Павло ШКАПЕНКО: «Особливо чудово відіграв Сидорчук»

Переглядів 36
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Екс-форвард національної команди дуже задоволений грою киян

«Динамо» — «Стяуа». Як на мене, головним наслідком цієї гри є те, що в моєї колишньої команди чітко простежується ігровий почерк. Зрозуміло, чого від хлопців хоче Ребров, а ті, своєю чергою, виконують його настанови. Видно було, що Сергій Станіславович вимагав нейтралізувати суперника вже при втраті м’яча, застосовувати невпинний жорсткий пресинг. Ось у цьому плані гра мені дуже сподобалася. Також, звісно, сподобався фінальний результат. Щодо ліній, то найсильнішою в нас, безумовно, була середина поля, а особливо чудово відіграв Сидорчук — це, мабуть, найліпший його матч у Києві. Добре провели зустріч нападники: Кравець забив, як кажуть, свій м’яч, хоча у першому таймі був трохи непомітний, але покладену на нього роботу виконував, вимотуючи оборонців; Теодорчику вистачило двох хвилин, аби відзначитися. Про оборону та воротаря не бачу сенсу говорити багато, бо, внаслідок обраної тактики, наші захисники майже не вступали в боротьбу за м’яч, до них він просто недолітав, усю роботу у відборі виконували хавбеки. Відзначу хіба що нашого нового лівого оборонця Бурду: радий за хлопчину, що він не знітився, не мав мандражу, та ще легко переніс переведення на не свою позицію — він же центрбек. Лише наприкінці зустрічі він трохи втомився, наївся, як кажуть, тому значною мірою через нього ми пропустили. Але у цілому виступив чудово. Іще цікавий момент: ви помітили, що на нього ніхто з партнерів не кричав, ніхто не попихав, навпаки — всі намагалися допомогти. Чи є оборона «Динамо» «важкою»? Складно сказати. Румуни, повторюю, не створили нам великих проблем. Добре, що одужав Хачериді, тож маємо кращу конкуренцію.

«Локерен» — «Металіст». Що тут скажеш? Харків’янам сьогодні складніше за всіх. У них і футболісти інші, тож інша команда, відтак по-іншому й грає. Та ще й кадрові проб­леми: наприклад, вони, вважаю, не мають форварда взагалі, тому грають без нього. А ще можна згадати причини психологічного характеру, котрі доймають команду більше року. Хоча, навіть пам’ятаючи про це, складно усвідомити глибину нинішнього падіння «жовто-синіх».

«Сент-Етьєн» — «Дніпро». Іще до гри не розумів людей, які були переконані в обов’язковій перемозі наших: у французів, по-перше, сильна молода команда, по-друге, вони непогано грають удома, де навіть французькі журналісти кажуть, що саме в «зелено-білих» найкраща підтримка. Треба все ж об’єктивно оцінювати стан справ: і те, що Маркевич у команді недавно, і те, як багато сьогодні травмованих у «Дніпрі». Припустімо, Коноплянка вийшов тільки на заміну. А без нього, не зовсім здорового Гами, без травмованого Матеуса команда втратила головний свій «козир» — швидкість. Так що 0:0 можна вважати чудовим результатом, навіть із огляду на нереалізований пенальті. Тому й доводиться Мирону Богдановичу експериментувати: міняти людей або місця, де вони виступають (звернули увагу, що Зозуля діяв ближче до флангу?). Хоча, якщо бути чесним, усе-таки дивуюся нинішньому стану дніпрян: у чемпіонаті вони можуть «виносити» суперників, навіть класну гру іноді показувати, але як тільки єврокубки — й бачимо, скільки там проблем. Ось і у Сент-Етьєні найліпшим у нас був воротар Бойко, бо якби не він, «Дніпро» знову отримав би бублик.

«Шахтар» — «Порту». Якщо чесно: попри все, донеччани розчарували. Найголовніше — тим фактом, що за чотири хвилини до кінця пропустили два м’ячі. Я просто не розумію, як можна було допустити таке нехлюйство! Як можна було в обороні допускати такі дитячі помилки! Це ж Ліга чемпіонів. Із іншого боку, ми ж за це й любимо футбол — за те, що він непередбачуваний! Також мені не сподобався другий тайм у їхньому виконанні. Наприкінці гри, вважаю, мусили взяти слово досвідчені хлопці, які зробили би ставку на дотримання суворої концентрації. Але цього не сталося, тому, попри загалом оптимістичний розвиток ігрового сценарію, «гірники» не виграли.

Степан ТРАЧИЛО.