Просто так співпало…
197 
Андрій ПОЛУНІН, екс-гравець «Дніпра»:
— Останній тур першого кола примітний насамперед тим, що всі п’ятеро наших лідерів утратили очки. Якби мене запитали, чому так трапилося, я би відповів: просто так співпало, й усі справи. Жодних висновків на підставі цього факту робити не варто.
«Зоря» — «Динамо». Справа в тому, що «Зоря», по-перше, дуже хотіла перемогти в цьому конкретному матчі, по-друге, в тому, що кияни часів Блохіна не вміють реалізовувати моменти. Я цілком погоджуюся зі словами Олега Володимировича на прес-конференції, мовляв, із такою реалізацією неможливо вигравати турніри. Я не знаю, у чому річ, може, є якісь психологічні проблеми, бо настільки погана реалізація притаманна команді мінімум три останні місяці… Загалом, я не погоджуюся з думкою, що проблеми «Динамо» — в невмінні грати позиційно в нападі: по-перше, кияни ніколи такого не вміли — коріння цього лежить у самій системі Валерія Лобановського, по-друге, у світі команд, які діють позиційно в нападі, не дуже багато: так грає лондонський «Арсенал», «Барселона», у нас — «Шахтар», і все… Іще на такий сенсаційний результат уплинув момент, коли не дали пенальті на Ленсі. На моє переконання, 11-метровий був стовідсотковий. Ось я би подивився, як би все розвивалося після забитого киянами м’яча!
«Металург» Д — «Дніпро». Не знаю, може, з боку «Дніпра» була недооцінка, може, в окремих футболістів з’явилася самовпевненість… Моментів дніпряни мали цілу купу, вони просто мусили виграти цей матч. Але результат — на табло… Ймовірно, є тут щось схоже на гру в Луганську: одна команда створює моменти, не реалізовує їх, а друга цим користається.
«Ворскла» — «Металіст». Для мене головний позитив нинішньої «Ворскли» в тому, що команда, програючи, не припиняє рухатись, намагається відігратися, й у неї це виходить. Полтавчани ж із усіма лідерами зіграли, щонайменше, пристойно. Проте наразі я би не переоцінював їхнього наставника: я не знаю достеменно, проте мені здається, що Сачко ще не став тренером у звичному розумінні цього слова, його гравці сприймають не як наставника, а як старшого товариша, якому довіряють, ось у цьому, на мій погляд, причина успіхів ворсклян…
«Волинь» — «Шахтар». Учергове переконався: в Луцьку все тримається на Кварцяному, не буде його — не буде команди в місті! Чому вони переграли «Шахтар»? Перша причина — процес перебудови в Донецьку, друга — «зубатість» волинян, які завше вміли користатися проблемами суперника. Згадайте: Кварцяний обігравав «гірників» і в минулому, за різних їхніх наставників. І в майбутньому обіграватиме!