Петро КАПЛУН: «Якби знали, що підвищать у класі два ФК, торік не «відпустили» би «Сталь»

Переглядів 297
Аватар UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Президент «Гірника-Спорту» дав «УФ» бадьоре інтерв’ю, в якому порушено питання виступів, амбіцій, життєдіяльності ФК і чинного регламенту

— Петре Матвійовичу, які емоції збурюють цього сезону виступи комсомольців? Особливо цікавить дебют першості.

— Що вам сказати? Святкували довго! 20 років клубу було, потім — бронзові медалі. Люди розслабилися трішки. Хтось недограв, недобіг, тому й стартували так. Окрім того, позначалися травми гравців і суддівські помили. Нам усе «залітало» впродовж цієї «ямки», зате ми не могли занести м’яч у чужі ворота. Зараз уже ситуація покращилася. Хоча в останньому матчі з «Динамо-2» не дотиснули суперника. Не вистачило свіжості. Відчувається, що команда проводить четверту зустріч за 12 днів. Уважаю, виступи налагодилися, стабілізувалися, проте хочеться кращого.

— Під час того складного періоду Жабченко говорив, що роздає гравцям «піндюлі».

— Та це він розповідає лише так, нормально ми спілкувалися. Сенсу горланити на футболістів не було. Вони ж не розучилися грати. Просто тяжко входили в чемпіонат. Можливо, подумали, що наше місце на чолопку заброньоване. Футбол такого ставлення не терпить — одразу скидає з п’єдесталу. Головне — не панікувати. Бачили, що гравці сумлінно тренуються, виконують указівки. Проте гра мільйонів тим і цікава, що непередбачувана.

— Як вважаєте, те, що за короткий проміжок часу команда піднялася з 14-го на шосте місце, свідчення сили колективу?

— Більше того: дивився поєдинки проти клубів, що перебувають вище, й не скажу, що вони нас переграють. Зараз немає непереможних команд, яким неможливо протидіяти. Повірте, навіть із «Нивою» нелегко грати. Лідер «Зірка» в Тернополі мучилася-мучилася, ледве перемогла. Дещо впав рівень футболу, немає стабільних колективів у лізі, котрі виокремлюються на тлі інших. Потрапили на найкращу гру «Динамо-2» — зіграли внічию, натомість «Гірнику» дістався найгірший матч киян, і криворіжці спокійно перемогли. З цього і складається весь чемпіонат.

— Чомусь так заведено, що президенти не бажають довго довіряти наставникам. Утім, помічаю, що Жабченку не заважають працювати зайві думки.

— Я ж постійно з командою, а не перебуваю бозна-де. Ходжу на тренування, дивлюся, як гравці займаються, виступають. Так, у мене часом є претензії до них, але… Розумію, що в нас немає куплених зірок, практично всі — доморощені виконавці. Беремо лише тих людей, яких дозволяє запросити наше становище. Бачу, що вони прогресують. Виграти потужну другу лігу, потім узяти «бронзу» першої — таке випадково не може відбутися. Навіщо нам шарахатися?

— Що заважає замахнутися на ще щось вище?

— Ми ж не штучно тримаємо команду. Утім, вище голови стрибнути не можемо. Усе залежить од інфраструктури, котра ще не готова. У «Гірника-Спорту» все відбувається планомірно. Зараз маємо проекти щодо освітлення та трибун. Покращуємо матеріальну базу. Ну посядемо ми зараз першу сходинку, а де згодом будемо грати? Як «Сталь», у Дніпропетровську?

— За вашими прогнозами, коли в Комсомольську буде готове все для прем’єр-ліги?

— За рік-другий. Якщо все, що намітили, розпочнеться наступного року, то після завершення реконструкції ставитимемо максимальні завдання. Хоча все залежатиме від обстановки. Зараз криза, а ми залежимо від спонсорів, які займаються у сфері металургії. Якщо в наших партнерів буде все гаразд, то й у нас так буде. Цей фактор теж потрібно враховувати. А так — психологічно ми готові.

— Чи змінилося щось у фінансовому плані після загибелі Олега Бабаєва?

— Ми ж від Бабаєва найменше залежали, це «Кремінь» — напряму. Олег Мейданович нас просто курирував, бо були в загальній групі «Ferrexpo». Відтак на фінансування він ніколи не впливав. Тим паче наш клуб — самостійний. У нас немає власника, лише — спонсори.

— Отож у «Гірника-Спорту» все чудово?

— Авжеж! У нас завжди все було чудово. Скажіть, а коли в нас усе було погано? Наш ФК постійно вдосконалюється. Судомлять слова «ми виживаємо». У нас такого ніколи не було, бо ми розвивалися. Уже 20 років займаємося тим, аби клуб поступово прогресував, своєчасно змінюючи пріоритети. Скажу чесно, якби хотіли, то вже давно би виступали в першому дивізіоні. Проте хотіли, щоби все для цього «дозріло».

— Покращите інфраструктуру, відтак чекаємо вас у вищій лізі?

— А чому ні? Там лише три-чотири клуби недосяжні. Решта команд такі, як і ми. Приміром, у неділю столичне «Динамо-2» проти нас зіграло краще, ніж «Говерла» проти «Зорі». Чому наш футбол занепадає? Бо гранди відіграють матчі між собою, а потім із іншими суперниками лише розводять руками.

— До речі, чому в Кубку не спромоглися дати бій «Динамо»?

— Потрібно було серйозніше поставитися до матчу. Не думали, що вони такий склад привезуть. Водночас випустили п’ять дублерів. Зате наші вболівальники побачили таку команду, котрою динамівці ніде не грають, навіть у Лізі чемпіонів. Я вам серйозно кажу. Проти нас вийшли всі основні гравці. Називається: вирішив великий клуб покарати маленький за те, що ми посміли їм суперечити.

— Позначилися слова заступника гендира киян Мохника про «убогий сільський клуб»?

— Як бачите, вони знайшли своє підтвердження. Усі здивувалися, чому приїхали такі футболісти? Тому що була вказівка — покарати! У футболі таке теж рано чи пізно відгукнеться, не можна так робити. Думаю, вже відгукнулося — в зустрічі проти «Шахтаря».

Якщо торік взяли «бронзу», то зараз хочете здобути дорожчий метал?

— «Срібло» та «золото» — це ж прем’єр-ліга…

— Звідки ви це взяли? Мені Макаров напередодні сезону казав, що лише один ФК йде на підвищення.

— На зібранні прем’єр-ліги постановили: якщо відповідатиме інфраструктура, дві команди йдуть напряму, а третя через плей-оф.

— Що це за приховане зібрання таке?

— Ось бачите, вони все хитро роб-
лять. Пригадайте лише, як «Сталь» «тягнули». Потрібно буде, заявлять: «А ми ж говорили, що буде 16 команд». А якщо ні: «А ми ж говорили, що буде 14». Це як зараз із трактуванням пенальті: поставив — молодець, не поставив — теж молодець. І в нас усе так побудовано. Наче в Візантійській імперії.

— Розпач викликає така ситу-­
ація…

— Звичайно! Повинен бути чіткий регламент. Якби знали, що підвищать у класі два ФК, торік ми не «відпустили» би «Сталь». Чесно скажу, грали б із ними зовсім по-іншому.

— То яку мету переслідуєте цього чемпіонату?

— Знали, що цього разу буде складніше виступати, проте все одно планували бути в призерах. А як воно буде… Зрозумійте, зараз усі хочуть нас обіграти, «вискочити» перед нами. Хоча, з іншого боку, це приємно. Таке ставлення було ще з початку сезону. Ніхто не може повірити, що торік виграли другу лігу. Досі ніяк уторопати не можуть. Отож уже звиклися.

Євген ДЕМЯН.

Найкращі букмекери
рейтинг 9.9
Перейти 150000 грн
Перейти
рейтинг 9.8
Перейти 250000 грн
Перейти
рейтинг 9.7
Перейти 35000 грн
Перейти