Олександр ШОВКОВСЬКИЙ: «Ми впевнено рухаємося до чотирнадцятого чемпіонства»

Інтрига в матчі між донецьким «Металургом» і «Динамо», по суті, зникла ще у середині першого тайму, після дубля Андрія Ярмоленка. Одразу пригадалися дві минулі зустрічі цих клубів, у яких кияни відверто знущалися над опонентом. Так сталось і цього разу. У другому ж таймі матч взагалі нагадував тренування: підопічні Реброва легко закочували м’ячі у ворота Юрія Паньківа. Розуміючи, що коїлося на душі в «металургів» по завершенні поєдинку, не дивно, що поспілкуватися після матчу з пресою від «металургів» вийшов лише один гравець — Віталій Федотов. Прикметно, що й динамівці, попри крупну перемогу, також не побалували представників ЗМІ великою кількістю гравців у мікс-зоні. Олександр Шовковський, як справжній капітан, відповів за всіх.

— Судячи з того, як сьогодні проходила гра, у вас роботи особ­ливої не було. Як прокоментуєте цей поєдинок?

— Це був матч, коли ми змог­ли виграти й завоювати три пункти. Ми продовжуємо впевнено рухатися до чотирнадцятого чемпіонства.

— Які рекомендації варто дати Юрію Паньківу, який опинився в такій ситуації, тож може впасти, можливо, в депресію через велику кількість пропущених м’ячів?

— Завжди тяжко пропускати таку кількість м’ячів. У першу чергу, потрібно проаналізувати всі помилки. Увага завжди концентрується на тих помилках, які були допущені. Розумієте, без помилок у футболі не буває, їх припускаються всі. Юрію Паньківу потрібно бути психологічно впевненим у собі та віднаходити якийсь позитив. Адже він грає зараз у воротах, бо є сильнішим за інших. А те, що відбулося сьогодні, можна вважати за непорозуміння. Проте дуже важливо зрозуміти причину — чому це, власне, сталось? Що було зроблено не так, чому кілька разів випадав м’яч із рук, через що з’явилася така нервозність? Можливо, його турбують якісь думки, чи щось відбувається… Потрібно в усьому розбиратися. Є результат, є причина, є й наслідок. Важливо чітко акцентувати увагу й наполегливо працювати далі. Як казав один тренер, краще один раз програти 0:6, ніж шість матчів по 0:1.

— Якось так складається, що «Динамо» вже традиційно обіг­рує донецький «Металург» із доволі крупним рахунком. Згадати бодай гру першого кола чи навіть минулий сезон. Вимальовується певна тенденція…

— Дай Бог, аби вона продов­жувалась і надалі. Але справа не в цьому. Це все футбол і помилки в ньому — невід’ємна річ. Потрібно вміти виходити з таких ситуацій із гідністю, й показати в наступному матчі, що сьогоднішній результат був непорозумінням через певні обставини.

— Наступний матч у чемпіонаті для «Динамо» проти «Дніп­ра» може бути чемпіонським. Уже задумувались із цього приводу?

— Наша наступна гра буде такою, в якій ми можемо завоювати чергові три очки. У кожному матчі перед нами ставиться єдине зав­дання — здобути лише перемогу. Саме тому, в кожній зустрічі пот­рібно виходити й відповідним чином налаштовуватися на суперника, аналізувати його дії, демонструвати свій рівень гри й тішити рідних уболівальників. Пот­рібно демонструвати, що впродовж усього сезону ми боролися за те, щоби зараз бути на першому місці та, в підсумку, стати чемпіонами. Якщо це станеться наступного туру — чудово! Якщо ні, то, можливо, це станеться згодом. У будь-якому випадку, ми будемо налаштовуватися на матч проти одного з лідерів нашого футболу. «Дніпро» — це команда, яка демонструє прекрасний футбол, це клуб, який нині грає в півфіналі Ліги Європи. До слова, дай Бог їм удачі у цій справі. Та буде так, як буде. Але ми, повторюся, налаштовуємося на перемогу в кожному матчі — з будь-яким суперником. Повірте, ми не дивимося на те, яке місце наш конкретний опонент займає в турнірній таблиці. За перемогу дають ті ж три пункти.

— Як ви вважаєте, вболівальники заслужили на те, щоби святкувати чемпіонство саме в матчі з «Дніпром»? Така ситуація, до речі, вже колись була — 2001 року…

— Уболівальники просто заслужили на те, щоби ми святкували цього року чемпіонство.

Володимир БОБИР,
із НСК «Олімпійський».