Павло НОВИЦЬКИЙ: «Моя поява в одеському клубі дещо випадкова»

— Павле, в матчі з «Кристалом» ви відзначилися, забезпечили своїй команді нічию, двічі розписавшись у воротах суперника. Судячи з того, як ви забивали, дальні удари — ваш коник?

— Складно однозначно відповісти. Просто в мене справді виходить непогано бити з дальньої відстані, маю добре поставлений удар. Отож колись ця зброя повинна була мені допомогти.

— Поклавши руку на серце, «камінчики» були ближчими до перемоги, адже наприкінці матчу за нічийного рахунку не змогли реалізувати пенальті. На ваш погляд, рідний колектив один пункт здобув чи два втратив?

— Якщо брати якість гри, то можна було розраховувати й на більше. Діяли, загалом, непогано, мали чудові моменти попереду. Але, враховуючи те, що на 90-й хвилині суперник не забив нам пенальті, можливо, й добре, що все закінчилося саме так. Тому дуже складно дати якусь однозначну відповідь із цього приводу.

— Цьогоріч демонструєте найкращу результативність у кар’єрі, вже відзначившись у чотирнадцяти поєдинках шістьма забитими м’ячами. Звідки в захисника такі навички гравця групи атаки?

— Скоріше за все, причина в атмосфері клубу. У «Реал Фармі» почуваюся доволі комфортно, мені тут більше довіряють, аніж це було в інших командах. Можливо, мої голи — це наслідок збігу обставин. Зрештою, в кожному клубі, де виступав, удавалося відзначатися певною кількістю м’ячів. Цього разу вдається забивати більше. Десь, мабуть, Фортуна на моєму боці.

— У першому колі «фармівці» поступилися херсонцям. Чи не було в одеських футболістів бажання реваншуватися?

— Звісно, хотілося довести, що поразка в першому колі була випадковістю. Тим паче, ми наприкінці матчу пропустили ті м’ячі, тож не сказав би, що гірше за них грали. Хоча якось по-особливому на цьому увагу не акцентували, але жага реваншу справді була.

— Чому вирішили в міжсезоння змінити перший дивізіон на другий, перейшовши із «Зірки» в «Реал Фарму»? Невже «фармівці» запропонували кращі умови?

— Скажімо так, перехід до другої ліги не зовсім мав стандартний характер. Певний час у моїй кар’єрі взагалі була перерва, тож, можна сказати, що моя поява в одеському колективі дещо випадкова. Але вийшло, як вийшло, й зараз про це нітрохи не жалкую.

— Нинішнього сезону одесити крокують на четвертій сходинці. Чи зможе ваш колектив поборотися за призові місця, враховуючи силу конкурентів?

— Якщо розглядати суто футбольні аспекти, то цьогорік у другій лізі можна як обі­грати будь-кого, так і програти будь-кому. Ми грали з усіма, й не можу сказати, що лідери не такі вже й непереможні. Принаймні за грою ми нікому не поступилися, а якщо й програвали, то робили це достойно. Ми й унічию грали з «Кременем» і «Черкаським Дніпром». Загалом, зробити це реально, а ось наскільки — дізнаємося тільки навесні.

— Уже минуло перше коло, провели чотири поєдинки в другому. Проти кого із суперників вам було грати найскладніше?

— Мені за якістю футболу сподобався черкаський клуб. Ми грали проти них на виїзді, й можу сказати, що за змістом гри та рівнем футбольного інтелекту гідних суперників їм у лізі немає. У їхніх діях проглядався малюнок і певний клас.

— Павле, перед собою які цілі ставите? Можливо, є амбіції спробувати повернутися до першої ліги?

— Поки що чекатиму на подальший розвиток подій, не хочу загадувати наперед. На сьогодні якоїсь конкретної мети перейти до конкретного клубу в мене немає. Як складуться обставини, так і буде. Якщо в мене з’явиться шанс, обов’язково ним скористаюся, але все на кон ставити не збираюся.

Роман КИРІЄНКО.