Нам потрібен справжній ліміт на іноземців

— У сезоні, що завершився, для мене головне таке: найліпшим снайпером не став українець. На жаль, наших узагалі дуже мало в елітному списку. Мене дуже засмучує ця ситуація. Хоча би тому, що бачимо відчутні проблеми в національній (і не тільки) збірній із футболістами цього амплуа. Кваліфіковані форварди, нападники-бомбардири нам дуже потрібні.

Чому снайперську гонку виграв Адріа­но, котрий у нас має репутацію гравця, придатного передусім розтринькувати моменти? Насамперед, справа в команді, де він виступає: маючи таких партнерів, такий півзахист, як у «Шахтарі», можна багато забивати. Саме тому, гадаю, програв дуель бразильцеві його співвітчизник Мораес — кадровий потенціал донецьких команд навіть порівнювати незручно. Хотів би відзначити, що останнього сезону, на відміну від перед­останнього, була цікава інтрига в гонці бомбардирів, яка тримала нас у напрузі до завершального туру. Це, в моєму розумінні, — дуже позитивний фактор.

Із наших найбільше забив Селезньов. Однак його показник — 13 м’ячів — навряд чи варто називати серйозним. Та ще й не забуваймо: Євген уже, по суті справи, ветеран, він іще в сезоні-2007/2008 був серед провідних снайперів першості. Ми вже давно його знаємо, причому за цей час ніхто не скаже, що дніпрянин постійно прогресує. Навпаки — намітився якийсь застій, недарма навіть у своєму клубі він не був основним.

Інший наш снайпер — карпатівець Гладкий. Мені, звісно, радісно за нього, проте, з іншого боку, трохи прик­ро, що він не львів’янин. І, знову-таки, треба пам’ятати, що 10 забитих м’ячів — ну, м’яко кажучи, не захмарний показник.

Утім, найприкріше те, що серед молодих українських гравців узагалі рейвах: із-поміж тих, кому менше 21-го, нікого не відзначиш. А це ж цілком футбольний вік, за радянських часів у такі роки в основах команд грало значно більше виконавців, аніж сьогодні! Виною цьому стали легіонери: переконаний, якби в Україні існував справжній ліміт (максимум 4–5 іноземців у старті), це радикально змінило би ситуацію. Тоді би вітчизняні клуби приділяли значно більше уваги своїм виконавцям, давали б їм змогу більше грати, що призвело би до швидкого прогресу, відродження. Я не проти легіонерів узагалі, просто вважаю: коли їх брати, то вони мають бути реально виконавцями високого класу. А нині наші ФК часто беруть, аби брати…

Я категорично проти того, щоби давати Адріано українське громадянство! Насамперед тому, що він анітрохи не є футболістом екстра-класу. «Шахтар» — то одне, бажаю йому там успіху, проте збірній він абсолютно не потрібен. У цьому я переконаний. Отой же Мораес, повторюю, якби грав у команді Луческу, забивав би більше.

Про останнього: він провів у нас два непогані сезони. Кажуть, піде на підвищення до сусідів. Може, це добре — прогрес і все таке. А може… Лукареллі, Селезньов, Гладкий, Девич… Розумієте?