Український футбол
Наталія ЗІНЧЕНКО: «Головне — в нашій команді не було байдужих»
Виконуючий обов’язки головного тренера збірної України WU-19 розповіла про причини невдач своєї команди в еліт-рауНді ЧЄ-2015, травмованих футболісток і що найбільше запам’яталося від перебування в Німеччині

— Наталіє Миколаївно, в трьох поєдинках еліт-раунду наші дівчата поступилися із загальним рахунком 0:13. У чому вбачаєте причини настільки невтішного результату?

— Я не погоджуюся, що ми пов­ністю провалилися в усіх трьох матчах. У грі з бельгійками та в першому таймі із шотландками дівчата діяли непогано: створювали моменти, комбінували, пресингували опонента. Тобто грою своїх підопічних у цих відрізках я повністю задоволена. На жаль, на даний момент нашій команді бракує майстерності та досвіду виступів на високому рівні. Тому ми й не змогли впродовж усього матчу грати на рівних проти цих колективів. Німеччина вкотре довела, що розвиток жіночого футболу у цій країні перебуває на дуже й дуже високому рівні. І щоби нам сподіватися на позитивний результат із бундестімом, мабуть, в Україні повинен пройти не один рік, можливо, й не одне десятиріччя, тож лише тоді, за умов нормального розвитку жіночого футболу, ми зможемо щось протиставити цій команді.

— Лідери вашого колективу — Шевчук і Полюхович — сказали, що всі суперники перевершували нашу команду у «фізиці». Чому за два збори не вдалося підтягти дів­чат до необхідних кондицій?

— Насамперед, гравці збірних повинні функціональною та фізичною підготовкою займатися у своїх клубах. У нас не так багато часу, щоби приділяти цьому компонентові значну частину уваги. За рік збираємося всього кілька разів, отож намагаємося рівноцінно розподіляти робочий час, однаково приділяючи увагу і «фізиці», й тактиці, й награванню складу тощо.

— Ви говорите, що з Бельгією була рівна гра. Досягти позитивного результату завадив брак майстерності чи відсутність належного досвіду?

— Так, справді, з бельгійками ми грали на рівних, але суперник зміг реалізувати свій момент, а ми, на жаль, ні. Наприкінці зустрічі мали дві чудові нагоди, щоб уникнути поразки, але нас знову підвела реалізація. Ми говорили про це з дівчатами, просили їх відповідальніше ставитися до тих нагод, котрі мають. Проте маємо, що маємо, тут уже нічого не поробиш.

Напевне, ви разом із командою аналізували гру Німеччини. Чому не вдалося нав’язати німкеням боротьбу, пропустивши після їхніх ударів кошик м’ячів?

— Гра з Німеччиною для нас склалася дуже непросто. Ми програли багато боротьби, значно поступалися суперницям у майстерності. Водночас, я не можу дорікнути підопічним у відсутності бажання, адже вони билися, як могли. Клас німкень значно вищий, ніж наш, відтак сподіватися на позитивний підсумок було вкрай тяжко. Гадаю, не потрібно нашу збірну сильно критикувати за цей матч, тому що в кадровому потенціалі, інших компонентах вони нас значно переважають.

— У заключному матчі еліт-раунду Шотландія розписалася у воротах «синьо-жовтих» тричі. Це ознака втоми чи відсутність мотивації, адже напередодні зустрічі з британками Україна втратила навіть теоретичні шанси на вихід до чемпіонату Європи-2015?

— Одверто кажучи, на Шотландію сил і емоцій вже не залишилося. Попри все, дорікнути дівчатам нам ні в чому. Було помітно, що вони старалися й виклалися на полі максимально. Після турніру, поговоривши з дівчатами, побачили, як вони переживають і наскільки емоційно виснажені. Наш колектив складається переважно з дівчат 1997-1998 рр. народження, тож у команди є майбутнє. Головне — зробити правильні висновки й рухатися далі. Для більшості наших гравців це був перший подібний досвід виступів на такому рівні, й дуже важливо, що вони вже побачили, а тепер і зрозуміли, до чого потрібно прагнути, щоби стати кращими.

— Відомо, що в другому відбірковому раунді ви не могли розраховувати відразу на кількох ключових виконавців, котрі отримали ушкодження. Про кого йдеться?

— Стефанія Матвіїшина травмувалася в поєдинку проти Німеччини, а Віталія Будаєва отримала ушкодження гомілкостопа ще в Україні. Однак ми взяли її до Німеччини й, дякуючи лікарям, Віта змогла взяти участь у заключному матчі відбору.

— Наталіє Миколаївно, розкажіть, які у вас враження після перебування в Німеччині? Можливо, для себе з професійної точки зору відзначили щось корисне?

— Дуже цікаво було побачити, якими темпами розвивається жіночий футбол у Німеччині. Там створена вся необхідна інфраструктура для розвитку жіночого футболу: є спеціалізовані центри, велика кількість футбольних шкіл, якісні поля, тобто всі умови для нормальної роботи.

— Хто зі збірної України WU-19, на вашу думку, в еліт-раунді проявив себе найкраще?

— Конкретно нікого не можу виокремити, адже всім було тяжко, й усі, без винятку, дівчата старалися. Голов­не — в нашій команді не було байдужих. Загалом, хочу подякувати всім дівчаткам і тим, хто за нас уболівав.

Роман КИРІЄНКО.


стрічка новин