Перший тріумф Мойєса

«ЧЕЛСІ» — «ГАЛАТАСАРАЙ» — 2:0 (перший матч — 1:1)

Арбітр: Фелікс Брих (Німеччина).

«Челсі»: Чех, Івановіч, Кехілл, Террі, Аспілікуета, Рамірес, Лемпард, Вілліан (Каллас, 90+3), Оскар (Шюррле, 82), Азар, Ето’О (Торрес, 85). Тренер: Жозе Моуриньо.

«Галатасарай»: Муслера, Ебуе (Хайровіч, 77), Шеджу, Кайя, Алекс Теллес, Куртулуш (Балта, 67), Мело, Їлмаз (Булут, 54), Інан, Снейдер, Дрогба. Тренер: Роберто Манчіні.

Голи: Ето’О (4), Кехілл (42).

«Челсі» може залишитись єдиним представником Англії в нинішній Лізі чемпіонів, який відстоюватиме престиж Туманного Альбіону на континенті», — саме такі думки можна було зустріти в зарубіжній пресі напередодні матчу-відповіді в Лондоні.

Однак, крім суто стратегічних завдань для обох команд, увага того вечора багатьох уболівальників була прикута до одного персонажу «Галатасарая», якого трибуни «Стемфорд Брідж» вітали як героя — Дідьє Дрогба. Івуарійський нападник, який провів найкращі роки кар’єри саме у складі «аристократів», був головною загрозою для захисту «Челсі» у цьому протистоянні.

Нічийний рахунок першої зустрічі вимагав од господарів діяти рішуче та швидко, щоби не допустити повторення сценарію у Стамбулі, коли команда Жозе Моуриньо, вів­ши в рахунку та за моментами, в підсумку здобула лише нічию. Настрій лондонців на цю гру вже проявився на четвертій хвилині, коли Ето’О вдалося відкрити рахунок. Було помітно, що команда Манчіні до цього не готова, тож її план на гру провалився вже на початку. Але завдання для турків залишалося тим же — забити виїзний м’яч, щоби не поступитися в основний час. Проте «Челсі» не збавляв темп: щоразу воротам Муслери загрожували Азар, Оскар, які водили справжні хороводи в оточенні захисників «Галатасарая». Єдиним шансом для підопічних Манчіні у цій ситуації було не пропустити більше хоча б до перерви, тоді би гості могли розраховувати бодай на один момент у другому таймі. Але ні — «аристократи» знову довели свою перевагу в класі, зумівши забити під завісу першої половини гри (на добиванні вдало зіграв захисник Гаррі Кехілл).

Стало зрозуміло, що гра була зроблена, і «Челсі» крокує далі. Гостям у другому таймі потрібно було створити справжнє диво — забити двічі, але, напевне, і сам Манчіні не вірив, що його команді до снаги це зробити того вечора. Друга частина гри розгорталася за тим же сценарієм, що й перша: лондонці невпинно атакували, створюючи безліч моментів для того, щоби довести рахунок до непристойного. «Галатасарай» же має подякувати своєму кіперу, який був єдиним «спартанцем» у команді, тоді як решта футболістів були безпорадними на полі. Підопічні Жозе Моуриньо спокійно довели гру до переможного результату, відтак цілком заслужено виходять до чвертьфіналу турніру.

«РЕАЛ» — «ШАЛЬКЕ» — 3:1 (перший матч — 6:1)

Арбітр: Сергій Карасьов (Росія).

«Реал»: Касільяс, Начо, Варан, Рамос (Карвахал, 69), Коентрау, Ільярраменді, Алонсо (Каземіро, 46), Іско, Хесе (Бейл, 7), Роналду, Мората. Тренер: Карло Анчелотті.

«Шальке»: Ферманн, Хоогланд, Хеведес (Пападопулос, 57), Матіп, Колашинац, Айхан (Аннан, 81), Нойштедтер, Обасі, Майєр, Дракслер, Хунтелар (Салай, 46). Тренер: Йєнс Келлер.

Голи: Роналду (21, 74), Мората (76) — Хоогланд (31).

Розгромний результат першого двобою спонукав гостей грати в матчі-відповіді лише за свій престиж і заради вболівальників. Усі чудово розуміли, що відіграти таку кількість м’ячів у такого «Реала» не до снаги нікому, тим паче нинішньому «Шальке».

До честі Карло Анчелотті, він не випустив на цю гру відверто резервний склад, потішивши прихильників «галактікос» наявністю у складі своїх головних зірок — Роналду, Іско та Бейла. Хоча валлієць вимушено з’явився на полі вже на сьомій хвилині зустрічі, коли складної та недолугої травми зазнав молодий талант мадридців Хесе. Упавши на рівному місці, нападник «Реала» порвав хрестоподібні зв’язки, як результат — іспанець поза грою мінімум на півроку.

Якщо ж говорити про суто ігрові моменти, то господарі навіть і не думали розслаблятись — із перших хвилин Роналду та компанія влаштували осаду воріт Ферманна, сподіваючись порадувати глядачів черговою купою забитих м’ячів. Виправдовувати сподівання місцевої торсиди розпочав, звісно ж, Криштіану, який відзначився дублем. Черговий індивідуальний рекорд португальця, який дозволив йому обійти легендарного Ференца Пушкаша у списку найкращих бомбардирів у історії «Реала». До другого гола Роналду німцям удалося реалізувати одну зі своїх нечисельних атак — дальній удар Хоогланда та рикошет од Рамоса — й м’яч у сітці воріт Касільяса. Примітно, що на перерву команди пішли ще за нічийного рахунку.

Другий тайм не став несподіванкою ні для кого — мадридці продовжували нагнітати небезпеку біля воріт «Шальке», не влучаючи інколи в площину воріт із метрових позицій. На 74-й хвилині і стався той історичний гол Роналду, коли португалець, мов на самокаті, промчав із центра поля повз кількох гравців німецького клубу, та, зблизившись із Ферманном, завдав точного удару в ближній кут. Решта часу залишала за собою єдине питання — скільки ще пропустять гості? Як виявилося, менше, ніж у першій грі. За кілька хвилин удалося ще відзначитися Мораті, який завершив масовану атаку мадридців. До речі, черговий голевий пас од Бейла.

«Реал» стає не просто черговим учасником чвертьфіналу, а, здається, головним фаворитом на перемогу в турнірі.

«БОРУССІЯ» Д — «ЗЕНІТ» — 1:2 (перший матч — 4:2)

Арбітр: Альберто Мальєнко (Іспанія).

«Боруссія» Д: Вайденфеллер, Піщек, Хуммельс, Сократіс, Шмельцер (Дурм, 77), Шахин, Кель, Обамеянг (Хофманн, 90+1), Мхитарян (Йоїч, 69), Гросскройтц, Левандовскі. Тренер: Юрген Клопп.

«Зеніт»: Малафеєв, Анюков, Губочан, Ломбертс (Нету, 46), Крішито, Вітсель, Файзулін (Смольніков, 84), Халк, Шатов, Данні, Кержаков (Рондон, 62). В. о. тренера: Сергій Сємак.

Голи: Кель (38) — Халк (16), Рондон (73).

Судячи з передматчевих висловів Юргена Клоппа, для нього ця зустріч була лише формальністю. Лише так, напевне, можна пояснити чергову невиразну гру «Боруссії» на своєму ж полі.

Маючи за плечима комфортний результат першого протистояння в Пітері, німці вирішили просто пограти у футбол, сподіваючись на безвольний настрій суперника. А дарма. «Зеніт», яким керував у цьому матчі тимчасовий наставник Сергій Сємак, вирішив просто зіграти за своє ім’я, адже реальних шансів пройти далі російський клуб не мав. Дортмундці, як годиться господарям, почали цей поєдинок активніше, а пітерці вичікували на свій момент. Він трапився майже в дебюті гри, коли нестримний Халк, підібравши м’яч майже у центрі поля, завдав неповторного удару метрів із тридцяти у верхній кут воріт. Стрибок Вайденфеллера був марним — 0:1. Можливо, в когось із уболівальників гостей, які, до слова, відзначилися ганебним учинком (спалили прапор Німеччини на трибунах), і зажевріла надія на подвиг, але її скоро розвіяв гол Келя. Багаторічний капітан і ветеран клубу відгукнувся на класичну подачу з лівого флангу Шмельцера, відтак удар Себастьяна страж воріт росіян парирувати не зміг. На цьому найцікавіші події першого тайму завершились.

Виходячи на другу половину зуст­річі, «Зеніт» розумів, що з такою вайлуватою «Боруссією» можна грати. Задля досягнення бодай локального успіху, Сємак вирішив освіжити лінію нападу дорогоцінним новачком Рондоном, який з’явився на полі замість непомітного Кержакова. Можливо, Саломона варто було випускати з перших хвилин, адже венесуелець якісно пожвавив гру пітерців. Результатом старань нападника став другий гол у ворота Дортмунда — Рондон скористався пасивністю захисту господарів і зіграв на випередження головою. «Зеніт» знову повів у рахунку. А що ж «Боруссія»? Одверто кажучи, Клопп знову розчарував, удруге поспіль не зумівши налаштувати свою команду на домашній поєдинок. Водночас, підопічні герра Юргена не дозволили гостям влаштувати навіть щось подібне на фінальний штурм, утримавши цей сприйнятний рахунок за сумою двох матчів. «Боруссія» йде далі, проте Клоппу варто вже серйозно замислитись, як грати з уже соліднішими суперниками у чвертьфіналі.

«МАНЧЕСТЕР ЮНАЙТЕД» — «ОЛІМПІАКОС» — 3:0 (перший матч — 0:2)

Арбітр: Бьорн Кейперс (Нідерланди).

«Манчестер Юнайтед»: де Хеа, Рафаель, Евра, Джонс, Фердінанд, Гіггз, Каррік, Валенсія (Янг, 77), Руні, Уелбек (Флетчер, 82) ван Персі (Феллаіні, 90+1). Тренер: Девід Мойєс.

«Олімпіакос»: Роберто, Маніа­тіс, Олебас, Манолас, Маркано, Саліно (Машаду, 74), Н’Дінга, Перес (Вальдес, 57), Фустер (Вергос, 82), Кемпбелл, Домінгес. Тренер: Мічел.

Голи: ван Персі (25, пен., 45+1, 51).

Найкращий матч МЮ у сезоні на чолі з Мойєсом! Саме так, без перебільшень, можна сказати про матч-відповідь на «Олд Траффорд». Шотландському наставникові вдалося створити справжній подвиг, на який вболівальники вже давно зачекалися. Можливо, такого емоційного підйому й не вистачало манкуніанцям для того, щоби відчути впевненість у власних силах упродовж усіх минулих зустрічей.

Із іншого боку, фінальний результат не повинен нікого вводити в оману — «Юнайтед» продовжував час од часу провалюватись у захисті, дозволяючи «Олімпіакосу» створювати голеві моменти. Проте в «дияволів» того вечора було ще два герої, крім наставника: кіпер де Хеа та незрівнянний Робін ван Персі. Саме вони блискучою грою, по суті, забезпечили вихід команди до чвертьфіналу, який ще кілька тижнів тому здавався смішною мрією.

Як і належить господарям, МЮ включився в гру з перших хвилин, розраховуючи на швидкий гол. Та першими голевими моментами відзначилися саме гості, перед якими непробивною стіною поставав іспанський страж воріт «Юнайтеда». Чудові сейви воротаря ніби живили звитягу всієї команди, а особ­ливо — її головного форварда ван Персі. Ще до перерви голландець оформив дубль, а після антракту забив і третій м’яч, майстерно реа­лізувавши штрафний удар. «Олд Траффорд» співав од щастя, як і за часів Фергі, МЮ зробив неможливе можливим!

Такий хиткий рахунок за сумою двох матчів змушував гостей іти вперед і сподіватися на один точний удар. Проте щоразу їм не вистачало якоїсь дещиці. «Юнайтед» же вирішив одійти трохи назад і ловити суперника на контратаках у час, що залишався. «Олімпіакосу» банально не вистачило класу, щоби сподіватися на подальший поступ, тоді як МЮ знову довів, що поранений звір — удвічі небезпечніший. Тепер на команду Мойє­са у чвертьфіналі чекають лише гранди європейського футболу, з якими навіть найменші помилки будуть неприпустимими. Водночас, можливо, саме фактор недооцінки з боку інших суперників може стати для шотландського фахівця голов­ним інструментом для майбутніх перемог.

Володимир БОБИР.