Олег КРАСНОПЕРОВ: «Могли як забивати третій, так і пропустити два»
234 
Спочатку півоборонець «Металіста» відмовлявся спілкуватись, адже зіграв лічені хвилини в матчі, однак все ж погодився на інтерв’ю
— Олеже, відсутність головного тренера Мирона Маркевича якось вплинула на підготовку до зустрічі з «Карпатами»?
— Ні, адже помічники, які постійно працюють із Мироном Богдановичем, добре знають всю тренувальну програму, за якою ми займаємось. Гадаю, нічого не заважало команді нормально підготуватись до матчу.
— На командний настрій це якось вплинуло?
— Ну, звичайно, хотілося порадувати нашого наставника. Щоби він швидше відновився, тому не могли собі дозволити, аби він знервувався від результату матчу.
— А ви залишились задоволені підсумком поєдинку?
— Вважаю, що зіграли ми непогано. У першому таймі повністю домінували на полі: забили два логічних голи. А суперник, у свою чергу, нічого не створив. Після перерви дещо розслабились, відтак друга частина пройшла не так спокійно. Проте все одно могли як забивати третій, так і пропустити два.
— У попередньому матчі «Карпати» розгромно поступились «Дніпру» перед рідними вболівальниками. Не думали, що це ж саме можна зробити у Харкові?
— Знаєте, гра на гру не може бути схожа. У тому матчі львів’яни «посипались», тому нині вони прагнули реабілітуватись. До того ж, протистояння «Металіста» та «Карпат» завжди проходять у безкомпромісній боротьбі. Не можу сказати, що ми здобули легких три очки. Ми також хотіли реабілітуватись за те, що не змогли здолати опір «Чорноморця» у поєдинку тижневої давнини.
— Після стартових 20 хвилин та рахунку на табло — 2:0 не було думок, що справа зроблена?
— Та ні, звісно, потрібно грати всі 90 хвилини. Хоча я більше схилявся до того, що гандикапу в два м’ячі та запасу міцності повинно вистачити, аби зрештою тріумфувати над галичанами.
— Якщо одесити грали від оборони, то «зелено-білі» не боялись бігти вперед. Грати проти атакувальних команд «Металісту» простіше?
— Безумовно, створювалось чимало вільних зон, які вміють використовувати наші нападники. Після провального старту команда Севидова продовжувала атакувати, проте більше розписатись у воротах нам не вдалось. Хоча у наступні 45 хвилин ми пропустили, відтак кінцівка була нервовою, але головне, що ми взяли своє, — перемогли.
— Помітили, що в цьому двобої всі голи забивались практично з однієї позиції?
— Якщо чесно, навіть не звернув на це увагу. Думаю, особливого значення немає, з якої зони забивати.
— На останні 15 хвилин вас випустили на поле. Які настанови отримали? Часом не «сушити» гру?
— Ні, сказали, щоби наладив взаємодію гравців у центрі, адже там почали створюватись розриви. Чому маємо думати лише про оборону? Ми виступаємо перед рідними вболівальниками, тому, передусім, прагнемо показати гарний футбол.
— Отож можна говорити, що Ігор Рахаєв повністю справився із підміною Мирона Богдановича?
— Чому це підміною? У нас один колектив, одна команда. Якщо під орудою Ігоря Володимировича виграли, значить все добре. Точно ще не відомо, коли повернеться Маркевич, але хотілося, щоби вже на наступний поєдинок він був на лавці.
— До речі, слобожани через чотири дні знову зіграють з «левами», утім. цього разу у Львові. Матчі у Кубку України відрізнятимуться від поєдинків національного чемпіонату?
— Безумовно. Кубок завжди відрізнявся від першості. Якщо в чемпіонаті ще можна виправити своє становище, то у Кубку все починається і закінчується в одному матчі. Тим більше, зустріч відбудеться у Львові, тому навряд чи можна очікувати легкої прогулянки.
Євген ДЕМЯН.