Тренер чернігівської «Десни» відкрито розповів про результати своєї команди та чинники, що на них впливають

— Зараз ведемо боротьбу за місце в десятці, — взяв слово Олександр Дмитрович. — Маєте можливість пересвідчитися, що всередині турнірної таблиці всі перебувають дуже щільно.

— Багато тренерів пояснюють це тим, що команди в чемпіонаті досить рівні за силою.

— Ну так, але перші чотири клуби за рівнем все ж вищі від інших. Недарма ж займають свої місця.

— Перед сезоном навіть не роз­раховували, що ваші підопічні не зможуть наблизитись до лідерів?

— Першість ще продовжується. Ще рано робити висновки. Хоча навіть перед початком сезону не було ніяких ілюзій про високі місця. Однак всередині турнірки ми зобов’язані бути.

— Розмірковували над факторами (внутрішніми чи зовнішніми), які заважають команді грати краще?

— Ви ж пам’ятаєте, у нас впродовж кількох матчів були серйозні претензії до арбітрів. Тоді втратили чимало залікових пунктів, а наші суперники несправедливо їх роздобули. А так, ніяких внутрішніх проблем у нас немає.

— Стосовно суддівства, немало наставників теж мають схожу позицію. Можливо, пора щось з цим робити?

— До прикладу? Тренери лише страждають від цього. Хтось лише висловив невдоволення — миттєво отримує дискваліфікацію, а також грошові штрафи. А такого, як покарання суддів, я навіть не знаю. Їх взагалі карають за їхні дії, чи ні? Помітив, що проходить місяць після якогось матчу, котрий викликав незадоволення арбіт­ражем, як судді продовжують працювати, як ні в чому не бувало. Цю ситуацію можуть виправити лише люди, що керують цим процесом. У принципі, вони взагалі зобов’язані цим займатись. А з нашої сторони можуть бути лише лозунги…

— Продовжуючи тему, можна говорити, що у першій лізі багато чого вирішується за стінами, а не лише на полі?

— Провокаційне питання… Однак не можу заперечувати, що частка правди в цьому дійсно є. Це яскраво помітно на прикладі такої непоганої команди, як «Динамо-2». Розумієте про що я говорю? У багатьох матчах, мабуть, не все вирішується на футбольному полі.

— Пригадую, що після зустрічі з «Олімпіком» вас дискваліфікували на наступний тур. Чи притримує той випадок зараз у емоційному плані?

— Як людину це мене не змінить, упевнено можу заявити. Просто неприємне таке ставлення до тренерів. Гадаю, всі колеги зі мною погодяться. По-перше, не було ніякої нецензурщини. По-друге, я вийшов на поле після завершення поєдинку. До речі, так само, як тренер донецького ФК. І мене все одно дискваліфікували. Люди, які ухвалюють такі рішення, просто не поважають тренерську працю. Напевно, досить про це…

— Коли говорив про внутрішні проблеми, мав на увазі кількість травм чернігівців — у цьому сезоні їх дуже багато. Десь недопрацьовує медичний персонал?

— Од травм ніхто не застрахований. Тим більше, що, як правило, вони механічного характеру. Тобто які отримуються під час боротьби чи жорст­ких стиків. Інше діло, м’язові травми, котрих у нас практично немає. Йде відчайдушна боротьба, тому гравці отримують ушкодження. Хоча, мабуть, є певна доля невезіння у цій площині. Зараз проводиться дуже багато операцій футболістам «Десни». Відтак не можемо розраховувати на низку провідних виконавців: Чепурненко, Білий, Поліщук, той же Плешаков. Нам їх не вистачає.

— Якщо говорити лише про результати, то можна всю дистанцію розділити на три проміжки. На старті сезону команда впевнено набирала очки. Допомогло вашій команді, що для багатьох колективів були невідомим суперником?

— Можливо, у вашому припущенні є доля правди. Утім, розумієте, за ігровими моментами ми провели весь відрізок рівно. Не було відверто провальних поєдинків. Грали завжди досить непогано, відрізнявся лише підсумковий рахунок, хоча пригадую зустріч із алчевською «Сталлю», коли ми поступилися по всіх статтях.

— Далі була серія із п’яти матчів поспіль, коли «Десна» програвала. Аналізували, чому тоді команда так провалилася? Чи, можливо, справа у тотальному невезінні?

— Ми знову повертаємося до того, що вище обговорювали. Саме на цьому етапі почалися неправомірні пенальті на останніх хвилинах основного часу. Як уже казав, тоді ми програли по грі лише «сталеварам».

— У психологічному плані було важко налаштувати підопічних, коли наче все складалося проти клубу?

— Звичайно, набагато легше у всіх аспектах, коли команда перемагає. Проте, на щастя, ми змогли перервати невтішну серію, хоча й програли в останньому турі в Охтирці. Що чекає в другому колі? Можу підтвердити, що у нас немає вдосталь запасу міцності. У кожному двобої може будь-що трапитися.

— Примітно, що сіверяни почали здобувати перемоги на День міста. Це якось могло допомогти? Мабуть, хотіли врешті-решт порадувати тутешніх вболівальників.

— Було важке становище, згадане протистояння також було не з легких. Лише під завісу матчу вдалось вирвати звитягу. Переконаний, місцеві глядачі залишились задоволеними.

— Також пригадаю участь колективу в Кубку України. «Десна» пройшла криворізький «Гірник», і, знову ж таки, під кінець уже додаткового часу. Вдалось на класі тріумфувати над друголіговим суперником?

— Ми вже два раунди пройшли. Результат у Кривому Розі підтверджує наше прагнення, аби до нашого міста приїхала команда прем’єр-ліги. Тепер ми її чекаємо. Сергій Пучков сказав, що «Десна» вийде на цей поєдинок, як на останній. Хотілося, щоби це був, як мінімум, перед­останній для нас.

— Тобто перед колективом стоїть таке завдання — пройти якомога далі?

— Безумовно, є таке бажання. Налаштовуватимемося серйозно на гру з «Металургом» із Запоріжжя. Можу запевнити, що у Чернігові «козакам» не варто очікувати легкої прогулянки.

— У рамках першої ліги вам доведеться завітати до Києва на гру з «Динамо-2», яке ще не вигравало. Либонь, їдете лише за трьома пунктами?

— Не забувайте, що в них ще завтра (розмова відбувалась у вівторок. — Є. Д.) догравання дев’ятого туру. Можу додати, що дивився кілька матчів динамівців, по ігрових моментах вони нікому не поступилися. Хоча по результатах вони останні. Чи зіграє нам на руку їхня гра серед тижня? Та ні, три-чотири дні більше, ніж достатньо, аби відновитися для молодих гравців. Підсумовуючи сказане, це нам аж ніяк не допоможе.

— В українському футболі чи не найголовніше питання — фінансування. З цим особливих проблем не виникає?

— У нас команда не найзабезпеченіша, проте ситуація у матеріально-фінансовому плані у нас стабільна.

— Чи не впливають усі вище­згадані негаразди на ваші майбутні плани, задуми?

— Час покаже. Ще не набридло займатись цією справою. Утім найважливіше те, що відбувається сьогодні. Передусім, хочеться гідно завершити осінню частину. Нині мої думки повністю пов’язані з сьогоденням, відповідно «Десною».

— З чернігівцями ви вийшли із другої ліги. Раніше тренували чимало команд, зокрема з елітного дивізіону. Чи не було якихось пропозицій щодо місця працевлаштування?

— Не пригадую, либонь, не було (сміється). Зрозумійте, я треную «Десну», тож сконцентрований лише на цьому клубі.

Євген ДЕМЯН.