Олег МІЩЕНКО: «Парадоксально, але команда не має завдань»

— Олеже, футболісти частенько люблять говорити, що потрібно виграти заключний матч, аби із хорошим настроєм піти у відпустку. Поразка в зустрічі з «Металургом» залишить осад на зимове міжсезоння?

— Звичайно, я не стану винятком із гравців, які прагнуть із позитивним настроєм завершити першу частину змагань. Для цього потрібно було зіграти внічию, однак «Ворсклі» цього не вдалося. Разом із цим, не можу сказати, що ми заслужили на таку розгромну поразку в Донецьку: 4:1 — рахунок не за грою. Якби в першій третині поєдинку зуміли реалізувати всі свої нагоди, то підсумок гри міг бути з протилежним рахунком. Однак за це півріччя «біло-зелені» чимало здобули, тому один матч не може перекреслити попередні здобутки.

— Сила суперників може слугувати причиною відсутності перемог у п’яти останніх турах?

— На мою думку, не у цьому полягає ключовий фактор такої невтішної серії. Як бачите, тренери нові, гравці молоді, видно, десь «переїли» футболу. Уважаю, що в окремих двобоях нам одверто не таланило. Проте нічого фатального у цьому немає, адже на початку сезону фарт інколи рятував наш колектив, а на більше, вочевидь, його не вистачило.

— Чи додало «гіркоти пігулки» те, що після фінального туру цьогоріч опустилися на сьому сходинку?

— Авжеж! Стільки часу були в першій п’ятірці чи шістці, а за результатами півріччя доведеться зимувати на сьомому місці. Однак, переконаний, що такий факт повинен зробити нашу команду сильнішою, щоби не припускатися схожих помилок у подальшому. Не побою­ся сказати, що «Ворскла», враховую­чи її гру, повинна бути вище в турнірній таблиці.

— Тобто роботою команди в літньо-осінній частині задоволені?

— Чесно кажучи, не в усіх матчах: інколи ми просто дарували залікові пункти нашим суперникам. Хоча у цілому немає за що дорікати. Якщо минулої першості полтавський ФК боровся за виживання (лише після протистояння «Дніпру» стало зрозуміло, що таки залишає­мось у прем’єр-лізі), то цього розіграшу колектив по-справжньому протидіяв фаворитам змагань. До прикладу, раніше було складно собі уявити, щоби гру «Ворскла» — «Чорноморець» називали цент­ральною в турі.

— А свої виступи вже оцінювали?

— До спільного знаменника ще не дійшов. Скажу так: перша частина півріччя склалася для мене вдало, а ось друга — повний провал. Після того, як довелося пропустити зустріч із «Металістом» через мікротравму, мені не вдалося відновити попередні кондиції. Відтак у мене залишилося неод­нозначне враження від першої частини турніру.

— Коли спілкувалися на початку сезону, ви займали п’яте місце у списку голеадорів першості, нині ж — 25-те. Почали більше грати на команду?

— Не впевнений. Можливо, погіршення результативності полягає справді в зміні функцій на полі. До того ж, не відкидаю, що міг переоцінити власні сили, що надалі зіграло проти мене. Така ситуація — свідчення моїх помилок, для викорінення яких варто прикласти немало зусиль. Тому винити можу лише себе: задер ніс — отримай із цього урок.

— Голева «засуха», котра триває вже вісім турів, вас не лякає?

— Звісно, що не лякає. Інша справа, якби в мене не виникало можливостей забити, тоді би мене це насторожувало. Щоматчу в мене є шанс відзначитися, залишається лише використати його. Усе залежить од психології: слід бути холоднокровнішим, і голи нікуди від мене не втечуть.

— До речі, грали проти трьох своїх екс-клубів, але нікому не вдалося забити. Такі поєдинки не мають особливого підтексту для вас?

— Ностальгії ніякої немає. Якщо би вдалося розписатись у воротах колишньої команди, то святкував би. Хоча, зізнаюся, пильно слідкую за «Динамо», за донецьким «Металургом» і «Говерлою» — в меншій мірі.

— Уже спланували свій час у міжсезоння?

— Лише днями повернувся додому: літав із усією родиною до Єгипту. Утім, уже незабаром, за два дні, полечу з другом до Таїланду на два тижні. Повертаюся 26 грудня, відтак розпочну готуватися до новорічних святкувань із сім’єю. Форма? Безумовно, що підтримуватиму, навіть маю програму, котру сформував клубний фізіотерапевт на час відпустки.

— «Зоря», котра вас обігнала в турнірці, вже оголосила свої лігоєвропейські наміри. Керівництво полтавців іще не озвучувало схожі прагнення?

— Парадоксально, але команда не має завдань. Нам кажуть: «Хлопці, виходьте на поле, грайте за своє ім’я та прогресуйте». Проте всередині колективу справді відбуваються розмови про європейські змагання. Тим паче, що вони мають реальне підґрунтя. Усі помітили, що елітний дивізіон вирівнявся, відтак «Ворсклі» випадає реальний шанс посісти місце, яке би гарантувало виступ у Лізі Європи наступного сезону.

Євген ДЕМЯН.