Олег ВЕНГЛИНСЬКИЙ: «Думки про нічию — поганий союзник»

Переглядів 133
автор UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Екс-нападник «Динамо» та «Дніпра» (у складі останнього — активний учасник Кубка УЄФА) вірить, що «все буде добре», хоча й закликає позбавитися ейфорії

— Олеже, чи погоджуєтесь із твердженням, що найцікавішим у четвер буде київський матч? Маю на увазі, зважаючи на всі супутні фактори…

— «Супутні фактори»? Я, чесне слово, не розумію, до чого хилите.

— Я про, щонайменше, два фактори. № 1: кажуть, що поразка в Генку — то наслідок «плавки» командою свого тренера. № 2: про­майнули відомості, мовляв, опісля гри з «Рапідом» Ігор Суркіс, попри результат зустрічі, пошле Олега Блохіна… у відставку.

— Давайте так: якщо вам потрібна моя думка, я готовий говорити з приводу футболу — про всі побіжні аспекти від мене нічого не почує­те. По-перше, я працюю в «Динамо», тож мені розпатякувати на такі теми неетично та безвідповідально. По-друге, вважаю останнім ділом коментувати чутки: ваші колеги щось собі пишуть, адже їм треба чимось наповнювати сторінки, а я тут до чого? Чому мені (чи ще комусь) пропонують оце коментувати? Прос­то не розумію, хто ж таку маячню розпускає: ні страху немає в людей, ані відповідальності!

— Зрозуміло, давайте про гру: перший поєдинок, у Відні, був трохи дивним, адже вигравали 2:0, а по тому отримали стільки ж у свої ворота.

— Так, в Австрії мали вигравати без пилинки. Чому все-таки нічия? Я би наразі говорив про негативну тенденцію: поточного сезону «Динамо» часто, ведучи в рахунку, бачачи, що нічого загрозливого суперник запропонувати не може, розслабляється, внаслідок чого пропускає, тож опісля отямитися вже пізно. Що до цього призводить? Складно сказати… Головне, щоби такого не було в Києві. Нам же, за великим рахунком, достатньо провести зустріч дисципліновано, організовано, й ми обов’язково покладемо той «Рапід» на лопатки. Проте, наголошую, для цього треба щось зробити. А то гра нинішніх динамівців нагадує мені кардіограму: ледь не в половині матчів не знаєш, чого від них очікувати… Утім, я все ж вірю, що четверговий поєдинок хлопці відпрацюють на високому рівні: й не лише через його надважливість для продовження участі в Лізі Європи, а й унаслідок фактору останнього матчу року.

— Тим паче, нас і мирова влаштовує!

— А це якраз і погано! Нічия — поганий союзник: якщо виходиш на поле з гадкою, мовляв, нам одного очка вистачить, можеш ухопити велику проблему… «Динамо» не просто зобов’язане виходити з такої групи — та ми вже перед останнім туром мусили забезпечити собі перше місце в ній! Однак, через низку факторів, цього не сталося, тому сьогодні пожинаємо плоди… Я не можу уявити Київ без єврокубкової весни, тим паче, коли йдеться не про Лігу чемпіонів. Тому, гадаю, ми виграємо. Буде непросто, та все ж переможемо. Проте пам’ятаймо: «Рапід» так само приїде в Київ не на Євромайдан, їм теж оці три бали потрібні. Ще зважайте на погодний фактор: хтозна, що трапиться 12 грудня, синоптики вже попередили українців, що цьогорічна зима буде «непрогнозованою», а погані метеорологічні умови діятимуть проти нас, адже маємо технічних виконавців, із високим класом — сніг усе це знівелює.

— Про технічних і класних футболістів. Екс-тренер «Арсеналу» Юрій Бакалов висловив судження, що серед ключових болячок нинішніх «блакитно-білих» — «ярмоленкоцентричність»: мовляв, поки Андрій бігає, все в нас гаразд, щойно він видихається — «летимо». А з останніх поєдинків видно, що динамівська «десятка» діє, використовуючи «НЗ» свого організму…

— Мені, якщо чесно, дивно чути такі слова від людини, котра працювала професіональним тренером… У справді класній команді не може бути ніякої залежності від конкретних гравців, будь-яка залежність — то дуже погано. Погоджуюся: нині Ярмоленко — не просто найкращий футболіст «Динамо», він і в Україні перебуває понад усіма, з ним атакувальний потенціал київської команди зростає в рази. Утім, Блохін має ким його замінити. Може, то не буде рівноцінна заміна, проте близька до рівноцінної. Ярмоленко реально є лідером «блакитно-білих», він веде команду за собою, проте й у нього трапляються невдалі матчі, де його підміняли інші виконавці.

— «Дніпро»: кілька днів тому в редакції «УФ» розгорілася дискусія з приводу зустрічі в Італії. Я вважаю, що вона не важлива, проте є думка про необхідність боротьби за перше місце… Який склад підготує Хуанде Рамос, зваживши на те, що дублери класно виглядали з «Пандурієм», а основа, як мені здалося, ледь не потерпіла катастрофу в матчі проти «Металіста»?

— Погоджуюся з обома тезами: й щодо доброго стану тих футболістів, які не проходять і у старт, і з приводу блідого вигляду «синьо-біло-блакитних» у грі із Харковом. Звідси роблю такий висновок: склад дніпрян буде змішаним. Гадаю, іспанець дасть відпочити тим, хто «на межі» (особ­ливо це стосується українських збірників), а ті, хто 2013-го не награвся, отримають нагоду для цього. Сила нинішнього «Дніпра» саме в тому, що в них є, кому грати, лава запасних у Рамоса чудова. За великим рахунком, і різниці значної не спостерігається, де там старт, а де — дубль. Отож, як мені здається, треба знайти баланс, бо багатьом їхнім гравцям явно бракує сил. Утома нагадує мені снігову лавину: маленька спочатку, вона, рушивши в долину, невпинно зростає. Плюс до того, видно, що до завершального поєдинку року моя колишня команда підійшла в поганому психологічному стані: був і Луганськ, і домашні 2:2 з «Металістом», які розчарували мене… Однак що вирішить Хуанде, нам знати не дано.

— Останній «пункт» призначення — Ейндховен: я поганий прогнозист, але сподіваюся, що все буде гаразд! По-перше, існує фактор кризи в ПСВ — в ередивізії колектив просто валиться, по-друге, вселяє оптимізм стиль одеситів: вони, діючи надраціонально, використовують кутовий, штрафний, виграють мінімально й проходять далі.

— Ні мені, ні вам не відомо, який стиль обере Роман Григорчук. Хоча, справді, навряд чи він застосує щось радикально нове — бодай із огляду на настільки куцу лавку… Давайте не співатимемо дифірамби: так, ПСВ валиться, проте це все-таки ПСВ, досвідчений боєць, команда, яка знає, як діяти у відповідальних міжнародних матчах. А ще пам’ятаймо про домашню поразку «Чорноморця» й узагалі — баланс виїзних зустрічей у нас поганий. Окрім того, не забуваймо: цілий 2013-й одесити діють одним складом. Інколи я просто дивуюся, як вони протрималися аж до грудня, тут перед хлопцями та їхнім нас­тавником шапку скидати треба!.. Веду до того, що шанси є, але не треба їх перебільшувати. Усе, що зіграє за нас, — раціональність «Чорноморця», бездоганне вміння розігрувати стандарти та «морально-вольові». Утім, чи достатньо цього?..

Володимир БАНЯС.