Український футбол
ПРОС… ПАЛИ!!!

ПРО СЕЛЕКЦІЮ ЯК МИСТЕЦТВО — ДУБЛЬ № 2

Маю надію, принаймні окремі читачі пам’ятають, що минулого місяця в автора цих рядків вийшли друком два матеріали, де йшлося, скажімо так, про не завжди далекоглядну політику клубів ПЛ у плані трансферної роботи. У другій із цих статей я писав про те, як ми ганебно втратили білоруського тренера Віктора Гончаренка, котрий так і недочекався «оферти» потрудитися в нашій першості, натомість прем’єрна дописка містила короткі характеристики трьох виконавців із Латинської Америки, котрі, на мій погляд, цілком прикрасили би українську прем’єр-лігу…

Йшлося тоді, нагадаю, про колумбійського центрбека Хайро Паломіно, еквадорського опорника Діксона Аройо та перуанського плеймейкера Дієго Манісеро. Так ось, минулого тижня — ледь не в один день! — надійшла інформація, котра водночас і засмутила мене, й порадувала. Річ у тім, що перший і третій із перерахованих футболістів знайшли собі нові клуби, точніше, вони перейдуть туди 1 січня 2014-го: Манісеро з наступного року виступатиме в краківській «Віслі» — наразі команді № 3 Польщі, а Паломіно, як повідомляють аргентинські ЗМІ, підписав контракт (що підтвердила також прес-служба його нинішнього клубу — «Расинга» з Авельянеди) з грандом тамтешнього футболу — різняться лише назви клубів, бо дехто пише про «Рівер Плейт», інші про «Бока Хуніорс»… Чому ця інформація порадувала мене? Бо підтвердила, що рівень згадуваних виконавців оцінив не лише я. Чому засмутила? Самі розумієте…

У цьому світлі особливо кумедно для мене було спостерігати за надцяте «вправними» діями центру оборони «Дніп­ра» в матчі з «Ворсклою»: я абсолютно переконаний, що колумбійський хлопчина на ім’я Хайро не допустив би такого безладу.

Володимир БАНЯС.


стрічка новин