Український футбол
Незабаром безробітні гратимуть безплатно
Вадим ШАБЛІЙ, агент ФІФА:

— Якщо подивитися на нинішній трансферний відрізок глобально, слід визнати, що в наших команд значно скромніші запити, ніж зазвичай. Я не порівнюю з тим, що було два, три, п’ять років тому — навіть минулої зими ситуація була трохи іншою. Звідси те, що селекціонери працюють точково, масових придбань ніхто не робить.

Попри все, вважаю, що визначальна причина цього — укомплектованість команд, яку вони досягли ще влітку. Фінансова криза? Мені все ж здається, що справа не тільки й не стільки в тому: хоча б які були умови, можна створити будь-яку градацію запитів, яким вони не відповідатимуть. Кажучи простіше, коли клуб має мало грошей, йому здається, що потрібні виконавці на такі-то позицій; а є в клубі багато грошей, йому все одно мариться, що потрібні виконавці на такі-то позиції. Так що річ не у цьому. До слова: нинішня криза вдарила не тільки по Україні чи Росії, більшість країн Європи так чи інакше потерпають од неї. Цілком стабільних і багатих чемпіонатів, як казахський, мало, до того ж, невідомо, скільки ще вони залишатимуться стабільними й багатими.

Із-поміж найважливіших тенденцій поточного періоду я би виокремив велику кількість безробітних футболістів, тих, у кого закінчився контракт і є серйозні проблеми з пошуком нового місця роботи. Мені здається, таких гравців уже не менше півсотні. Й мені бачиться, що наприкінці трансферного вікна, ближче до початку весни, деякі з них погодяться не тільки на невигідні фінансові умови, а навіть будуть готові грати безплатно.

Гадаю, в нас знову триватиме відтік легіонерів, а ще — вікових гравців. Адже коли клуби поставатимуть перед вибором, кому надати перевагу — досвідченому й віковому чи молодому, відповідь буде очевидною — на користь другої категорії. Чому — зрозуміло: в нас майже всі виконавці, кому скоро 30, виступають за гроші, молодші ще мають бажання чогось досягти у спорті. До того ж, вікові футболісти дуже неохоче йдуть на пониження умов контракту, вони чомусь упевнені, що хоч і постаріли й грають гірше, платити їм треба за звичними тарифами. Із молодими у цьому плані простіше, вони легше йдуть на компроміс.

Те, що сьогодні у чемпіонаті України виграшно ставити на молодь, підтверджує безліч прикладів, а особливо, як на мене, робота двох тренерів — Миколи Павлова та В’ячеслава Грозного. Ви просто згадайте, припустімо, хто ще влітку знав про Мякушка чи Качарабу, а тепер це футболісти з іменем. Отож, як уже казав раніше, нинішня криза промовисто довела: в нас є свої гравці, їх чимало, просто раніше, через надлишок легіонерів, із ними не хотіли працювати.

У цьому позитив кризи. А ще в тому, що, як бачу, керівництво наших клубів, їхні селекційні відділи стають розумнішими, обачнішими та ощадливішими. Хочеться вірити, ці уроки вони збережуть до кращих часів.


стрічка новин