Олександр ТЮТЮН: «Завжди відчуваємо велику відповідальність, коли проводимо Меморіал Макарова»
246 
— Олександре Яковичу, сьогодні (інтерв’ю відбувалось у середу ввечері. — В. Б.) Меморіал Макарова завершився переконливою перемогою «Олімпіка-2». Які думки викликав у вас турнір? Що найбільше запам’яталось за ці пару тижнів?
— Думаю, ви прекрасно знаєте, наскільки ретельно ми щороку готуємося до цього важливого турніру. Скажу відверто, ми завжди відчуваємо велику відповідальність. Сьогодні на кладовищі, біля могили Олега Олександровича, була присутня його дружина, а ще —
Андрій Біба, Володимир Трошкін... Усі вони дали високу оцінку нашій роботі. Крім того, на церемонії нагородження переможців, виступаючі також відзначили роботу Київської обласної федерації футболу. Повірте, нам дуже приємно чути такі відгуки. Небагато-немало, але це вже двадцять перший турнір — і кожен із них був особливим. Цього року він особливий тим, що переможець — команда із прем’єр-ліги. Приємно, що «Олімпік» виступав на змаганнях основним складом. Відповідно, це позначилось якісно і на рівні самого футболу. Впродовж усього турніру команда Романа Санжара демонструвала дуже привабливу гру.
— Як щодо фінального протистояння? Чи настільки все було передбачувано?
— У першу чергу, ми сьогодні вже відзначали, за яким напруженим сценарієм змогла пройти до фіналу «Десна». Команді довелось у плей-оф двічі пробивати серію післяматчевих пенальті, із якої вони виходили переможцями. Якщо подивитись лише на фінальний рахунок гри, то може здатись, що «олімпійці» здобули легку перемогу. Але підопічні Олександра Рябоконя дійсно змогли дати бій представнику еліти. З іншого боку, фахівці вже говорили про те, що фінал міг би бути ще кращим, адже десь, можливо, чернігівська команда недопрацювала. Але це футбол. Сьогодні дійсно був сильнішим «Олімпік-2», і тут інших варіантів не було. Вони абсолютно заслужено перемогли на цьому турнірі. До речі, потрібно було бачити, як раділа цій звитязі донецька команда. Коли їм вручали кубок, то було таке враження, що це не кубок Олега Макарова, а Ліги Європи, щонайменше. Ось заради цього ми і живемо, це дійсно справжній футбол.
— Які ще нагороди було вручено, крім медалей переможцям турніру? Як щодо індивідуальних нагород?
— Було вручено приз президенту «Олімпіка» — Владиславу Гельзину, як найбільш досвідченому, віковому бомбардиру двадцять першого за ліком Меморіалу Макарова. Пан Гельзин, до слова, забив чотири м’ячі. Можна із упевненістю сказати, що один із його чотирьох м’ячів — є найкращим голом турніру. Все ж таки, гол із центру поля — це щось особливе.
— Знаю, що Меморіал Макарова також щороку викликає солідний інтерес і серед вболівальників…
— Звичайно, фан-групи, які приїздять підтримувати свої команди — це завжди щось особливе. Хотів би виокремити вболівальників «Десни», ФК «Обухів», «Ковалівки», «Динамо». Вони справді створювали незабутню атмосферу. Це було справжнє свято футболу. Думаю, що це також є хорошим показником якості проведення турніру. Видно, що люди цікавляться цим турніром. Повторюсь, нам дуже приємно, що ми знову зуміли впоратись із поставленим завданням. Цього року навіть примхи природи не завадили нам все провести у намічені терміни й завершити турнір на мажорній ноті. Приємно бачити, що всі залишились задоволеними.
Володимир БОБИР.