Український футбол
«Опять власть меняется»?
Кореспондент «УФ» Роман КИРІЄНКО та наставник молодіжної збірної України Сергій КОВАЛець відповіли на шість найзначущих запитань напередодні поновлення другої частини сезону УПЛ

1. Хто фаворит у боротьбі за Лігу чемпіонів?

2. Хто потрапить до Ліги Європи?

3. Чи зміниться футбол після революції в країні?

4. Хто стане головним невдахою сезону?

5. Чи зможе хтось наблизитися до бомбардирського рекорду Мхитаряна?

6. Чи покращиться суддівство у другій частині сезону?

Роман КИРІЄНКО.

1) Невизначеність щодо перспектив «Металіста» може значно полегшити життя його прямим конкурентам у боротьбі за місця в зоні Ліги чемпіонів. На сьогодні, з урахуванням анулювання результатів «Арсеналу», у верхній частині турнірної таблиці клуби розташувалися дуже щільно: відставання п’ятого «Чорноморця» від першого «Шахтаря» вимірюється всього шістьма очками. Певна річ, «гірники», маючи такий гандикап, скоріше за все, не опустяться нижче другої сходинки. До того ж, «гірники» мають історичну можливість уп’яте поспіль завоювати «золото» національної першості. Гадаю, від такої спокуси вони навряд чи відмовляться, а майстерності їхніх футболістів і досвіду Луческу цілком має вистачити для досягнення поставленої мети. Нарешті «Дніпро» має реальні шанси увійти до чільної двійки. У дніпропетровців є все для того, щоби змінити четверту сходинку на другу, — стабільність, зіграний склад, освічений тренер і амбіції. Власне, й за змістом гри дніп­ряни наразі сильніші за «Динамо» та «Чорноморець». Місце колись грізних динамівців на чолі з Блохіним, як на мене, максимум бронзові нагороди. Усю неспроможність «біло-синіх» у грі з потужними суперниками наявно продемонстрував поєдинок із «Валенсією». У нинішній ситуації «Металісту» віддам п’яте місце. Бо очкового запасу їм має вистачити, щоби не випасти із чільної п’ятірки. «Чорноморцю» випав шанс увірватися до топ-4. Одесити нинішньої першості неодноразово демонстрували «зуби» й, як результат, справедливо входять до числа фаворитів нинішнього розіграшу УПЛ.

2) Наздогнати першу п’ятірку клубів УПЛ решті учасникам практично нереально (шоста «Ворскла» відстає від «моряків» на сім очок), але поборотися за останню, шосту єврокубкову позицію можуть одразу шість колективів. Одинадцятий «Севастополь» відстає від «Ворскли» всього на шість пунктів, що, погодьтеся, відіграти за тринадцять турів дуже реально. Однак усе-таки шанси севастопольців, як і «Карпат» із «Волинню», вбачаю незначними. Адже ці колективи ще «сирі» й не готові до виконання серйозних завдань. Інша справа — «Ворскла», «Зоря» та донецький «Металург». Невідомо, як політична ситуація позначиться на луганцях, але в першій частині сезону вони демонстрували змістовний футбол, діяли дисципліновано та грамотно. Якщо підопічні Вернидуба не посиплються навесні, їм буде до снаги пробити вікно до Ліги Європи. «Ворскла» дещо «змазала» кінцівку чемпіонату, проте до цього встигла заявити про себе, й змогла піти на зимову перерву шостою командою прем’єр-ліги. Якщо ж криза полтавців продовжиться й весною, гадаю, з мріями про єврозону їм доведеться розпрощатися. Досвідченіший та заможніший боєць — донецький «Металург» — імовірніший кандидат на вакантну позицію. Із часом Сергію Ташуєву вдалося поставити гру металургам і вивести клуб із кризи. У зимове міжсезоння російський фахівець мав можливість провести з МетаДоном повноцінні збори, відтак остаточно завершив будівництво команди. Гадаю, саме «молодші донеччани» мають найреальніші шанси посісти шосту сходинку.

3) За зимове міжсезоння змінилося набагато більше, ніж того можна було чекати. І пов’язано це не з приходом зіркових новачків до клубів прем’єр-ліги, а з революційними подіями в країні. Режим Януковича повалено, бізнес-структури регіоналів перебувають у підвішеному стані, відтак значна кількість колективів найвищого ешелону українського футболу опинилася перед загрозою значного врізання бюджету. «Металіст», «Зоря», «Севастополь», «Іллічівець», «Таврія», «Чорноморець» і «Говерла» зовсім скоро можуть проголосити славнозвісний курс на «молодих», відтак у такому разі ставитимуть перед собою доволі скромні завдання. Першою ластівкою із цього списку вже став «Металіст», президент якого Сергій Курченко після перемоги Майдану просто зник. Не виключено, що подібна ситуація може трапитися й з іншими очільниками елітних колективів. У будь-якому разі розстановка сил у вітчизняному футболі зміниться.

4) Якщо поглянути в турнірну таблицю, можна переконатися, що найменше шансів залишитися в еліті мають «Таврія» та запорізький «Металург». Обидва колективи мають по вісім очок й відстають од тринадцятої «Говерли» на шість пунктів. Не можу сказати, що прірва суттєва, проте й немаленька. Одна команда вже достроково залишила змагання, тож до першої ліги тепер вилітатиме лише один клуб. Чомусь здається, що боротьба розгорнеться саме між кримським і запорізьким колективами. Судіть самі: за першу частину сезону сімферопольці та металурги спромоглися набрати всього вісім очок, змінили тренерів і практично не підсилилися взимку. Особливо це стосується кримчан, котрі практично всі свої біди зводили до заборони на проведення трансферів, а коли вето припинило свою силу, таврійці підписали всього двох новачків, рівень майстерності яких мало відповідає бажанню команди залишитися в прем’єр-лізі. Також над «Таврією» бовваніє загроза зняття трьох балів за невиконання контрактних зобов’язань перед Семеном Альтманом. Запоріжці підсилилися краще, однак там також є купа проблем, для вирішення яких потрібен час. Тому боротьба за виживання розгорнеться саме між «козаками» й таврійцями.

5) Мхитарян підняв планку для бомбардирів УПЛ до двадцяти п’яти м’ячів. Певна річ, у обережному українському футболі його торішній показник — скоріше виняток із правил, аніж закономірність. Наразі список голеадорів УПЛ (15 влучень) очолює харків’янин Марко Девич. Найближчим його переслідувачем є бразилець Жуніор Мораєс, який у шістнадцяти матчах відзначився десятьма точними ударами. Після представника донецького «Металурга» вишикувався список із п’яти футболістів, котрі мають по вісім забитих м’ячів. Не знаю, які наразі перспективи у харків’ян, але навіть за таких обставин талант Девича нікуди не подінеться, й забивати він навряд чи перестане. Можливо, гросмейстерського показника екс-«гірника» йому досягти й не вдасться, але позначку в двадцять забитих м’ячів підкорити Марку цілком до снаги, якщо, звісно, він продовжить свої виступи в чемпіонаті України. Нагадаю, найкращим показником харків’янина було дев’ятнадцять забитих м’ячів у сезоні-2007/2008.

6) Те, що корупція з головою поглинула Україну, — очевидний факт. Певне, вітчизняний футбол у цьому контексті винятком не буде, тому в нинішніх реаліях, де ультрас стали частиною революції, вони цілком можуть учинити самосуд над арбітрами, котрі, на їхню думку, нечесно виконують свою роботу. Звісно, стати предметом переслідувань, знущань і насмішок жоден із «людей в чорному» не захоче. Тож є велика вірогідність, що певний час вітчизняні арбітри будуть судити кваліфіковано й неупереджено. Наскільки змінилася суддівська свідомість, зможемо побачити в очному поєдинку між «Динамо» та «Шахтарем», який мав відбутися на вихідних, однак був перенесений на пізніший термін.

 

 

Сергій КОВАЛЕЦЬ.

1) На мій погляд, усі п’ять клубів мають однакові шанси на місця в зоні Ліги чемпіонів. Звісно, найбільше їх у донецького «Шахтаря». Не можна скидати з рахунків також і харківський «Металіст», адже ніхто з футболістів не залишив команду, є поставлена гра, тому їх також можна серйозно розглядати як претендентів на зону чемпіонської Ліги. У «Дніпра» дуже хороша, стабільна команда й тренер досвідчений, який працює вже третій рік. Гадаю, все залежатиме тільки від них. Але ще раз скажу, що всі п’ять клубів, включаючи «Чорноморець», мають практично рівні шанси завершити чемпіонат на першій чи другій сходинці.

2) Чесно кажучи, мені складно визначити фаворита на шосту сходинку. Як на мене, три колективи мають найбільше шансів, аби за підсумками сезону представляти нашу країну на євроарені — «Ворскла», «Зоря» та «Металург» (Донецьк). Усі вони в першій частині сезону грали нестабільно, демонструючи двозначний результат. Відтак із упевненістю сказати, що, припустімо, луганчани чи донеччани займуть шосту сходинку, я не можу. Розділю шанси порівну між трьома колективами, а чемпіонат уже розставить усіх по місцях.

3) Звичайно, зміни будуть як у суспільстві, так і у спорті. Ці дві сфери не можна розділити, вони взаємозв’язані. Певна річ, хотілося, щоби ці зміни пішли на краще, й держава більше приділяла уваги розвитку спорту. А як буде насправді, покаже лише час, отож подивимося, яким чином ситуація в країні позначиться на спорті загалом і футболі зокрема.

4) Нинішнього розіграшу боротьба в УПЛ йде на кожному фронті — за Лігу чемпіонів, Лігу Європи та за виживання. Безперечно, є кілька клубів, котрі найближче за всіх перебувають біля прірви, однак я би не зменшував шансів на виживання тих же «Таврії», запорізького «Металурга» чи, скажімо, «Говерли». У турнірній таблиці щільність дуже велика, відтак кілька перемог можуть усе перевернути з ніг на голову. Розслаблятися не можна жодній із команд, що перебувають у низині турнірки.

5) Певна річ, хотілося, щоби принаймні бодай хтось наблизився до рекорду Мхитаряна. Адже забиті м’ячі — це прикраса футболу, радість на трибунах. Тому у цьому плані хочеться, щоби Девич, Селезньов чи хтось інший з когорти найкращих бомбардирів продемонстрував хорошу якість гри, й зумів відзначитися якомога більшою кількістю забитих м’ячів. Також багато чого залежатиме від командних дій та особисто від гравця, котрий завершуватиме ці атаки. Гадаю, вибороти титул найвлучнішого зможе хтось із представників топ-клубів України.

6) Як на мене, арбітраж у першій частині чемпіонату був на належному рівні. Та хотілося би побачити й не менш якісне суддівство під час вирішальних поєдинків в УПЛ. Наші арбітри вміють судити, що вони неодноразово доводили, й потрібно, щоби вони робили це якомога частіше.


стрічка новин