«Пивовари» — зимові чемпіони!

Сергій КОВАЛЕЦЬ, тренер молодіжної збірної України.

1. «Оболонь-Бровар»

Попри те, що формально «Оболонь-Бровар» постав лише кілька років тому, всі розуміють, що цей клуб виступав у вищому дивізіоні, має багату історію, чудову інфраструктуру та амбітного президента. Олександр Слободян дуже любить футбол і робить чимало для його розвитку. Концерн «Оболонь» підтримує дитячо-юнацьку школу «біло-зелених», перша команда має сучасну нав­чально-тренувальну базу, тож слова президента з ділом не розходяться. Якщо в першому сезоні на професійному рівні оболонці набували досвіду, то вже нинішньої першості кияни реально претендують на вихід до першої ліги. Власне кажучи, першу частину чемпіонату команда Солдатова може занести собі в актив. Особисто неод­норазово відвідував матчі «пивоварів» і можу сказати, що це — команда швидка, є й молоді хороші футболісти та досвідчені. Як на мене, «пивовари» по праву зай­мають перше місце.

2. «Черкаський Дніпро»

У черкащан ситуація дещо схожа з київським клубом. Є й інфраструктура, необхідне фінансування, нині з’явилася стабільність у плані результату. Єдиний мінус «біло-блакитних» — тренерська чехарда. Уходили у сезон із Юрієм Бакаловим, а продовжили — з Ігорем Столовицьким. Як на мене, саме за рахунок того фундаменту, котрий був закладений ще Юрієм Бакаловим, черкащани й мають результат. Із приходом Ігоря Михайловича команда стала грати агресивніше та компактніше. Також у «Черкаському Дніпрі» є група талановитих футболістів, котрим до снаги вивести черкаський клуб на новий рівень. 17-річний Довбик, досвідчений Батальський, який пограв у вищій лізі, а наразі — найкращий бомбардир чемпіонату. Серед сильних сторін дніпрян відзначив би хорошу командну гру та якісний підбір гравців. Окрім того, генеральний директор клубу Володимир Лашкул робить значний внесок у розбудову не тільки «Черкаського Дніпра», а й футболу в усьому регіоні. У академії тієї ж білозірської «Зорі» займається чимало юнаків, і це також великий плюс. Наприклад, на останній збір наш тренерський штаб викликав Сторчоуса, який є вихованцем саме білозірської академії. Отож, гадаю, саме хлопці Столовицького складуть конкуренцію «пивоварам» у боротьбі за першість у дивізіоні.

3. «Кремінь»

Не можна списувати з рахунків і «Кремінь». Перед початком сезону керівництво кременчуцького клубу серед головних завдань на сезон афішувало вихід до першої ліги. Однак у зв’язку з трагічною загибеллю Олега Бабаєва, мабуть, плани дещо підкоригувалися. Та, поп­ри це, у Сергія Свистуна є хороша команда. Та й він тренер досвідчений, багато попрацював у вищій лізі. Був помічником у Миколи Павлова, потім сам очолив «Ворсклу». Тому, безперечно, майбутнє у цього колективу є, але наразі йому бракує класу. Якщо з середняками та аутсайдерами очок практично не втрачали, то в матчах із прямими конкурентами зазнали трьох поразок і ще одного разу зіграли внічию. Щоправда, навіть із такими показниками кременчуцькі футболісти мають реальні шанси поборотися за двійку, щоби напряму потрапити до першого дивізіону. На сьогодні відстань між третім «Кременем» і другим «Черкаським Дніпром» вимірюється всього трьома очками, що цілком реально відіграти. Зреш­тою, «Кремінь» залишається одним із головних претендентів, аби підвищитися в класі. Якщо не вийде пройти напряму, може спробувати пробитися туди через стикові поєдинки.

4. «Реал Фарма»

Із приходом на тренерський місток Владислава Зубкова результати «Фарми» помітно покращилися. Команда, яка не ставить перед собою якихось конкретних завдань, грає у своє задоволення, при цьому досягаючи хороших показників. Пам’ятаю Владислава Зубкова ще за його виступами у «Чорноморці», де він був розумним і наполег­ливим футболістом. Тому зовсім не дивно, що тепер і його команда грає у схожому стилі. У «фармівців» є свій почерк, добре організована командна гра, грамотно проведена літня трансферна кампанія. Щоправда, «червоно-білим» не вистачає стабільності. Так, вони на рівних грали з лідерами, проте доволі часто втрачали очки з командами з нижньої частини турнірної таблиці. Добре також те, що там виступає чимало молодих гравців, котрі фактично роблять перші кроки в дорослому футболі. Сподіваюся, що в другій частині сезону «Реал Фарма» обертів не збавить і нав’яже лідерам серйозну боротьбу за путівку до першого дивізіону.

5. «Кристал»

Херсонський клуб заслуговує тільки на слова похвали, адже, враховую­чи їхні проблеми, проміжну п’яту сходинку для них можна вважати неабияким успіхом. Пам’ятаємо, що цього літа «Кристал» узагалі міг зникнути з футбольної мапи України, проте ситуація вирішилася в позитивному руслі, й за тиждень до початку першос­ті команда таки змогла зібратися разом. Багато у чому успіхи «камінчиків» пов’язані з їхнім тренером Сергієм Шевцовим. Помітно, що ця людина живе футболом і викладається спов­на. Він зумів створити боєздатний колектив, маючи при цьому мінімум ресурсів. Загалом, у Херсоні люблять футбол, і ФК «Кристал» для міста має велике значення. Пам’ятаю, як сам колись ще у союзні часи грав у Херсоні, вболівальники команду ніколи без уваги не залишали. «Біло-зелені» грають із хорошим азартом, емоціями й не визнають авторитетів. Вони й «Оболонь» обігравали, ту ж «Фарму», зіграли внічию із «Черкаським Дніп­ром», відтак у команди є характер й амбіції. Гадаю, весною «камінчики» ще поп’ють чимало крові в лідерів.

Юрій БАКАЛОВ, футбольний експерт.

6. «Скала»

Доволі вдалий виступ стрийського клубу у цій частині сезону не повинен дивувати, адже в клубі відбулися доволі якісні зміни. На початку сезону ми навіть чули думки, що команда ставить зав­дання підвищення в класі, незважаючи на те, що колектив помолодшав. Але вважаю, що це якраз плюс — нині там грає дуже багато молодих українських хлопців. На мій погляд, «Скала» дуже перс­пективна команда: якщо цього сезону якісь зав­дання не вдасться виконати, то наступного року все можливо, особ­ливо, коли гравці набудуть дос­віду. До слова, мені ця команда сподобалася ще з першого туру, зразу було помітно, що клуб бойовий, і тренер, і хлопці справді є єдиним колективом. Можливо, ця команда на сьогодні перебуває не на тому місці, де би насправді могла бути.

7. «Шахтар-3»

Донеччани — одна з небагатьох команд у лізі, що великих турнірних зав­дань перед собою не ставить. У першу чергу — награвання молодих, талановитих футболістів, які займаються в академії «гірників». Напевне, команда мог­ла би посісти місце десь трохи вище, але ж давайте враховувати і ситуацію, яка, на жаль, нині відбувається в нашій державі. Природно, це стосується і хлопців із «Шахтаря-3». Що маю на увазі? Це — доволі «зім’ята» підготовка до нового сезону, яка позначається й на грі. До того ж, «гірники» перебувають не у себе вдома. Повірте, молодим хлопцям сприймати це ще більш боляче, ніж усім іншим. Якщо говорити щодо організації гри, то чітко видно, що команда там будується. Із колективом працює хороший фахівець — Валерій Рудаков, який дуже вимогливий до своїх підопічних. Не секрет, що в академії «Шахтаря» випадкових людей не буває. Тому, повторюсь, у «гірників» дуже перс­пективна команда, але чинна ситуація в Україні достоту позначилася на футболістах. Вони заслуговують, аби займати вище місце.

8. «Арсенал-Київщина»

Щодо білоцерківського колективу, то тут, думаю, досить непоганий старт на початку сезону, можливо, когось і ввів в оману. Напевне, футболістів, у першу чергу. Команда має впродовж певного часу демонструвати стабільність. Під стабільністю маю на увазі фінансування, підготовку футболістів, матчі. Ті пертурбації, які, на жаль, торк­нулись усього нашого футболу, позначились і на другій лізі, безу­мовно. Як результат — мінімальна кількість команд, відтік футболістів до інших клубів. Щодо «канонірів», то, наскільки мені відомо, там постійно відбувається чехарда зі складом. Одні приходять — інші йдуть. Можливо, також позначається й нестабільне фінансове становище. Цю команду, на жаль, уже лихоманить не перший сезон, і те, що вони програють у останніх турах — це результат, скоріше за все, неналежної підготовки. Стабільність має бути в усьому. Не хочу нікого образити з білоцерківського колективу, але нині немає нічого дивного в тому, що команда десь трохи «просіла». Моя суб’єктивна думка: підбір виконавців у команді має бути трохи кращого рівня.

9. «Енергія»

Думаю, нинішній результат новокаховського колективу абсолютно закономірний. Думаю, що ні керівники, ні тренерський штаб команди цього й не приховували, бо колектив напередодні сезону збирався, як кажуть, зі світу по нитці. Дуже багато хлопців пішло з команди порівняно з минулим сезоном — саме лідерів, хтось залишився, але таких досить мало. Ми знову повертає­мося до питання неповноцінних тренувальних зборів, що беззаперечно відбивається на результатах клубу. Одне слово, ситуація, яка нині є у цій команді, оптимізму не вселяє. Але це лише моя думка. Загалом, думаю, теперішнє дев’яте місце «Енергії» в турнірній таблиці закономірне.

10. «Макіїввугілля»

Щодо колективу Спартака Жигуліна, то, на моє переконання, ця команда має бути вище в турнірній таблиці. Макіївці демонструють дуже непоганий футбол, маючи у своєму складі переважно молодих футболістів. Однак, знову ж таки, ситуація в державі дає свої наслідки. Команда перебуває далеко від дому. Як вони готуються? Як харчуються? Як тренуються? Можливо, з нашого боку буде не зов­сім коректно взагалі обговорювати зараз становище команди. Згадайте, були розмови навіть, аби перенести кілька ігор на пізніший термін… Коли команда перебуває в такому стані, готуючись подібним чином до нового сезону, тут немає, в принципі, про що говорити. Тут можна лише поспівчувати і сказати, що, попри все, вони — молодці, що продовжують проводити роботу. Загалом, ця команда мені симпатична. Пригадую їхню зустріч проти «Оболоні-Бровара»: вони не те що просто пручалися, а навпаки — намагалися грати в розумний футбол. Саме тому розпатякувати, мовляв, нині команда перебуває внизу турнірної таблиці, не потрібно.

Роман КИРІЄНКО,
Володимир БОБИР.