Олег МІЩЕНКО: «Уперше забив після удару головою»

— Залишилися позитивні враження, — взяв слово герой зустрічі. — Ми впевнено крокуємо до завітної мети, набувши чудової форми. Також особисто тішить, що відзначився забитим м’ячем — довго чекав цього моменту. Із Божою допомогою це, нарешті, відбулося.

— Попри те, що вас не було на полі, чи відчувалося, що ранній гол маріупольців змінив плани команди?

— Справді, взяття наших воріт було дуже неочікуваним і незрозумілим. Скажу чесно: не знаю, як би все склалося, якби ми зразу не відігралися. Вочевидь, усе відбувалося би для нас набагато складніше: «Іллічівець» закрився би на своїй частині поля, а під завісу поєдинку взагалі би не вибігав у контрвипади. Проте це лише моя думка. Переконаний, що перший забитий м’яч — переломний момент двобою, після якого все проходило за нашим сценарієм.

— Про якість поля на «Метеорі» вже було багато нарікань, утім у суботу газон виглядав не так і жалюгідно.

— Погоджуся, поле було кращим, аніж раніше. Проте проблеми все одно залишилися. Місцями зустрічалися горби й ями. Якщо не звертати уваги, що під ногами, можна було запросто підвернути гомілкостоп. Із іншого боку, газон для всіх однаковий, тому не бачу сенсу дорікати. До того ж, на моїй пам’яті були й гірші поля.

— За протоколом прем’єр-ліги, на арені зібралося майже двісті осіб, більша частина з яких уболівала за «Ворсклу».

— Знаєте, хочеться, щоби відвідуваність була ще більшою, адже ми, насамперед, граємо для вболівальників. Утім, розумію, що маріупольці, через усім відомі причини, виступають не в рідному місті, та й тамтешнім людям не до футболу. Відтак велике спасибі нашим фанатам, які повсюдно нас підтримують, адже це сильно мотивує.

— Вийшли на 81-й хвилині, а на 83-й відзначалися голом. Що сказав Сачко перед вашою появою на полі?

— Василь Вікторович попрохав чіплятися за м’яч попереду та тікати від оборонців. Шиндер добряче вимотав азовців, тому мені потрібно було цим скористатися, тож частіше бити по воротах.

— Часто доводилося виконувати роль джокера?

— Ні, такого ще не було. Тим паче першим дотиком. Відтак переповняють подвійно приємні емоції.

— Ваш гол вийшов дещо курйозним. Перед ударом головою помітили, що воротар зайняв неправильну позицію чи били навмання?

— Уже неодноразово переглянув узяття воріт. Після розіграшу стандартного положення маріупольців вибили м’яч подалі, тому було очевидно, що захисники будуть вибігати вперед. Отож розумів, аби уникнути положення поза грою, треба вбігати у штрафний майданчик. Окрім того, помітив, що Гальчук не прикрив дальній кут. Зізнаюся, трішки поталанило, що м’яч залетів саме таким чином. Скажу чесно, вперше забив після удару головою. Навіть за дубль чи в першій лізі не вдавалося відзначитися таким способом. Це — мій слабкий бік, як і володіння правою ногою.

— Що спонукало цього разу діяти нестандартно?

— Останнім часом керуюся принципом першого поривання: зразу вирішив ударити головою — виконав на славу. У той момент у мене не було сумнівів чи інших думок. Хоча я чув, як у мене за спиною Громов гукав, аби я пропустив м’яч.

— Колектив уже виставився перед вами за перемогу?

— Та ні. Святкуватимемо після завершення сезону.

— Цього чемпіонату ви виходили на поле лише з лави запасних. Така роль задовольняє ваші амбіції?

— У жодному разі. Однак усвідомлюю, що справа в мені. Я пропустив практично рік через травми: то спина турбує, то м’язи ніг, то взагалі отримаю перелом. Сподіваюся, що я видерся із цього. Зараз розумію, що склад награвали тривалий час. Уважаю, не змінювати переможний набір виконавців — це нормально. Ковпак і Шиндер набули хороших кондицій і взаєморозуміння, тому сам не бачу сенсу щось змінювати. Відтак на літніх зборах намагатимуся довести свої претензії на місце у старті. Сачко завжди нагадує, що вірить у мене та розраховує. Бувало, що був готовий до матчу відсотків на 30, а він усе одно надав мені таку необхідну ігрову практику. Отож вдячний Василю Вікторовичу, що завжди, де потрібно, критикуватиме чи похвалить мене.

— П’ята перемога поспіль, п’яте місце та серйозний відрив од «Металіста». Про Лігу Європи вже можна говорити реально?

— Ми поки нічого не заявляємо, не кидаємося гучними фразами. Іще є два тури, котрі можуть перевернути все з ніг на голову. Відтак зробимо все, від нас залежне, щоби зберегти за собою нинішню сходинку, а то й замахнутися на більше.

— Що скажете про наступного суперника —

«Чорноморець»?

— У одеситів молода команда, вони спраг­лі до футболу. «Моряки» доводитимуть, що готові грати на такому рівні. Відтак у нашому виконанні неодмінно буде повна самовіддача та концентрація.

Євген ДЕМЯН.