Микола Лиховидов: «Слово «задача» придумали тренери для того, щоб дурити спонсорів»

У розпал літнього міжсезоння «Реал Фарма» вирішила вдатись до серйозних пертурбацій: від зміни головного тренера до створення, фактично, нової команди. Саме тому «УФ» поспілкувався із людиною, яка якнайкраще відає справами клубу — президентом овідіопольського колективу паном Лиховидовим. Розмова, як завжди, була відвертою та інформативною.

— Миколо Івановичу, ваша команда зазнала кардинальних змін за останні кілька днів. Розкажіть детальніше, що саме змінилось у «Реал Фармі»?

— Власне, що стосується тренерського складу, в нас змінився директор клубу, адміністратор команди та головний наставник. Тренер голкіперів та фахівець із фізичної підготовки залишились. Щодо головного тренера, то команду очолив Владислав Вікторович Зубков, до того ж, він є директором клубу. Тепер по команді: усім гравцям із нашого боку наданий статус вільних агентів. Футболісти, які прагнули продовжити із нами співпрацю, нині проходять із 21 червня навчально-тренувальні збори. Думаю, що десь із п’ятого по п’ятнадцяте липня ми визначимось, з ким укладати контракти, а з ким ні. Наскільки мені відомо, першість другої ліги стартує із 26 липня, а от щодо заявок команд на чемпіонат поки що нічого не відомо. Якщо говорити детальніше про самі збори, то нині на перегляді перебувають більше 30 футболістів. Плануємо у підсумку залишити близько 20 людей, які нам підійдуть. Зараз у нас на першість міста грає аматорська команда «Реал Фарма-2», ми також запросили хлопців звідти показати свої здібності. Ось, в принципі, й усі перебудови, які викликані минулим провальним сезоном. Точніше сказати — саме провальним завершенням сезону.

— Як взагалі оціните минулий сезон?

— Якщо говорити про підсумкове місце у чемпіонаті, то вважаю, що ми відіграли на трійку з мінусом. Команду лихоманило, були зриви, ями, особливо це стосується кінця сезону, адже саме тоді ми отримали п’ять поразок поспіль. Розумієте, нам, в принципі, подітися нікуди — гірше виступити, ніж наприкінці того сезону, просто неможливо. Програти п’ять матчів поспіль із різницею 1:17 — це треба вміти.

— Стосовно підбору нових гравців: на кого нині робиться акцент? На молодь?

— Думаю, однозначно на це питання відповісти не можна. У нас є гравці абсолютно різних вікових категорій. Є як юні футболісти, так і досвідчені гравці.

— Зважаючи на такі суттєві зміни у команді, які цілі ставитимуться перед клубом на наступний сезон?

— Відповім так: колись ми із футболістом Чеботарьовим прийняли команду СРЗ у 2001 році, яка закінчила тоді сезон на першість міста на останньому місці. Власне, ми і питаємо у директора заводу: «Які задачі ставляться перед командою?». На що він нам відповів: «Які завдання? Добре грати і не соромити завод». Ось таку задачу ми і поставили команді. До речі, нами був зібраний колектив із чистого аркуша. Як ви думаєте, яке місце ми посіли за підсумками сезону? Друге, і проїхали, як то кажуть, «у п’яти хвилинах» від першого. До чого я веду? Слово «задача» придумали тренери для того, щоб просто дурити спонсорів. Саме тому я задач не ставлю.

— Повертаючись до минулого сезону, проти якої із команд вашому колективу було найважче грати?

— Можу сказати, що команди першої сімки турнірної таблиці — всі складні. Двічі ми програли «Гірнику-Спорту», дніпродзержинській «Сталі», «Кремню», свердловському «Шахтарю» та херсонському «Кристалу». Ось, власне, проти цих команд нам і було найтяжче грати, бо ми їм поступились двічі. З іншого боку, нам вдалося відібрати п’ять очок у «Славутича», у «Тернополя» два пункти, у «Гірника» — три.

— Чого очікуєте від майбутнього сезону?

— Зростання команди у плані результатів, але найголовніше — що ми почнемо радувати грою наших вболівальників. Якщо взяти, приміром, позаминулий сезон, коли посіли шосте підсумкове місце, то у цій боротьбі ми обійшли такі команди, як столична «Оболонь-2», «Єдність», хмельницьке «Динамо», одеський СКА. Я зараз пригадую, як ми тоді грали — були матчі, коли ми, поступаючись у меншості по ходу зустрічі 0:2, могли вирвати перемогу 3:2. Розумієте, дуже хочеться бачити саме таку команду — ось це справжня «Реал Фарма». Але цього сезону, на жаль, такої команди ми не бачили. За винятком лише одного поєдинку — проти «Гірника». Поступаючись вдома криворіжцям, ми зуміли виграти. Однак це була лише одна гра — найкращий матч сезону. Більше того, у позаминулому сезоні, коли ми пробивались до шістки, така гра була через одну. Наприклад, коли ми вигризали перемогу у тернопільської «Ниви» в гостях, забиваючи на останніх хвилинах. Ось таку команду хочеться бачити знову — бойову, яка б не опускала руки і не мирилась із ходом подій на полі. Навіть якщо десь не виходить с точки зору майстерності, характер має бути обов’язково! Можу сказати однозначно: ми над цим будемо працювати.

Володимир БОБИР.