Олександр ТЮТЮН: «Двадцятий ювілейний турнір — найкращий за всі роки проведення!»
Двадцятий за ліком Меморіал Макарова завершено. І десь у глибині душі було бажання, щоби він тривав якомога довше, бо саме на таких турнірах розумієш, що футбол справді живий — справжній, пристрасний, без симуляцій та відвертих випрошувань штрафних у арбітра. Недарма фінальний матч став справжньою окрасою цього змагання, яке, впевнений, ще буде довго в пам’яті багатьох шанувальників футболу. Ми поспілкувались із першим заступником голови Київської обласної федерації футболу України Олександром Тютюном, аби дізнатись, які враження від турніру панують серед його організаторів.
— Олександре Яковичу, підбийте, будь ласка, підсумки сьогоднішнього (інтерв’ю відбувалось у середу. — В. Б.) фінального двобою та цьогорічного турніру загалом?
— На мою думку, на переконання й багатьох фахівців, які були присутні на матчах турніру, цей двадцятий ювілейний турнір є найкращим за всі роки проведення Меморіалу Макарова. І це стосується всіх аспектів: організації турніру, кількості учасників змагань і глядачів, які приходили на всі зустрічі. До слова, на сьогоднішньому фінальному протистоянні в манежі був аншлаг! Окремо слід зазначити й про якість гри, яку продемонстрували обидві команди у фіналі. Андрій Біба та Володимир Мунтян, до речі, також сказали, що футбол був дуже хорошого рівня — в матчі було все: інтрига до останніх секунд, голи, жовті картки, серія післяматчевих пенальті. Одне слово, фінал удався за всіма статтями! Також важливо зазначити, що на фінальному матчі був присутній і в. о. президента Федерації футболу України — це також додало окремого колориту цьому вирішальному двобою команд. Усі зійшлися на думці, що цей турнір пройшов на високому рівні, причому, він відбувається щороку за будь-якої погоди. Це також важливо, погодьтесь.
— Окремо, мабуть, згадується історія з мобільним телефоном у гравця на полі під час гри…
— Можна жартома сказати, що це все атрибути футболу. Головне — вчасно та адекватно реагувати на такі речі. Як відомо, футболіста дискваліфікували, суддів того матчу також дискваліфікували. Такий епізод просто неможливо не побачити. Але загалом, на турнірі не було якихось нарікань щодо роботи арбітрів на турнірі, за винятком цього вищезгаданого моменту. Приємно, що всі постійно говорили саме про футбольні аспекти — команди та матчі, які найбільше запам’яталися. До речі, сьогоднішній фінальний матч арбітри відпрацювали досить добре. Повертаючись безпосередньо до
самого вирішального матчу, то це справді було свято футболу — неймовірна атмосфера, яку, крім клубів, створили й обидва фан-сектори двох команд. І вболівальники «Арсеналу», й «Ковалівки» просто неймовірно підтримували своїх улюбленців.
— Напевне, ви дуже задоволені проведеним турніром…
— Дуже приємно, що можемо проводити такий масштабний турнір — більше шестидесяти матчів за десять днів! Повірте, це — колосальна робота, тим паче, що турнір має міжнародний статус. Тут можна навіть говорити й про те, що ще торік ми планували провести цей турнір у два формати — спочатку запросити російські, білоруські, молдовські клуби, а вже другий етап турніру провести традиційно, те, що маємо зараз. Але ж ви прекрасно бачите, що нині коїться в нашій державі, тому це неможливо зараз, у таких тяжких економічних умовах… Тому дуже задоволені, що нам удалося провести цьогорічний турнір навіть за таких складних умов. Дуже приємно, коли телефонують представники різних команд і дякують за належний рівень проведення турніру.
— Мабуть, уже розмірковуєте й плануєте проведення турніру наступного року?
— У нас ще цього року чимало справ. Він тільки почався. Із чотирнадцятого лютого починається турнір пам’яті Олександра Щанова (до речі, одним із вірогідних учасників цього турніру має стати представник другої ліги — «Оболонь-Бровар». — В. Б.). Далі на нас очікує ще й третє змагання — в березні плануємо проведення турніру пам’яті Миколи Кірсанова. До речі, в кінці березня, якщо буде хороша погода, плануємо початок чемпіонату області. Тому самі бачите, що відпочивати нам просто ніколи.
Володимир БОБИР.