Український футбол
Олександр КОБАХІДЗЕ: «Бікфалві міг очолити гонку найвлучніших, але віддав мені передачу»
Грузинський півзахисник «Волині», котрий належить «Дніпру», ще не знає, де розпочне наступний сезон

— Насамперед, зазначу, що було дуже спекотно, — почав із наболілого вінгер лучан. — Правда, не дуже розумію, чому матч організували саме в обідній час? Хіба є потреба починати матч за такої спеки? Сподіваюся, що іншого виходу просто не було. Думаю, люди самі чудово розуміють, що футболістам складно в таких умовах бігати по полю. Відтак це позначилося на темпі поєдинку, котрий через спеку суттєво сповільнився. Хоча, в принципі, відбулася звичайна зустріч, під час якої команди спромоглися на влучні удари у сітку воріт. Однак ми були трішки сильнішими та згуртованішими за «Олімпік», отож заслужено перемогли.

— Посеред таймів були кількахвилинні перерви. Їх вистачало, щоби перевести дух?

— На щастя, за регламентом передбачені паузи, якщо поєдинок проходить у такий час. Відтак це трішки допомагало відпочити, тож могли зупинитися та випити водички. Чесно: було дуже спекотно.

— Раніше вже доводилося грати за такої температури?

— Так, для мене це не нове випробування.

— Донеччани після підвищення в класі зарекомендували себе організованою командою…

— «Олімпік», справді, дуже хороший колектив. Донеччани дуже агресивно ведуть гру попереду та в обороні. Ми розуміли, що нас чекає непростий двобій, відтак налаштовувалися на серйозну боротьбу.

— Стартовий гол Бікфалві спонукав упевненіше почуватися на полі?

— Очевидно, що ми хочемо, щоби Ерік став найкращим бомбардиром чемпіонату. Навіть домовлятися ні про що не треба, всі самі розуміють. Проте це прагнення не виступає на тлі загальнокомандних результатів. Самі бачили, під час третього взяття воріт Бікфалві міг забити м’яч й очолити гонку найвлучніших, але віддав мені передачу! Я щиро вдячний йому за це. Зрештою, такий вчинок лише підтверджує, що «Волинь» для нас — на першому місці, а вже потім постають індивідуальні досягнення.

— Гол Лисенка, котрий зрівняв рахунок, змінив плани на гру?

— Дещо неочікуваним вийшов пропущений м’яч. Уважаю, він не випливав із подій на полі. Тим паче, другий тайм ми розпочали дуже потужно: організували чимало моментів. Утім, ми швидко відігралися. Це був наш поєдинок, адже були явно сильнішими за суперника.

— Дивно, що ви з колегами пропустили після стандарту — найсильнішого компоненту «олімпійців».

— Звичайно, Кварцяний звертав на це увагу. Проте я помилився: не втримав Лисенка.

— Неочікуваним голом Кварцяний назвав і результативний удар Бабатунде.

— Можливо, сам гол видався спонтанним, але факт залишається фактом — перевага була на нашому боці.

Під завісу зустрічі здалося, що господарі серйозно функціонально знітилися.

— Нагадаю: коли поступаєшся 1:3, непросто знайти мотивацію на останніх хвилинах. Певне, вони усвідомлювали, що гру вже зробили.

— Після зустрічі Кварцяний розповідав, що його легіонери грають добре, але можуть іще краще.

— Це стиль нашого наставника — вимагати понаднормово. У принципі, з ним погоджуся: я можу краще. Відтак Віталій Володимирович правильно чинить, вимагаючи більшого.

— Загалом, відчуваєте, що коуч сприяє позбуватися слабких сторін?

— Так. Мені дуже подобається, що гравцям атакувального плану дозволяється йти вперед, обіграючи захисників. Кварцяний навіть не дозволяє, а вимагає це від нас!

— Знаючи, що вище шостого місця «Волинь» не стрибне й не потрапить до єврокубків, чи є прагнення залишити нинішню позицію за собою?

— Авжеж! Усі хочуть посісти якомога вищу сходинку. Зараз обов’язково потрібно перемагати донецький «Металург». Хоча все ще досі залежить од «Металіста».

Усе ще відпочиваєте чи вже замислюєтеся над наступним протистоянням?

— Мені ніколи відпочивати. Зразу після матчу з МетаДоном лечу до розташування своєї збірної. Відтак для мене важливо завершити сезон на мажорній ноті, щоби вирушити на батьківщину з хорошим настроєм.

Уже маєте думки, де розпочнете майбутній чемпіонат?

— Думки є, але конкретики мало. Зараз усі більше сконцентровані на тому, аби краще завершити сезон. Після цього я повинен зателефонувати в «Дніпро», відтак буде видно, що мене чекатиме попереду.

— Од вас щось залежатиме?

— Безумовно. Тим паче, клуб знає мої бажання. Утім, передбачити, як усе складеться, не можу.

— А що говорить бажання?

— Я би дуже хотів виступати на високому рівні в «Дніпрі». Повернутися та боротися за місце в основі. Але у цьому питанні не все залежить од мого бажання. Зокрема, це вирішуватиме головний тренер.

— За останній рік із Маркевичем спілкувалися?

— Ні, жодного разу. Він приїхав у Дніп­ропетровськ, а я вирушив до Луцька.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин