Поки тільки так?

Не знаю, як вам, а мені здалося, що офіційно найсильніша команда АПЛ мала доволі примітивний план на зустріч із офіційно найкращим колективом УПЛ: якомога швидше забити, відтак зосереди­тися на звичній і бездоганно опанованій моделі дій — од суворого захисту.

Таке спостереження підтверджують два факти: дуже активний початок у виконанні господарів та їхні ж розмірені перекочування м’яча від 15-ї хвилини до 45-ї. Дивовижно: перенасичена талантами-мільйонерами боївка Моуриньо спромоглася на один умовно небезпечний епізод — маю на увазі удар Оскара прямо по центру українських воріт. І нічого понад те.

Безумовно, «Динамо» в цей час працювало в поті облич усіх 11-ти футболістів. Утім, знову з’ясувалося, що нинішньому «Челсі» реально протистояти, взявши на озброєння нехитру манеру: кілька ешелонів оборони, котрі — що найважливіше! — повинні бути максимально мобільними й водночас монолітними. Тривалий проміжок поєдинку вітчизняна команда з успіхом дотримувалась окресленої тактики.

Інша справа, що, встигаючи «перекривати кисень» нападу лондонців, кияни самі не загрожували стулці на протилежному боці поля. Навіть більше: я вже й забув, коли востаннє бачив «блакитно-білих» настільки безпомічними у креативному плані, як до перер­ви на стадіоні «Стемфорд Брідж»! Повністю випав Буяльський, який нібито мав вести гру; Ярмоленка так щільно пресингували, що вся його користь ішла на допомогу зад­ній ланці; натомість Гонсалес… як прикро, що влітку залишив столицю України Ленс!

Кажучи стисло, у нас вилізли на світло всі болячки: відсутність класного (та що там — пристойного!) розігрувального, майстра стандартів і «класичного» центрфорварда. Втім, у футболі вряди-годи трапляється, коли суміш половинчастих факторів забезпечує результат. У такі моменти головне — не наразитися на випадковість.

На жаль, український повпред таки наразився: автогол загалом надійного Драговича був нелогічним настільки, наскільки це можливо. Через це й прикро…

Поновлення гри принесло нову прикрість. Точніше, кілька.

Головна — наше невміння витискати максимум із нагод забити м’яч: якщо стартова 45-хвилинка була бідною з обох боків, то друга — навдивовижу щедрою. Нав­ряд чи дуже помилюся, написавши, що логічнішим результатом матчу був би, умовно кажучи, 6:5: раптово дисципліновані редути «синіх» та «блакитно-білих» почали давати тріщину за тріщиною.

Справи лондонців мене не цікавлять, отже, перейматимуся проблемами киян. А тут вийшла на яв уже звична болячка — згадувана вище лакуна в центральній вісі нападу: Кравець, який цілий тайм був непомітний, міг забити, проте ганебно впав, імітуючи пенальті; майже зразу був замінений на Мораєса, котрий невдовзі теж змарнував хорошу нагоду, коли з доволі близької відстані тупо пробив по Беговичу. Причому, як мені видається, справа не в безталанні: подібні матчі показують істинне вміння й рівень футболістів, отож очевидно, що Артем із Жуніором здатні виблискувати лише в контексті вітчизняної першості та середніх європейських суперників. Говорити про щось вище — недоречно.

Описані «гойдалки» могли припинитися перед фінальною 10-хвилинкою: Драгович таки реабілітувався, виявившись найспритнішим опісля розіграшу кутового. Проте ахіллесова центральна вісь «Динамо», котра барахлила весь поєдинок, удруге прогнулася, що призвело до штрафного й удару Вілліана.

… Що здивувало, так це відсутність третьої заміни від Реброва.

Що особливо неприємно констатувати, то це закономірність стану справ: якщо ми не перемагаємо «синіх» у період, коли останні переживають обширну кризу, значить, наше місце хіба що в Лізі Європи.

В іншій Лізі, вищій за статусом, столичний колектив не бачив плей-оф од сезону 1999/2000 років…

ПІСЛЯМОВА

Жозе МОУРИНЬО, тренер «Челсі»:

— «Динамо» забило тільки через нашу помилку. Я вважаю, в киян дуже хороша команда. Пам’ятаю матч у Києві, коли я приїжджав туди з «Інтером». Ситуація змінюється: українські команди розвиваються й, я впевнений, продовжать це робити. Ми ризикували, щоби перемогти, адже кияни вмілі на контратаках. Я сподіваюся, що кияни кваліфікуються в Лігу Європи, оскільки там у них є шанси на перемогу в турнірі. У плей-оф Ліги чемпіонів кияни, швидше за все, вилетять у 1/8. Говорив гравцям, що іноді настають складні часи, але їх не потрібно боятися, а зустрічати по-чоловічому. Після виходу на заміни Педро й Азара навіть утомлені гравці побачили, що це допоможе нам перемогти. І ми зробили це.

Сергій РЕБРОВ, тренер «Динамо»:

— Немає різниці в тому, хто забив переможний м’яч. Я перед матчем говорив, що Вілліан — гравець найвищого рівня. Це загальна перемога «Челсі». Ми знали, що він добре виконує штрафні. Сьогодні йому вдалося чудово пробити зі стандарту. У першому таймі ми діяли не так агресивно: домовлялися, що із цією командою можна постійно оборонятися. Це заслуга лондонців, які не давали нам виходити в контратаки. Із виходом Гармаша ситуація змінилася, тому в другому таймі мали кращий виг­ляд. Я не можу дорікнути Рибалці в тому, що він фолив у тому епізоді, бо він завжди намагається бути корисним своїй команді. У турнірці ситуація погіршилася. Ми беремо участь у найпрестижнішому турнірі Європи, де кожне очко на вагу золота. Немає сумнівів: битимемося за кожне очко в матчах, що залишилися.

Володимир БАНЯС.