Місячна перерва та вікові сосни

Коли робив інтерв’ю з керманичем донецького «Металурга» Володимиром П’ятенком, той зазначав, що (з урахуванням пропуску 1/8 фіналу Кубка країни та матчів збірних) його команда провела один матч за місяць. Звичайно, ніхто не винуватий, що донецькі «металурги» не пробилися у черговий раунд Кубка. Але факт залишається фактом — один матч за місяць! Такий от календар. За цей час можна набрати та втратити форму, збільшити чи зменшити кількість пацієнтів у лазареті, змінити кілька тактик, узагалі казна-що зробити. Але для команди, яка почала поліпшувати гру (матч із «Чорноморцем», який врятувався від поразки за кілька хвилин до фінального свистка, зайве тому підтвердження), це може піти й не на користь. Адже втратиться темп і доведеться знову знаходити свою гру. Тим більше, «металургів» чекає поєдинок із «Зорею», яка після програшу «Волині» відчула друге дихання. Підопічні Юрія Вернидуба на високому рівні провели останні три матчі (зіграли внічию з «Динамо», здолали «Шахтар» і здобули вольову перемогу над «Говерлою»). Для суперників це буде важлива зустріч ще й тому, що й донецький «Металург», і «Зоря» вимушені виступати далеко від домівок і рідних трибун. На «Оболонь-Арені» під час матчів «Металурга» глядачі створюють неповторну атмосферу, палко підтримують донеччан. Думаю, луганців також зустрінуть якнайтепліше. Хоча, як сказав мені П’ятенко, команда якого розташувалася в Ірпені, в гостях добре, але вдома краще.

Спочатку у Львові, а нині в Києві приймає суперників «Шахтар», який, як і донецький «Металург», тренується в передмісті Києва, але не в Ірпені, а на 18-му кілометрі траси Київ — Житомир, на олімпійській базі «Святошин». Умови там, правда, зовсім не ті, до яких «гірники» звикли на своїй базі під Донецьком: невеличкий житловий корпус, майже в усіх номерах скромний ремонт. Проте база «Святошин» розташована в мальовничому місці, оточена віковими соснами, там чисте повітря, тренувальне поле нехай одне, але воно в чудовому стані. Од відвідин цього місця, де свого часу займався столичний «Арсенал», отримував справжнє задоволення. Мабуть, і футболістам подобається. Щодо «Волині», то, на мій погляд, підо­пічні Віталія Кварцяного цього сезону демонструють дуже приваб­ливий футбол, мабуть, один із найдинамічніших із-поміж усіх команд прем’єр-ліги. Бували спади, як у матчі з «Динамо», але в більшості випадків волиняни показували запальну гру, з акцентом на атаку. Підопічні Мірчі Луческу є фаворитами, та, думаю, гості з Луцька не здадуться без бою.

Микола Павлов сказав після матчу з «Дніпром», що такого емоційного Мирона Маркевича ще не бачив. Мирон Богданович багато нервував не тільки в матчі з маріупольцями, його тяжко було впізнати, коли «Дніпро» грав із «Сент-Етьєном». Мабуть, у дніпропетровському королівстві не все гаразд. Травмований Матеус. Володимир Польовий і Лео де Матос ніяк не можуть адаптуватися в новому колективі, Руслан Ротань гру із французами пропускав через дискваліфікацію. Ледь відновився після травми Євген Коноплянка, не на 100 відсотків готовий Євген Селезньов. Доводиться випускати молодих Валерія Лучкевича й Олександра Мігунова — гравців перспективних, але схильних до перепадів у грі. Ось і нервує Маркевич. Вистачає турбот і в керманича «Чорноморця» Романа Григорчука, якому в найближчому турі протистояти дніпрянам. У попередніх турах оборона одеситів діяла далеко не бездоганно: у чотирьох останніх матчах пропустили шість м’ячів. Не все гаразд у «моряків» і з атакою: в п’яти матчах поспіль — лише два м’ячі, та й ті — в одній грі з донецьким «Металургом»!

Серед інших пар цікаве протистояння «Карпат» і «Іллічівця». Минулого чемпіонату львів’яни та маріупольці зарекомендували себе міцними середнячками, а сьогодні борються за виживання. Гра набуває особливого змісту: не за три, а за всі шість очок!

Сергій ТАЛИМОНЧИК.