Мирослав СТУПАР: «Часом світиться завуальована упередженість»

— Це стресові ситуації для арбітрів, — сказав Ступар. — У таких випадках на них лягає сильне емоційне навантаження, бо треба не лише побачити єдиноборство, а ще швидко оцінити й ухвалити рішення. А це — долі секунди. А ось чи буде рішення правильним, залежить не лише від теоретичних знань, вибору позиції, командної роботи, до якої також достатньо запитань, а й від морально-психологічної стійкості, якою наш комітет арбітрів майже не займається. І якраз із цим пов’язані більшість промахів арбітрів, які не завжди відчувають ритм і «температуру» гри.

— Чи можна говорити, що наші судді заангажовані?

— Не можу стверджувати на 100 відсот­ків, але сумніви щодо стороннього впливу залишаються. До прикладу, рішення арбіт­ра у Харкові може бути обумовлене тим, що на початку матчу він не хотів залишати господарів у меншості. Судячи зі сторони, результат рішення тримав у голові. А, може, просто не розібрався в моменті.

— Картка Ярмоленку наштовхує на думку, що продовження кар’єри Швецова дехто спеціально пролобіював. Що про це думаєте?

— Що це — збіг обставин. Якщо не згадувати матч у Севастополі, Швецов на мажорній ноті завершив кар’єру. А тут ФІФА якраз дозволив арбітрам продовжувати працювати й після 45 років, бо визнали свою помилку. Уважаю, Швецову просто пощастило. Але до матчу у Севастополі додався ще момент із Ярмоленком. Кажуть, артист має вчасно зійти зі сцени, щоби згадували лише його вдалі ролі. Те саме стосується й арбітрів.

— Ігор Йовичевич звертав увагу, що немає одного підходу щодо призначення пенальті. Чому?

— Арбітри знають трактовку призначення 11-метрових, є методичні рекомендації, циркуляри ФІФА, все розписано. Але, на жаль, втручається людський фактор.

— Наскільки мені відомо, господарі нерідко стараються віддячити арбітру. Щось знаєте про це?

— Помилка арбітра не визначає його чесність або порядність. Помилка — це складова футболу. Але часом світиться завуальована упередженість, і за це хтось отримує цукерку або морозиво.

— Зараз у «Говерли» проблеми з грошима, й ужгородці ще жодного разу у сезоні не пробивали пенальті, а в їхні ворота призначають систематично. Чи згодні, що судді можуть тримати зло на закарпатців, що вони їм не платять?

— Не виключаю заангажованості, але кожен випадок треба розглядати окремо. Треба боротися до кінця й не випрошувати пенальті, як Фещук у кінці матчу із «Чорноморцем».

— Але з «Металістом» Фещуку ледве ноги не відірвали в штрафному, а суддя промовчав.

— Так, там було очевидне порушення. Не знаю, чому арбітр цього не помітив. Проте не лише «Говерлі»: пенальті десь не ставлять і «Динамо» із «Шахтарем». Хотів би наголосити на іншому: таке враження, Колліна просто не розуміє, хто у нас кращий. «Пхає» то Бойка, який отримав травму, й не зрозуміло, коли повернеться, то Арановського, який без упину помиляється. До того ж, куратор усе пробачає, а це ненормально. Футболіст, коли помиляється, залишається поза грою на наступний матч, так само й арбітр повинен бути покараний і нести відповідальність за похибки. Думаю, якби гроші, які італієць заробив на своїй посаді, направити на розвиток професіоналізму суддів, їх рівень піднявся би на нову висоту. У нього навіть критерії відбору незрозумілі. «Підняв» у вищий дивізіон Скрипака та Голов­кова, які не тягнуть на такому рівні. У них межа — перша ліга. Мабуть, є якісь важелі, які примушують його ухвалювати такі рішення. Значить, він не є незалежним. Ось де треба шукати причини.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.