Український футбол
Подальша доля Рахаєва під ЗАпитанням
Іван ГЕЦКО, екс-нападник «Металіста» та «Дніпра».

Що ж трапилося? Нічого надприродного, як на мене. Просто нині «Дніпро» є командою, що на голову сильніша «Металіста», тому дніпряни й переграли харків’ян, як кажуть, за всіма статтями. Зверніть увагу: Маркевич має змогу притримати на лаві запасних таких важливих виконавців, як Коноплянка та Селезньов, однак це не позначається негативно на грі його команди…

Дуже сподобався Шахов — людина зростає професійно щоматчу, потенційно це виконавець рівня національної команди. Також приємно вразив Лучкевич-молодший: я добре знайомий із його батьком, саме від нього сину передалася феноменальна стартова швидкість, однак у Валерія ще й техніка чудова…

Уважаю, що прихильникам «Металіста» не слід панікувати: їхній команді потрібен час, аби звикнути до змін, що сталися за останній рік. Пам’ятаймо: сам Мирон Маркевич будував «Металіст» дев’ять років, натомість Рахаєв на своїй посаді — лише з березня. Іще не забуваймо, що за останні місяці харків’ян просто-таки розікрали кад­рово, а такі речі не можуть минати безболісно.

Про центр оборони «Металіста». Я би не став зациклюватися на персоналіях…

Зрозумійте: якщо тебе просто розривають із флангів, якщо твої бровки абсолютно не захищені, то до чого тут Папа Гуйє?! Та навіть якби там було п’ять Гуйє, то не врятували би ситуації. Треба розуміти: «Дніпро» переміг не стільки через огріхи центральних захисників Харкова, скільки через абсолютно безвідповідальні дії флангів «Металіста». Переконаний, що пари Кулаков — Вільягра та Пшеничних — Ребенок провели, можливо, найгірші матчі у своєму житті. Тому до чого тут Гуйє чи Торсільєрі?

Про центр поля «Металіста». Справді, харківська трійка Красноперов — Кобин — Хав’єр була на голову нижче за своїх опонентів — Канкаву, Кравченка та Шахова. Утім, є два нюанси. По-перше, я не вважаю провальним експеримент із Кобиним-опорником — він у цілому мав непоганий вигляд, і йому так само потрібен час. По-друге, трійку центрхавів дніп­рян можна вважати чи не найсильнішою сьогодні в Україні, у Харкові ці хлопці зім’яли все, що можна було зім’яти.

Про подальшу долю тренера «Металіста». Зверніть увагу: впродовж усього матчу Рахаєв був дуже напружений, а наприкінці створив своєрідний демарш, коли за рахунку 1:5 пішов зі своєї лавки. Мені здається, все це неспроста: в клубі щось відбувається, всі нервують — і тренер, і гравці, це очевидно. Тому, як на мене, подальша доля Рахаєва сьогодні під запитанням: я не здивуюся, якщо його відправлять у відставку. Хоча вважатиму це хибним кроком: Ігор Володимирович — чудовий фахівець, якому, повторюся, потрібен час. Бо, знаєте, ламати, руйнувати — легко, а ось створювати…


стрічка новин