Не грюкнувши дверима

Уже втретє за останні 11 днів донеччани «окуповують» Черкаси, котрі, здається, вже наситилися елітним футболом. Якщо в поперед­ньому турі глядачі залізали на довколишні дерева, щоби стежити за перипетіями на полі, то цього разу вони могли зручно розміститись у чаші стадіону. Однак, зважаючи, скільки було вболівальників на кубковому матчі «Славутича», випливає: шанувальникам футболу цікавіший рідний колектив, аніж чинний чемпіон, який не змінюється останні п’ять років.

Загалом, поява вболівальників у «чаші» не додала емоцій на полі та не змогла «перекрити» перегукування футболістів із тренерами. Лише нині сучасна та модна пісенька про лідера сусідньої держави змогла часом долинути до глядачів поблизу екранів.

Упродовж першого тайму голов­ні події відбувалися поблизу володінь волинян. Бразильський напад, навіть попри поганий стан газону, демонстрував увесь колорит свого футболу. І в одному з епізодів багатоходівка зумовила красивий гол Адріано, котрому допомогли його ж земляки. У принципі, рахунок міг би бути й більшим, утім «гірники» особ­ливо й не намагалися довести його до розгромного.

Лише бомбардирські прагнення Адріано постійно змушували бразильця шукати вільні зони. У другій частині двобою партнери знову ласкаво допомогли відзначитися своєму голеадору: Фред своєчасно знайшов у воротарському майданчику Луіса, котрий після цього вийшов на перше місце у списку найвлучніших. Відзначимо також, що Кичак, який напередодні зустрічі святкував свій 25 день народження, проводив хороший матч, неодноразово виручаючи «Волинь». На відміну від свого воротаря, нападники «хрестоносців» не могли залишити за собою хорошу рецензію, оскільки так і не мали реальної нагоди, щоби забити бодай один м’яч. Лучани програли матч, відтак провалили кінцівку сезону, вже вдев’яте поспіль не внісши залікових очок до свого здобутку.

Євген ДЕМЯН.