Український футбол
Не голи, а шедеври, або Все вирішилося до перерви

Мабуть, можна погодитися із Сергієм Ташуєвим, який зазначив, що у цьому матчі «Металург» продемонстрував свій фірмовий стиль гри: швидкий, агресивний, креативний футбол. Гравці з перших хвилин були налаштовані на силовий тиск, нестандартну гру в атаці. Удавався господарям і швидкий перехід із оборони, а футболісти продемонстрували просто ідеальну взаємодію. Особливо це стосувалося Джордже Лазіча (на поле вийшов із капітанською пов’язкою) та Александре, які взяли під конт­роль центр арени. Донеччани володіли перевагою, тож у першому таймі Юрій Паньків одверто нудьгував. Долю зустрічі господарі вирішили ще до перерви. Причому забивали в донеччан лише бразильці.

Із інтервалом у три хвилини два «постріли» в ліву й праву «дев’ятки» Чуваєва вдалися Мораесу та Александре. Їхніми асистентами стали Зотов, який кинув аут, і наділив точною передачею партнера Морозюк. Зазначимо, що для Мораеса цей гол став 13-м у чинному чемпіонаті, а для Александре — дебютним за «Металург» у прем’єр-лізі.

Але на цьому Александре не заспокоївся. Він ще раз змусив трибуни вибухнути й згадати знаменитий «сухий лист» Валерія Лобановського. Саме так: бразилець безпосередньо ударом від кутового прапорця переправив м’яч у сітку воріт «Севастополя»! Можливо, тут на боці Александре був попутний вітер, але без частки талану такі м’ячі не забиваються. Як кажуть, хороший удар не зникає.

Забезпечивши собі комфортну перевагу в рахунку, «Металург» у другому таймі віддав ініціативу. Але гості вигодою для себе скористатися не зуміли. А ось донеччани мали шанси довести рахунок у матчі для севастопольців до непристойного.

Дмитро ДОЙНІКОВ.


стрічка новин