Перша вершина «Олімпіка»

Переглядів 46
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Донецький клуб достроково підвищився в класі

Не секрет, що багато людей в Донецьку просто-таки живуть під девізом: «Сміливим підкоряються вершини». Не важливо, в якій сфері діяльності вони зайняті, головне, що ставлячи мету, в результаті її досягають, попри будь-які труднощі. У цьому переконав футбольний «Олімпік», який за 13 років пройшов тернистий шлях од створення до прем’єр-ліги. І це при тому, що головним напрямком розвит­ку системи «Олімпіка» завжди була й є власна Академія, фундамент якої був закладений свого часу на пустирі в одному з найстаріших районів Донецька — Боссе, а сьогодні спорткомплекс став справжньою оазою футболу.

Якби «Олімпік» сьогодні зібрав своїх найкращих випускників, то, повірте, ця команда стала б однією­ з найперспективніших у елітній лізі. Ось лише кілька прізвищ: Ігор Левченко, Заурі Махарадзе, Дмитро Гречишкін, Дмитро Хомченовський, Сергій Болбат, Леонід Акулінін, Владислав Кулач, Євген Банада, Руслан Мамутов, Дмитро Заїка та багато інших. Але в «Олімпіку» не намагаються будь-якими шляхами втримати гравців, а навпаки, якщо є перспектива зростання, намагаються допомогти реалізувати свій талант на вищому рівні.

Після семи сезонів у другій лізі «Олімпік» пробився в перший ешелон, де для адаптації йому знадобилося два роки. І ось тепер, на третій сезон, команда, завоювавши малі золоті медалі, вийшла в прем’єр-лігу. Сезон, що завершується, був прой­дений дуже рівно. Після третього туру, в якому донеччани вдома поступилися тернопільській «Ниві», «Олімпік» видав рекордну 20-матчеву безпрограшну серію, в яку вмістилося 14 (!) перемог. Вражаючий результат. Навіть за умови того, що в нинішньому першому ешелоні немає завсідників прем’єр-ліги.

Уже зараз можна з упевненістю сказати, що в особі колишнього капітана «Олімпіка», а нині головного тренера, команда отримала дуже перспективного наставника, для якого питання психологічної підготовки гравців стоїть на першому місці. Роману Санжару вдалося вселити впевненість у власних силах усім футболістам, а ще прищепити видовищний стиль гри, заснований на контролі м’яча, стрімких флангових атаках і фірмових стандартах.

Коучу вдалося стабілізувати склад, у якому донедавна був лише один легіонер — креативний півзахисник Іса Шериф, який свого часу у складі збірної Нігерії став чемпіоном світу серед юнаків. До речі, не кожен клуб може похвалитися наявністю у своєму складі і чемпіона світу (Іса), і чемпіона Європи (Ігор Левченко). Нехай навіть серед юнаків…

Помітно прогресував упродовж сезону воротар Заурі Махарадзе. Це зауважив Сергій Ковалець і випробував хлопця на Кубку Співдружності у складі молодіжної збірної країни. Шкода, на одному з тренувань Махарадзе зламав руку, тож зараз — у лазареті команди. Таким центрбекам, як досвідчений Дмитро Гришко (у складі «Чорноморця» завоював «бронзу», грав у єврокубках) і справжній гренадер і король повітря Олексій Дитятьєв, можуть позаздрити більшість команд прем’єр-ліги. Лівий захисник Павло Іванов — авторитетний капітан команди, її мотор. На правому фланзі захисту раніше частіше грав Ігор Дудник, а останнім часом набрав форму Євген Одинцов. У опорній зоні практично без замін виступає Владислав Огіря і штатний пенальтист команди Кирило Дорошенко. Розкрити свій великий потенціал безумовно вмілому Валерію Лебедю поки заважають травми. Плідно працюють у «Олімпіку» фланги, де, крім захисників, загострюють ситуа-
цію Олександр Волков і Сергій Алексанов. Практично на будь-якій позиції може зіграти Максим Драченко, який навіть упродовж одного матчу примуд­ряється пограти й у центрі захисту, й у опорній зоні, й під нападом. Мабуть, саме Драченко став найкориснішим гравцем команди нинішнього сезону. Виходячи на поле з лави запасних, завж-
ди освіжає гру Ігор Семенина, який володіє гарматним ударом із лівої. Як завжди, націлений на ворота найкращий бомбардир команди Олександр Ситник. Рідше, природно, бере участь у матчах ще один нападник — граючий президент клубу Владислав Гельзін. Проте, якщо він виходить на поле, то своєю присутністю додає куражу команді, відтак «Олімпік» виграє.

… Якось уболівальники «Олімпіка» за підтримки спонсорів клубу підняли прапор «Олімпіка» на горі Казбек. Наступною вершиною, куди буде організована експедиція, стане найвища точка Європи — Ельбрус, а потім — Монблан, Кіліманджаро. Знаєте, є у цьому якась символіка. «Олімпік» рухається поступально, крок за кроком. Сьогодні вихід команди до прем’єр-ліги став першою найзначущою для неї вершиною. Далі буде…

Дмитро ДОЙНІКОВ.