базувалися в Запоріжжі, так і будемо. «Славутич-Арена» для нас наразі є домашнім стадіоном.

— Випадково не знаєте, де команда проводитиме домашні матчі єврокубків?

— Ні, мені нічого не відомо з цього приводу. Відверто кажучи, де ми гратимемо, для мене загадка. Буде це, як торік, Київ, чи, можливо, Запоріжжя, я не можу сказати. Власне, все залежить від кінцевого рішення керівництва. Гадаю, очільники з даного питання знають більше.

— Торік матчі Ліги Європи «Зоря» проводила в Києві на стадіонах «Оболонь-Арена» та «Динамо» ім. В. Лобановського. Підтримкою столичної публіки задоволені?

— У Києві нормально грати, нас все влаштовувало. Та й підтримували нас непогано.

— Часом часті переїзди не за-
важали?

— Це такі нюанси, до яких звикаєш. Головне, що ми позитивного результату добивалися, а все інше дрібниці. Звісно, хочеться грати в тому місті, де на нас ходитимуть люди.

— Микито, наразі навколо «Зорі» кружляють чутки різного характеру, судячи з яких, «чорно-білі» через фінансову неспроможність можуть і не зіграти в Європі. Що можете сказати з цього приводу?

— Відверто кажучи, я такого взагалі не чув. Як на мене, це повна нісенітниця. Так, від нас йдуть футболісти, але в кожного свої плани щодо подальшого розвитку своєї кар’єри. Тож, гадаю, це абсолютно нормальне явище для будь-якої команди.

— Наставник збірної України Михайло Фоменко, коментуючи перехід вашого партнера Віталія Вернидуба до «Габали», сказав, що він з розумінням поставився до переїзду захисника до чемпіонату Азербайджану, адже, мовляв, у «Зорі» півроку не виплачували зарплати. Михайло Іванович говорив правду чи лукавив?

— Чого приховувати, затримки справді є, але, сподіваюся, що керівництво буде їх погашати. Наскільки ці затримки суттєві? Я поки що не хочу про це говорити. Зрештою, яка різниця, скільки нам винні? Місяць, два, три чи більше. Борги є борги, й хочеться, щоби з нами розрахувалися.

— Після успішно проведеного сезону президент «Зорі» Євген Геллер зустрічався з командою? Можливо, обіцяв підвищені преміальні за вихід до Ліги Європи?

— Ні, з президентом зустрічі не було. З Євгеном Борисовичем бачився наш тренер — Юрій Вернидуб. Ось він нам і передав подяку за добре проведений сезон та озвучив цілі на прийдешню першість та єврокубки.

— Могли б конкретизувати, які саме поставив задачі Євген Геллер перед командою на наступний сезон?

— У кожному матчі перемагати, добиватися позитивного результату та тішити наших уболівальників.

— З Максом Білим та Віталієм Вернидубом, після того, як вони перейшли відповідно до «Хайдука» та «Габали», випадково, не зв’язувалися? Не запитали, як вони там облаштувалися, чи все в них нормально?

— Якщо чесно, ще не зідзвонювався з ними й не переписувався. Нехай спершу облаштуються, а потім ми завітаємо до них у гості. Можливо, зможемо пересіктися вже найближчим часом у матчах Ліги Європи.

— А що скажете з приводу Пилипа Будківського, який вже начебто підписав контракт з російським «Амкаром»?

— Із даного питання не володію жодною інформацією, тож нічого сказати не можу. Знаю лише, що сьогодні на тренуванні його не було (розмова відбулася 17 червня. — Р.К.). Але це стосується всіх хлопців, котрі були в розташуванні збірної. Їм просто дали більше часу на відпочинок.

— «Зоря» вже вийшла з відпустки. За кілька тижнів встигли відпочити?

— Особисто я встиг відпочити. Знаєте, відпочивати — це добре, але ж ми займаємося улюбленою справою, тому, гадаю, всі встигли скучити один за одним та за футболом.

— Якщо не секрет, де відпочивали?

— Вільний час проводив поряд з рідними та близькими. А де саме це робити, немає жодного значення. Головне, щоби поряд була сім’я.

— Микито, чи є у вас пропозиції з інших клубів? Можливо, агенти вам вже пропонували якісь варіанти?

— Ні, ніхто до мене з цього приводу не звертався. Зрештою, я маю чинний контракт із «Зорею» й збираюся відпрацювати його до кінця.

— А на який термін у вас розрахований контракт з луганцями?

— Ще на рік.

— Останнім часом вас сватають до національної команди країни. Зізнайтеся, на дзвінок од тренерського штабу збірної очікуєте?

— Я вважаю, що в збірній виступають найкращі гравці, котрі заслужили, щоби захищати синьо-жовті кольори. У такому випадку, якщо стану кращим, тоді, певно, й отримаю можливість пограти у збірній. Усе залежить від тренера збірної України та його бачення щодо побудови команди.

Роман КИРІЄНКО.