Олег САЛЕНКО: «Відступати нам немає куди»

Загальна характеристика. Якщо стисло, наш недільний суперник мене дивує. Інколи ця команда перемагає, інколи зазнає доволі крупних поразок. Хоча цього року, судячи з об’єктивної реальності, справи в колишніх югославів ідуть не надто добре. Припустімо, Вікіпедія дає таку інформацію: за цей рік вони провели сім матчів під егідою ФІФА — товариських та офіційних — і в жодному з них не виграли. Загалом мені складно їх аналізувати ще з одної причини: чинний наставник «жовто-червоних» Бошко Джуровскі працює на своїй посаді порівняно недовго, його колектив по-справжньому тільки формується, тому звідси — нестабільність, непрогнозовані результати чи, точніше, їхня відсутність. Ніби і є у них непогані футболісти, але команда тільки формується.

Про склад. У нинішньому варіанті найближчого суперника українців немає зірок — у контексті європейського футболу, маю на увазі. Згадайте, іще недавно там виступав Горан Пандєв — виконавець основи міланського «Інтера», який із цією командою вигравав Лігу чемпіонів. Натомість сьогодні виконавців такого рівня балканці не мають. Чи не найсильнішим у їхньому складі є екс-форвард «Ворскли» Ахід Яхович — виконавець добротного рівня, та не більше того. Справді, проглянувши їхній склад, виникає враження про міцну команду: більшість їхніх гравців виступає в серйозних або, щонайменше, непоганих європейських чемпіонатах — бельгійському, голландському, швейцарському, навіть «італієць» є, та все ж я би цей фактор не переоцінював.

Про тактику. Ігровий почерк македонців визначає їхнє минуле: вони ж колись були частиною Югославії, тому й грають так, як колись грала збірна цієї країни. Тобто технічні, швидкі, зловживають індивідуальними діями, не вміють тримати удар, непогано виходять із оборони в атаку, проте у зворотному напрямі відчувають серйозні проблеми. Мені здається, нам для перемоги потрібно якомога швидше забити — відігратися македонці не зуміють.

Про перспективи 12.10. Нам за будь-яких умов треба вигравати, просто тому, що маневрів для відступу вже немає після Словаччини. Судіть самі. По-перше, ми втратили незаплановані очки у вересні в Києві. По-друге, за останній місяць кілька травмованих українців вийшли з лазарету, й набрали непоганої форми. По-третє, загалом наші виконавці останнім часом досягли відчутного прогресу у плані «фізики», на що я дуже сподіваюся. Тому маю надію, що все буде гаразд, і ми, принаймні мінімально, переможемо. Іншого варіанту я навіть не розглядаю, тим паче, після всім відомих подій у нас стався невеликий ренесанс гравців із вітчизняним паспортом, тобто є з кого вибирати. Зокрема — на поєдинок із македонцями.

Ярослав ОЛЕКСАНДРОВ.