Український футбол
На службі в «диявола»
Цього тижня «Манчестер Юнайтед» отримав нового керманича — після звільнення Мойєса команду очолив легендарний Луї ван Галь

Доволі часто так буває в житті, коли необхідно вирішувати та вдаватися до кардинальних змін, навіть не дуже бажаючи цього, щоби подолати кризу чи «чорну смугу». Так вимушено вчинило й керівництво «Юнайтед» після цього, провального для них, сезону…

Нова надія

Звільнивши Девіда Мойєса навесні, керівництво «манкуніанців», по суті, загнало себе в глухий кут. Чому? Із одного боку, потрібно було вирішувати, як вивести команду із цього занепаду, а з іншого — всім стало зрозуміло, що план передачі естафети від Фергюсона повністю себе не виправдав, адже був ганебно завалений, отож рік під орудою Мойєса — змарнований. Що насправді спричинило принизливі поразки від «Ліверпуля» та «Сіті» вдома? Невже це все можна перекреслити одним звільненням? Власне, тепер ми розуміємо, що «Юнайтед» уже змінився остаточно не тільки у сенсі своєї гри чи результатів, він трансформувався в плані філософії та традицій, які залишаються в минулому. Із крахом старої політики довіри, залишають клуб і його символи, точніше один голов-
ний — Раян Гіггз. На жаль. Тепер ніхто не збирається чекати чи довіряти тренеру впродовж кількох років — керманичі клубу бажають результатів сьогодні й негайно. Але чи можливо це у сучасному футболі?

На це запитання тепер має відповісти новий головний тренер, ім’я якого у футбольному світі відомо багатьом — Луї ван Галь. Саме голландський фахівець (до речі, перший в історії МЮ не британський тренер) тепер покликаний стати новою надією для мільйонів уболівальників «червоних дияволів», які вже почали забувати, що таке видовищний футбол і перемога в цілому. Думаю, не варто перелічувати всіх здобутків пана Луї як наставника. За багато років на тлі здобутих трофеїв він зумів створити собі й досить суперечливий образ тренера, який вартий окремої уваги. Отож, проаналізуємо, на що спроможний іменитий наставник у цьому клубі, що за один сезон за рівнем і змістом гри, а ще — результатами, перетворився на простого середняка.

Філософія ван Галя

Існує багато думок щодо діяльності ван Галя впродовж усієї його кар’єри. Хтось називає його тираном, диктатором, а хтось — учителем, як, наприклад, керманич «Ліверпуля» Брендан Роджерс. Але всі вони сходяться в одному — це справжній професіонал, який має своє бачення футболу, тож знає, як досягти поставленої мети. Зараз для шанувальників МЮ постає одне важливе питання: чи будет прихід ван Галя лише тимчасовим явищем, який має «підготувати» до тренерської кар’єри Раяна Гіггза (помічника головного тренера), чи зможе голландець, попри вже солідний вік, надовго затриматися на «Олд Траффорд»? Як на мене, вірогіднішим є перший варіант, за умови вдалих результатів у першому сезоні. Головне завдання нідерландського фахівця — повернути «Юнайтед» образ чемпіона, домінуючої команди, яка не боїться грати в атакувальний футбол, незважаючи на те, чи це виїзний матч, чи домашній. Пригадайте: цього сезону з Мойєсом МЮ опустився до того, що грав другим номером на власному стадіоні проти таких «грізних» суперників, як «Вест Бромвіч», «Саутгемптон», «Суонсі». Безперечно, це непоступливі клуби, але грати проти них «Юнайтед», сподіваючись лише на контратаки чи стандарти, — соромно. Саме тому в плані відновлення атакувальної тактики досвід ван Галя буде неоціненним, особливо для Гіггза, який неодмінно почерпне для себе багато нового. Питання в іншому — на що це буде схоже? Чи буде це варіант отієї потужної «Баварії» часів голландця, чи посередньої «Барселони» з «прохідним» захистом? Два матчі проти «Динамо» Валерія Лобановського, переконаний, українські вболівальники пам’ятатимуть завжди. Хоча відповісти на багато актуальних питань зможе лише час.

Ще один важливий момент — ігрова та загальнокомандна дисципліна. Це те, що почало, на мій погляд, зникати в клубі після прощання із Фергюсоном. Гравці почали почуватися дещо розслаб­ленішими, менш відповідальними. Молодим Уелбеку, Клеверлі та іншим доведеться серйозно переглянути свою поведінку як на футбольному полі, так і поза ним. Це, звичайно, якщо вони взагалі залишаться в команді. Таке нехлюйське ставлення гравців до своєї справи й вилилось у ті ганебні результати. До того ж, ван Галь у питанні дисципліни та порядку на полі дуже схожий саме на сера Алекса. У принципі, його навіть можна назвати «голландським варіантом Фергюсона». Подейкують, що ще на початку 2000-х, коли Фергі вперше збирався залишити «Манчестер Юнайтед», він убачав саме у ван Галі свого наступника. Але тоді, як відомо, шотландець вирішив залишитись у клубі. Голландець же пропагує ті ж принципи, що і його старший колега: жоден із гравців не може бути важливішим за команду, жодна зірка клубу не може диктувати свої умови наставникові, а клуб завжди повинен мати далекоглядний план розвитку. Якщо комусь із футболістів щось не подобається — він у колективі надовго не затримається. І в цьому обидва тренери схожі. До речі, доволі цікавою обіцяє бути ситуація з Руні, в якого також нелегкий характер, але «перегнути» принципового ван Галя ще не вдавалося нікому. Тому чутки про надання капітанської пов’язки землякові Робіну ван Персі, думаю, є доволі правдоподібними.

«Особливими» можна назвати стосунки нового коуча «дияволів» із представниками ЗМІ. Усім давно відомо, що голландець може сказати міцне словечко будь-кому, не соромлячись навіть журналістів. У цьому контексті його стосунки з англійською пресою, що полюбляє «клювати» наставників, обіцяють окрему інтригу.

І, нарешті, головний момент, особ­ливо, у ситуації з МЮ, — це вміння ван Галя розкривати талановитих гравців. До речі, характерна риса й для Фергюсона. Зрозуміло, що нині у складі манчестерського гранда відбувається зміна поколінь, а тому для таких хлопців, як Янузай, Уїлсон та інших, робота із жорстким голландцем — унікальна можливість сповна розкрити свій потенціал. Лише подивіться, скількох зірок футбольному світу подарував пан Луї: Едвін ван дер Сар, Патрік Клюйверт, Ярі Літманен, Кларенс Зеєдорф, брати де Бури, Карлес Пуйоль, Хаві, Андрес Іньєста, Давід Алаба, Томас Мюллер… Усіх не перелічити. Переконаний, що завдяки ван Галю та його тренерському штабу ми почуємо ще чимало нових яскравих імен із табору «Юнайтед». Скажу кілька слів і про сам тренерський штаб. До нього, крім «молодого» Гіггза, увійшли вже перевірені ван Галем особи, з якими він працював пліч-о-пліч не один рік: Франс Хук — тренер воротарів, який запам’ятався роботою в таких клубах, як «Аякс», «Баварія», «Барселона», а нині — в збірній Нідерландів. Іншим помічником є Марсель Бут, який спеціалізується на вивченні гри суперників клубу. До появи в «Манчестер Юнайтед» піком його кар’єри була робота в мюнхенській «Баварії». Дивлячись на цей тренерський склад і порівнюючи його із «фахівцями» Мойєса, вже відчуваєш величезну різницю.

Зрозуміло, якщо говоримо про нові молоді таланти, не можемо обійти стороною й трансферну політику, адже купляти висококваліфікованих гравців, скільки би молоді в академії не було, все одно доведеться. Можна не сумніватися, що ван Галь отримає певний карт-бланш на придбання нових виконавців, адже кадрова проблема в команді назріла давно. Найперше, це стосується захисту, де після прощання з ветеранами (Відіч, Фердінанд, Евра) грати, в принципі, нікому. Те ж стосується й лінії півзахисту, де вже давно не вистачає «свіжої крові». Єдиною, як на мене, безпроблемною позицією для МЮ є пост голкіпера на чолі з де Хеа. Мабуть, лише про його виступ цього сезону не можна сказати чогось поганого. Усвідомлюючи симпатію нового головного тренера «дияволів» до футболістів із його країни, майже зі стовідсотковою вірогідністю можна говорити, що ми побачимо чимало нових голландських імен у складі.

Про ван Галя говорять

Багато хто із футболістів чи функціонерів відгукувалися абсолютно по-різному про ван Галя як тренера чи людину. Приведемо лише кілька красномовних цитат видатних людей зі світу футболу, які якнайкраще характеризують нідерландського тренера.

Мехмет Шолль, колишній гравець «Баварії»: «Він дуже строгий і суворий. У гравців є тільки два варіанти дій: або в усьому слідувати йому, або залишати клуб. Луї дуже гарний у роботі з молодими гравцями. Великим зіркам нелегко працювати з ним, але для молодих футболістів — це блискуча знахідка. Луї — чудовий футбольний тренер. Він дуже любить свою команду, вона для нього — все. Його головна мета — контроль м’яча й атакувальний футбол. Він — геній, один із кращих у історії футболу».

Улі Хьонесс, колишній президент «Баварії»: «Кажуть, що гравці любили ван Галя й підтримували його? Це не більше, ніж міф. У цій команді радості від гри й роботи вже давно не було. Вдивляючись у обличчя гравців, можна було помітити, що в команді панував лише страх».

Анатолій Тимощук, колишній гравець «Баварії»: «Він непоганий фахівець, яскравий представник голландської школи, але при цьому не завжди об’єктивно і справедливо ставиться до гравців. Різні бували абсурдні ситуації. Я спілкувався з молодими гравцями, тож бачив, що не всі були у хорошому психологічному стані. Багато хто пішов саме із цієї причини».

Топ-фрази ван Галя

– «У Нідерландах є тільки два нападники — я та Кройфф».

– «Шановні друзі-журналісти», я йду із «Барселони». Дозвольте вас із цим привітати!».

– «Гравці не мають жодного значення. Команда — це все».

– «Зрозуміло, що гроші відіграють велику роль. Але куди важливіше система, вибудувана в клубі. Аби домогтися успіху, потрібно налагодити повне взаєморозуміння між усіма його працівниками — від директора до газонокосильника. У «Манчестер Сіті» є гроші. Але чітко вибудуваної структури за них не купити».

– «Я знав, що 1995-го ми можемо виграти Лігу чемпіонів. Говорив це ще до початку сезону. І я відмовляюся вірити, що голландський клуб більше ніколи не переможе в найпрестижнішому єврокубковому турнірі, як деякі вважають».

Володимир БОБИР.


стрічка новин