Олег ВЕНГЛИНСЬКИЙ: «Дніпро» потребував «свіжої крові» ще торік навесні»

… Одразу попереджаю, що в своєму баченні ситуації керуватимуся винятково футбольними факторами; решту всього не беру до уваги. А почну з цікавої аналогії. Торік у квітні «Дніпро» закономірно переміг італійський «Наполі» в півфіналі Ліги Європи, відтоді минуло всього шість місяців, і бачимо, як усе змінилося: неаполітанці лідирують у національному чемпіонаті, показують хорошу, результативну, видовищну гру, натомість наша команда фактично розвалилась. Чому це сталося? Бо в цьому суть футболу: він постійно змінюється, розвивається, еволюціонує. Складається враження, що в Дніпропетровську триває процес омолодження, котрий супроводжується своєрідною «українізацією», проте насправді тут безліч факторів, про багато чого ми й не здогадуємось. Усе може радикально змінитися будь-якої миті; можливо, завтра власник клубу вирішить запрошувати винятково дорогих легіонерів…

… Іще Валерій Лобановський не втомлювався повторювати нам: «Єдина річ у футболі, проти якої не існує прийому, — швидкість. Її можна перекрити тільки одним фактором — іще більшою швидкістю». У цьому — фундамент нинішнього стану гри у світі. А в «Дніпра» з «фундаментом» відчутні проблеми: не тільки сьогодні, а й упродовж успішної весни 2015-го було видно, що підопічні Мирона Маркевича мають труднощі як із командною швидкістю, так і в контексті окремих виконавців. Колектив потребував змін, «свіжої крові» ще тоді, це була нагальна проблема вчорашнього дня, просто вирішувати її почали тільки сьогодні…

… Не варто робити проблеми з відходу легіонерів. По-перше, не завжди був витриманий принцип «орієнтуємося на якість»: яка користь із придбання Данила, Майкла Бабатунде, ламаного-переламаного Хайро Руїза, Івана Томечака (через якого, щойно загравши, «потух» талановитий Валерій Лучкевич)? По-друге, роль іноземців дещо перебільшена: ще за часів Хуанде Рамоса Нікола Калинич був запасним, пробившись до основи лише через травму Романа Зозулі; втрата Джаби Канкави ніяк не катастрофічна; Іван Стринич сьогодні не завжди пробивається в основу того ж «Наполі», що свідчить про його рівень. Як на мене, краще запрошувати свою талановиту молодь, аніж посередніх легіонерів. До прик­ладу, тепер на першому зборі дніпряни взяли мого вихованця Єгора Назарину: це плеймейкер 1997 р. н., у нього чудове бачення поля, загалом дуже перспективний хлопчина, з котрим треба працювати…

… Про працю з молоддю. Через економічну кризу й відтік іноземців вітчизняний чемпіонат ніби перестрибнув важливу сходинку: раніше у нас із дубля в основу проходили один-двоє талантів, нині деякі команди («Металург», «Чорноморець») беруть по 10–20 осіб. Склалося неправильне розуміння стану справ: мовляв, береш молодого, даєш йому рік на «обкатку», й він досягне потрібного рівня. Не досягне. Точніше, не всі. Сучасний футболіст має володіти набором необхідних якостей, якщо ж цього немає, давай йому шанс хоч десятиліття, він не досягне рівня прем’єр-ліги. Веду до того, що такі речі, як омолодження, треба впроваджувати виважено й поступово…

… Узагалі робота з молодими, тобто несформованими, виконавцями вимагає море здоров’я. Крім того, тренер має хотіти цим займатися. Чи захоче Мирон Богданович? Відповідь знає тільки він. Із одного боку, не забуваймо про вік, із другого — може датися взнаки матеріальний чинник. Якщо Маркевич періодично поривається піти, ймовірно, він не бачить достатнього потенціалу в наявних гравцях…

… Отже, не все просто в «Дніпрі». Також не забувайте команду першої половини 2000-х, яку зліпив Євген Кучеревський: грали тільки українці, які успішно виступали на клубному рівні й стали основою національної збірної, що таки прорвалася на мундіаль…