Олександр ТЮТЮН: «Меморіал Макарова міг би мати більший міжнародний статус, якби не обстановка в Україні…»

— Олександре Яковичу, прокоментуйте перші два дні турніру. Що запам’яталося найбільше?

— Найбільше, що запам’ята­ло­ся, — відновлений столичний ЦСКА. Прикметно, що матч-відкриття турніру між «Динамо-2» та «армійцями» відвідало 200 людей (можливо, й більше) — і це все прихильники саме ЦСКА. Була неймовірна атмосфера, яку створили безпосередньо вболівальники. Тому саме цей матч мені поки що запам’ятався найбільше. Також запам’яталися ще два колективи — «Олімпік» і «Колос». Стосовно останніх — клуб із Ковалівки взагалі приємно вразив, забивши в двох стартових матчах аж одинадцять м’ячів. Видно, що в них є збалансований склад, команда грамотно грає, усі футболісти досвідчені. Вони грають практично одним складом, фактично в них сімнадцять рівноцінних футболістів. Серед інших команд можу також виокремити збірні студентської ліги та вільних агентів. Також би хотілось акцентувати увагу на дуже високому рівні змагань, адже постійно телефонують представники команд і висловлюють задоволення тими умовами, які є на цьому турнірі. До того ж, іще й погода нам у цьому сприяє. Стосовно результатів, то велика конкуренція очікується саме в групі «А». Думаю, що дві путівки до наступного раунду будуть розіграні між «Динамо-2», «Колосом» і «Олімпіком».

— Чим викликана така велика цікавість до турніру цього року? 23 команди-учасниці — рекордний показник.

— Відповім без зайвої скромності — вже впродовж багатьох років цей турнір є найкращим в Украї­ні в плані організації та учасників. Варто лише подивитися, на яких стадіонах проводяться матчі. Згадую, як ще двадцять років тому команди грали на одному з полів ЦСКА в Києві. «Динамо» приїжджало в білих футболках, а їхали після матчу всі чорні, ніби побували у шахті. Тому ті умови навіть близько не можна порівняти з сьогоднішніми. Люди справді із задоволенням беруть участь у турнірі. До того ж, у Києві нині базуються «Шахтар», «Олімпік», донецький «Металург». До речі, останні мали також брати участь у турнірі, але все ж вирушили на збори за кордон. Приємно, що турнір має такий статус і команди їдуть до нас. Звичайно, їх могло бути й більше, якби була в країні краща політична ситуація. Турнір міг би мати й більший міжнародний статус — команди з Росії, Білорусі, але ж ви самі бачите, яка зараз обстановка в Україні…

— Окрім грузинського «Локомотива», були ще якість варіанти із закордонними клубами?

— Практично ні. Хоча ще за півроку до початку турніру ми намагалися зв’язатись із поляками… У Білорусі зараз свої турніри проводяться…

— Із цього року географія проведення матчів доволі різноманітна. Зустрічі відбуваються зразу в п’яти місцях. Чи задоволені таким «розширенням» самі команди?

— Абсолютно задоволені, все у цьому плані нормально. Повторюся, що створені всі потрібні для цього умови — навіть таке банальне питання: хлопцям є де помитися, відповідні роздягальні. Вони всім забезпечені, тож, думаю, задоволені. Повірте мені, це дуже великий шматок роботи — організувати все на належному рівні взимку за такої великої кількості команд. Майже 50 матчів буде проведено на турнірі.

— Меморіал Макарова, певне, може стати своєрідною знахідкою для тих клубів, які бажають нині посилитись, але не можуть запросити легіонерів до України?

— Думаю, так. Водночас, у Кончі-Заспі спостерігається нині не так багато агентів. Однак був той же Алібаєв, інші. Направду, в минулі роки агентів було більше. У середньому, зараз їх 2–3 чоловіки. Приміром, представники «Енергії» з Нової Каховки приїхали подивитися потенційних новачків.

Володимир БОБИР.