Можаровський достойно відпрацював
«Волинь» — «Ворскла». Було достатньо спірних моментів і суперечливих рішень Сергія Бойка. У першому таймі один момент заслуговує на увагу: коли Ковпак боровся за м’яч у штрафному, хотів проскочити, й упав. Зрозуміло, що не з власної ініціативи, адже Жунич потягнув нападника рукою. Можна списати, що арбітр цього не бачив. Основні проблеми почалися після перерви. На 52-й хвилині Даллку вдарив Федорчука, але Бойко промовчав, хоча був поруч. На щастя, асистент Ігор Маковей повідомив про порушення правил, і суддя призначив 11-метровий. При цьому потягнувся в кишеню за карткою, але, мабуть, згадав, що в Даллку вже є попередження, тож сховав картку назад. Мабуть, правильно, адже фол Даллку не тягнув на попередження, але така поведінка не личить арбітру. Потім, на 79-й хвилині, у штрафному Скляр, грубо кажучи, прочесав по ногах Гуменюка, але арбітр не зафіксував очевидного порушення. А на 82-й хвилині Бабенко виконав правильний підкат, але десь зачепив ногу суперника. Формально Бойко мав підстави показати другу жовту картку гравцю «Волині», але треба ж керуватися духом гри. На 85-й хвилині Даллку трохи підштовхнув руками Матея, який ледь відчув дотик, одразу впав на газон. Ми пам’ятаємо, як у Кубку країни Матей заробив на Федецькому пенальті, якого, в принципі, не було. Якби румун боровся до кінця, то не впав би у ситуації з Даллку. Формальні ознаки вказати на «позначку» в арбітра були, але якби Бойко грав у футбол, знав би, що такі ситуації не тягнуть на пенальті. Відчувати ритм гри — показник класу арбітра.
«Олімпік» — «Карпати». Анатолій Абдула, як і Бойко, погано провів гру. Чи-то знизив до себе вимоги, чи-то якась інша причина, але в досвідченого арбітра із Харкова достатньо помилок останнім часом. Так, у моментах із 11-метровими він усе робив навпаки. На 20-й хвилині, коли Іванов входив у штрафний, і Худоб’як пішов у підкат, але його не виконав, і захисник донеччан завалився на газон. Це — пенальті! Але Абдула проігнорував цей фол. Потім Іванов уже у своєму штрафному зупинив прорив Ксьонза, падіння якого Абдула трактував як симуляцію. А цього не було, адже капітан «Олімпіка» зачепив праву ногу суперника. Ну й на 74-й хвилині Махарадзе ніби сфолив у штрафному проти нападника, який прокинув м’яч. Але голкіпер пішов за м’ячем і, в принципі, зіграв у м’яч. Нападник десь зачепився за воротаря й упав. 11-метровий несправедливий. На щастя, Махарадзе парирував удар із «позначки». Абдулу можна похвалити лише за правильно відмінений другий гол «Олімпіка», коли опонент закривав видимість Мисаку.
«Зоря» — «Говерла». Матч був непростий, але арбітр Олександр Дердо загалом упорався зі своїми обов’язками. Правильно трактував порушення.
«Чорноморець» — «Металург» Д. Схвальну оцінку заслужив і арбітр Сергій Лисенчук. По ділу призначив 11-метровий, і, в принципі, до нього немає питань. Єдине — коли забивав Морозюк, були питання, чи його партнер не був у офсайді й не перекривав Пасту видимість. Але арбітр і його асистент Семен Шлончак правильно розібралися в моменті.
«Іллічівець» — «Дніпро». Ярослав Козик на хорошому рівні провів цей матч, справедливо вилучив Дугласа, який зірвав вихід сам на сам Кулача. До того ж, правильно дав два попередження Гриню за ідентичні порушення.
«Металіст» — «Металург» Зп. Дмитро Кутаков, як Дердо, Лисенчук і Козик, не заважав футболістам, отож заслуговує на схвальні відгуки.
«Динамо» — «Шахтар». Юрій Можаровський достойно відпрацював. Хоча на вилучення більше заслуговував Адріано, який відверто наступив на руку Рибці, тож мав отримувати другий «гірчичник». Уважаю, арбітр у цьому моменті показав себе дипломатом, адже раніше вилучив Шевчука, тож друга червона могла би мати негативні наслідки. Щодо другої жовтої Шевчуку, то Можаровський формально правий, але захисник «Шахтаря», як і Ярмоленко, хотів зіграти в м’яч, і порушив правила не навмисно. Також хотів би звернути увагу на поведінку Степаненка стосовно асистента арбітра. У репліці гравця було достатньо нецензурної лексики, тож арбітр мав би на це відреагувати. Тим більше, якщо мав слушність. Це неповага до своєї роботи.