Назарій ФЕДОРІВСЬКИЙ: «Японська мова мені припала до душі з перших днів навчання»

Прізвище «Федорівський» останніми тижнями стало частенько з’являтися в заголовках вітчизняних ЗМІ. Причиною став поєдинок Кубка України проти донецького «Шахтаря», в якому Назарій, з’явившись досить несподівано у старті, зарекомендував себе лише з найкращого боку: на рахунку воротаря кілька вражаючих сейвів, що ледь не перевели ту зустріч в екстра-тайм. Після того матчу страж воріт уже безапеляційно виходив у старті в наступних поєдинках, заявивши про себе як про основного воротаря «пивоварів».

— Назарію, вам лише вісімнадцять, але вже граєте в другій лізі — на професійному рівні. До того ж, виступаєте досить упевнено. Скажіть, які емоції переважають із цього приводу?

— Власне, зараз можу сказати, що вже почуваюся більш-менш спокійно, якщо порівнювати особливо з першими матчами, коли виходив на поле. Думаю, що у цій справі головна річ — психологічне налаштування для кожного гравця. Важливо, щоби із цим був повний порядок.

— Скажіть, чи відчуваєте довіру головного тренера команди Сергія Солдатова?

— Так, звичайно.

— Наскільки розумію, він поступово планував, аби саме ви невдовзі стали першим номером «пивоварів»…

— Мабуть, так. Згоден із вами.

— Уболівальники й експерти досі згадують вашу чудову гру в кубковому матчі проти донецького «Шахтаря». Якщо не секрет, як себе налаштовували перед грою з таким грізним суперником?

— Розпочну з того, що десь за чотири чи п’ять днів до самого поєдинку дізнався, що братиму участь у цьому протистоянні. Почав одразу відповідним чином налаштовуватися на цю зустріч — обмежив себе в будь-яких розвагах чи дозвіллі, думав лише про гру. Однак головним чинником стало те, що мені вдалося позитивно налаштуватися саме у психологічному плані безпосередньо вже перед грою. Це відчув уже з перших хвилин зустрічі на «Оболонь-Арені».

— Якщо говорити про ваших суперників у другій лізі, хто, на вашу думку, був поки що найнезручнішим опонентом для «пивоварів» у першості?

— Як не дивно, але таким незручним суперником я би назвав «Енергію» з Нової Каховки. Ми ніяк, на жаль, не могли їм забити бодай один гол. Це стосується як першої гри, так й другої зустрічі минулого сезону. Наша команда пропустила незрозумілі, необов’язкові м’ячі. Позаминулого туру, як ви знаєте, ми також, на жаль, їм поступилися на виїзді. Саме тому, думаю, це для нас поки що найнезручніший суперник. Хочеться тепер реваншуватися у домашньому матчі другого кола.

— Упевнений, що ви стежите за європейським футболом. Скажіть, за когось уболіваєте?

— Так, звичайно, дуже уважно стежу за топ-чемпіонатами Європи. Постійно цікавлюсь європейським футболом. Якщо говорити конкретніше, то мене найбільше приваблює англійська прем’єр-ліга, де, однозначно, найвидовищніший футбол. Щодо моїх клубних уподобань, то вболіваю за лондонський «Арсенал».

— Доводилося чути інформацію, що ви вивчаєте японську мову. Досить цікаве хобі. Якщо не секрет, чому вирішили вивчати саме цю мову?

— Усе склалось, у принципі, не так дивно — я обирав між Національним університетом фізичного виховання і спорту та лінгвістичним інститутом. Скажу відверто, більше хотів щось екзотичне. Обрав вивчення японської мови, тому що це дуже духовна країна, а мені дуже подобаються їхні традиції й звичаї. Японська мені припала до душі із перших днів навчання.

Володимир БОБИР.