Український футбол
Не словом, а ділом
«Зірки футболу України» проводять матчі на підтримку української армії у зоні АТО

Такої широкої географії виступів не має жодна з команд в Україні. Минулого року після сумнозвісних подій на київському Майдані Незалежності, а згодом анексії Криму, знамениті в минулому футболісти, що здобули славу переважно виступаючи за київське «Динамо», об’єдналися в команду «Зірки футболу України». Був покладений старт турне в підтримку миру та єдності Украї­ни, в рамках якого проведено 38 дружніх матчів у 16 регіонах Украї­ни. Цього року ініціатива «Зірок» знайшла продовження, всі матчі проводяться в підтримку української армії у зоні АТО.

Місце зустрічі змінити не можна

«Друже, у суботу о сьомій біля танку», — приблизно так виглядає дзвінок організатора команди «Зірок футболу», знаного в минулому гравця «Динамо» Віктора Хлуса своєму одноклубнику, приміром, Василю Рацу або Олегові Саленку. Ті без зайвих слів розуміють, що місце зустрічі біля метро «Шулявська» (до речі, навпроти комбінату «Преса України», де впродовж двох десятиріч знаходилась редакція «Українського футболу»), а майбутній уїк-енд, як і в часи ігрової молодості, буде присвячений футболу. Цього року ветерани особливу увагу приділяють нашим військовим. Вочевидь тому, що на власні очі бачили їхню мужність та патріотизм, здатність віддати власне життя та здоров’я заради миру та незалежності України.

Рівно о сьомій у невеличкому автобусі збирається майже весь цвіт вітчизняного футболу останніх трьох десятиріч. Володар Золотої бутси Олег Саленко, володарі Суперкубку УЄФА Сергій Кузнєцов та Олександр Дамін, володарі Кубка кубків Анатолій Дем’яненко, Іван Яремчук та Василь Рац, чемпіо­ни СРСР Володимир Лозинський, Вік­тор Хлус, Віктор Мороз, багаторазові чемпіони України Юрій Дмитрулін, Віталій Косовський, Артем Яшкін, гравці збірної України Олександр Радченко, Едуард Цихмейструк та багато інших у гарному настрої вирушають за сотні кіломет­рів від столиці. До місць, де їх чекають та пам’ятають, де гра збирає на стадіоні по кілька тисяч глядачів.

Нинішній рік для «Зірок футболу» особливий. Зараз хто як може допомагає військовим, шириться волонтерський рух, посилюючи боєздатність армії. Військовим пот­рібен не лише хліб, але й видовище. Точніше, розуміння, що про них не забувають, що їхні подвиги та безкорисне служіння Батьківщині не залишаться непоміченими. Нинішнього року «Зірки футболу» за підтримки ТОВ «Агробізнес» вже провели вісім матчів. Чотири з них проти військових, і кожен із них заслуговує на окремий газетний матеріал. Отже, про все по порядку.

20 червня. Очаків.
73-й морський центр спецпризначення — «Зірки футболу» — 2:2

Уславлені гравці прибули на міський стадіон у той самий час, коли на центральне коло поля приземлявся парашутист. Показові виступи «морських котиків» заінтригували чотири тисячі глядачів, а трохи згодом їхні оплески зірвав вихід на поле команд. Що цікаво, за спецназівців із капітанською пов’язкою зіграв командуючий Військово-Морських Сил ЗС України, віце-адмірал Сергій Гайдук. Він не дав своїм колегам опустити руки, коли кияни двічі зусиллями Олега Собуцького та Віталія Самойлова по ходу матчу виходили наперед. Двічі моряки рахунок зрівнювали — влучно пробивали Віталій Рудинський та Дмитро Криворотий. А після слушної настанови керівника частини підполковника Ігоря Вечірка, команда з Очакова гарно пробила післяматчеві пенальті та святкувала перемогу!

Багато з хлопців, хто того сонячного червневого вечора вийшов на поле, були неймовірно раді зіграти проти уславлених ветеранів. Вшанували і загиблих — за словами військових, у зоні АТО загинули 12 мешканців Очаківського району.

Наступного після матчу ранку ініціа­тиву взяли «морські котики», запросивши футболістів на військову базу. А саме на острів Первомайський, що на вході в Дніпровсько-Бузький лиман. Штучний острів був насипаний у позаминулому сторіччі і зараз хоч і не має стратегічного значення, як це було раніше, викликає зацікавленість у туристів. Тим паче, коли екскурсію тобі проводять військові, які несуть на ньому службу та знають кожен клаптик землі.

21 червня. Миколаїв.
79-та окрема аеромобільна бригада — «Зірки футболу» — 4:4

Минулого року щодня наші громадяни слідкували за героїчною обороною донецького аеропорту, де мужність, стійкість та неабиякий патріотизм українських військових та добровольців дозволяли утримувати цей стратегічний об’єкт. Про «кіборгів» сказано немало слів, їхній подвиг назавжди буде вписаний в історію вітчизняної армії. Майже весь час на обороні аеропорту, або того, що від нього залишалося, були незламні хлопці 79-ї аеромобільної бригади. Зараз вони виконують завдання у інших гарячих точках АТО, а місцем розташування гарнізону є тихий та спокійний Миколаїв. Ті хлопці, які нині на ротації, зібралися в команду «Десант» та дали гарний бій «Зіркам футболу».

Мабуть, не треба пояснювати, на чиєму боці в той вечір були симпатії миколаївських вболівальників. Городяни пишаються своїми війсь­ковими, до того ж, на трибуни прий­шло багато їхніх родичів та знайомих. Хвилина мовчання, слова шани та подяки…

Сама гра була цікавою протистоянням двох стилів футболу. Потужні, швидкі та активні десантники, середній вік яких трохи перевищував двадцять років, проти майстровитих, але вже сивочолих футбольних кумирів попередніх років. Відзначимо авторів забитих м’ячів: Віктор Мороз, Едуард Цихмейструк, Олег Собуцький та Дмитро Пінчук — Дмитро Можейко (двічі), Віталій Згама, Іван Басов. Після гри суперники щиро подякували один одному, наче у професійному футболі обмінявшись комплектами форми. «Зірки футболу» подарували десантникам динамівську форму, навзамін отримавши блакитні тільники.

5 липня. Одеса.
Збірна ВМС ЗСУ — «Зірки футболу» — 0:0

Згідно з указом Президента Украї­ни Петра Порошенка, із цього року День Військово-Морських Сил відзначатиметься у першу неділю липня. Святкування відбулось у Одесі, де розташовані штаб та головна база ВМС, а гостями стали «Зірки футболу», яких зустрічали з військовими почестями. Олег Собуцький від імені команди вручив Міністру оборони Степану Полтораку запашний коровай, а згодом, відвідавши шість флагманських кораблів, кожному з екіпажів подарував футбольні м’ячі та іншу атрибутику. На гордості вітчизняного флоту «Гетьмані Сагайдачному» моряки організували дружній обід. Навіть футболісти, які об’їздили півсвіту, зізналися, що такої смачної їжі, як на 123-метровому фрегаті, вони ще не куштували.

А вже через кілька годин після урочистостей на флоті на стадіоні «Спартак» проти «Зірок футболу» в першому таймі вийшла збірна флоту, на чолі з командуючим Сергієм Гайдуком, а в другому ветерани «Чорноморця». Як це не часто трапляється в дружніх іграх, чотири тисячі глядачів забитих м’ячів так і не побачили. Звісно, це анітрохи не зіпсувало настрій голові Одеської ОДА Міхеїлу Саакашвілі. Він зробив перший символічний удар по м’ячу, отримав традиційний коровай та відзначив, що команда «Зірок футболу», привітавши моряків зі святом, після кількамісячної перерви повернула до Одеси великий футбол. До речі, за дев’ять днів місто прийняло поєдинок за Суперкубок між «Динамо» та «Шахтарем».

2 серпня. Старобільськ.
Старобільський десант — «Зірки футболу» — 3:3

Виїзд до невеличкого міста у Луганській області неможливо порівняти з будь-яким іншим. У кількох десятках кілометрах проходить лінія розмежування АТО, на шляху зі Словянська, куди на поїзді прибула команда, близько сотні кілометрів поїздки розбитими шляхами, зруйновані будинки та будівлі по обидві сторони. Атмосферу прифронтової території можна відчути, лише відвідавши її. Острах і невизначеність людей, бажання настання чимскорішого миру і, головне, аби не гинули люди. По дорозі до Старобільська футболісти зупинялися на блок-постах, спілкуючись з чоловіками та жінками, що несуть варту, даруючи символічні подарунки та запрошуючи на футбол. Звісно, розуміючи, що мало хто з них відгукнеться на пропозицію: службу залишати не можна.

Під Старобільськом «Зірки футболу» завітали до розташування 8-го окремого полку спецпризначення. Причому не з порожніми руками — командиру полку Олегу Нечаєву було вручено повний комплект новенької форми збірної України з написом АТО на грудях, м’яч із автографами та прапор «Динамо», на якому футболісти залишили свої підписи та побажання. До речі, саме у цій формі спецназівці, об’єднавшись з 80-ю аеромобільною бригадою у команду «Старобільський десант», за кілька годин вийшли на поле. А сама гра була присвячена Дню Високомобільних десантних військ — головному святу наших десантників!

Інтрига цієї зустрічі була закручена наче у гостросюжетному романі. Глядачі жартували, що свою команду десант сформував винятково зі снайперів: перші три удари здалеку були результативними, влучність показали Максим Капустін, Артем Кириченко та Микола Коломецький. По перер­ві «Зіркам футболу» довелося згадати ігрову молодість, аби бодай звести гру внічию. Відзначились Олег Саленко (двічі) та Дмитро Пінчук.

«Ніхто, крім нас!», — добре відоме гасло десантників, які цього дня заслуговували на найкращі слова. Новопризначений голова Луганської ОВЦА Георгій Тука відзначив нагородами найкращих військових, а капітанів обох команд почесними кубками. Прибув на свято спецназівців-земляків і голова Хмельницької ОДА Михайло Загородний. Йому урочисто вручили футбольну атрибутику та прапор полку з підписами військових. Судячи з атмосфери на стадіоні, цього дня Старобільськ став футбольною столицею України. Були в країні матчі рангом вищі, але за значимістю та символічністю із цим жоден поруч не стоїть.

Дмитро ШАПОВАЛ.


стрічка новин