Микола КОЛЮЧИЙ: «У нинішніх умовах недоречно говорити про завдання на чемпіонат»

— Миколо Семеновичу, друге місце для новачка ліги — результат надто переконливий. Можна припустити, що до першої ліги ви виходили не для того, щоби борсатися у середині турнірної таблиці…

— Відповім наступним чином: якщо сьогодні хтось говорить про якісь завдання чи мріє про звитяги, я не повірю. Ви ж бачите, яка нині ситуація в країні, тож і футбол вона не могла не зачепити. Тому граємо, аби було цікаво глядачам, аби молодь прогресувала. А ось конкретних завдань перед хлопцями не ставили.

— Вас зрозуміти можна. Але як тоді знаходити стимул для виконавців? Одна справа просто грати, а зовсім інша — чітко йти до поставленої мети…

— У нас є спортивний клуб, куди входить, звичайно, і футбол. Так ось, у цьому спортивному клубі металургійного комбінату, мабуть, ми зуміли організувати роботу таким чином, що в підсумку маємо чемпіонів світу, олімпійських чемпіонів, чемпіонів і призерів Європи, й подібні досягнення можу ще довго перераховувати. Оскільки маємо такі здобутки, відповідно, можна говорити, що в нас підібрався такий колектив однодумців, який уміє бути організованим.

Торкнуся й питання коштів. За фінансуванням наш клуб — на рівні команд другої ліги. Та це не заважає нам успішно виступати й знаходити спільну мову з гравцями. Варто віддати належне й тренерському штабу, який у таких умовах зумів донести виконавцям те, що від них вимагають. У сукупності все це й дало результат.

— За кілька днів зачиняється трансферне вікно. Ваша команда повністю укомплектована чи в останній момент варто ще чекати на кількох новачків?

— Відносно. У нас хороший і рівний підбір виконавців. Як на мене, команда зараз збалансована. Щодо новачків, то, гадаю, вже можна поставити крапку в питанні доукомплектації. Ми ще розраховуємо на виконавців, які не встигли себе проявити, оскільки були травмовані. Мова про Чау­са й Алієва.

— Ви не дебютанти ліги, й кухня першого дивізіону вам добре знайома. Підвищившись у класі після тривалої перерви, наскільки модернізованішим побачили рівень змагань?

— Рівень, звісно, зріс. Зараз багато говорять про телетрансляції. Так ось, «Сталь» усі домашні ігри в прямому ефірі транслює в Інтернеті, з якістю на найвищому рівні. Більше того, якщо звернули увагу, глядач має змогу спостерігати не просто картинку, а й чути коментар до гри. Одразу два журналісти коментують гру двома мовами.

Відзначу також збільшення кількості глядачів, хоча в нас — платний вхід на стадіон. І це не тому, щоби грошей заробити, а для дисципліни…

— Зараз, коли щосезону втрачаємо по кілька клубів, які виступали під егідою ПФЛ, дедалі частіше говорять про об’єднання першої й другої ліг. Ви як команда, що недавно вий­шла з другої ліги, підтримуєте таку ідею?

— Я таку ідею не підтримую. У кожних змаганнях має бути дотриманий спортивний принцип. А взяти й так просто об’єднати, сказавши клубам, мовляв, учора ви грали в другій лізі, а сьогодні вже в першій, подібне вважаю неправильним.

Звичайно, є проблема щодо малої кількості учасників другої ліги. Як на мене, її потрібно нівелювати зміною календаря змагань, і, можливо, зіграти в кілька кіл.

— Частково ви вже дали відповідь на це запитання, але хотілося би до нього ще повернутися, адже фінансова складова нині неабияк актуальна. Наскільки надійні фінансові тили вашого ФК?

— Зараз не можу давати гарантій, що буде, наприклад, зав-
тра. Поки в країні триватиме неоголошена війна з Росією, до тих пір і буде хитка ситуація із фінансуванням.

— Миколо Семеновичу, ви та ще дві команди першого дивізіону пробилися до 1/8 фіналу Кубка України. Як розцінюєте шанси «Сталі» в матчі із «Чорноморцем»?

— Знаю, наш тренер уже давав коментар із цього приводу. Так ось, я запитав наставника про шанси. Почув наступне: «Чорноморцю» пощастило із жеребом. Я його підтримую. Ми реально оцінюємо шанси. Та, водночас, можу пообіцяти, що команда самовіддано гратиме й намагатиметься показати все, на що спроможна.

— Але ж у футболі є така річ, як недооцінка суперника, тож прикладів таких маємо вдосталь, коли клуб із нижчого дивізіону проходив вищого за класом опонента…

— Усе може бути. Але якби я був функціонером «Чорноморця», то жеребом Кубка України був би задоволений.

Олександр ТРАВЯНКА.