Український футбол
Провалена сесія Коноплянки

Якщо відверто, трохи не сприймаю Євгена Коноплянку: за деякі ігрові якості та, як на мене, за надмірну нескромність. Але в один момент мені стало його жаль. Не встиг Коноплянка з’явитися в аеропорту Дніпропетровська, як до нього зразу кинувся натовп фанатів. Ледь задовольнив уболівальницькі забаганки всіх охочих, як до нього підбігла інша група хлопців і дівчат. У однієї молодої панянки після фотосесії з Євгеном так щоки пашіли, неначе футболіст сказав їй щось інтимне. Стільки клопоту, а Коноплянка ще навіть до дверей аеропорту не дійшов. У середині приміщення, де гравці «Дніпра» розмістилися в кав’ярні, замовивши напої та сандвічі, до Коноплянки також періодично підходили з аркушами паперу, а двоє юнаків по черзі не давали проходу кумиру. Думаєте, на цьому все скінчилося? Нічого подібного. Разом із Коноплянкою проходив паспортний контроль, і варто було Євгену пройти крізь металошукач, як до нього пристали прикордонники. Зрештою, коли літак уже приземлився в Копенгагені, з Коноплянкою влаштували фото-сесію й пілоти літака. Чесно кажучи, не хотів би опинитися на місці Коноплянки, це ж які треба мати нерви, аби все це витримувати?! Але, дивлячись на Євгена, не бачив якогось незадоволення, навпаки, він усякий раз приділяв увагу охочим узяти автограф чи фотографувався, судячи зі сторони, зі щирою yсмішкою. Мабуть, через це його так обожнюють у Дніпропетровську.

Цінує виконавця й Мирон Маркевич, який хотів його бачити ще в «Металісті». У «Дніпрі», після того, як на певний час не склалися стосунки з клубом у Руслана Ротаня, капітанська пов’язка перейшла саме до Коноплянки. Не знаю, це рішення тренера чи колективу. Але, судячи з роботи у Харкові, Маркевич часто віддавав пов’язку тому, в послугах кого був дуже зацікавлений і не хотів втрачати. Так було і з Хав’єром, якого чутки настирливо сватали в іншу команду, і з Хосе Сосою. Не приховував керманич і бажання продовжувати співпрацю з Коноплянкою, який у Данії виконував дещо незвичні функції — грав не на фланзі півзахисту, а під нападником, а в багатьох випадках і на вістрі атаки, коли Матеус повертався допомагати в обороні. Кілька разів і Євген відходив назад, але в одному з випадків, коли данці забили м’яч, а арбітри його не зарахували, саме капітан помилився у центрі, не зумівши спинити суперника. Добре, що асистент згодом угледів офсайд. Заробив він і один-єдиний гірчичник у складі «Дніпра», коли зірвав небезпечний прорив господарів.

На жаль, до перерви дніпропетровці не досягли успіху в атаці, тоді як гравці «Копенгагена» зуміли зламати оборону українців. Хочу зазначити, що стадіон «Паркен» просто вибухнув у цей момент. Та й узагалі місцеві вболівальники дуже палко підтримували свою команду. Були побоювання, що нашу делегацію зустрінуть не надто тепло, враховуючи драматичні події на «Олімпійському». Але жодного інциденту із фанатами не помітив, хоча людей з українськими прапорами, серед яких був і автор цих рядків, було вдосталь.

Після перерви Маркевич змінив тактику в атаці: замість Младена Бартуловича, який, склалося враження, не вписувався в гру, вийшов Євген Селезньов, зайнявши позицію другого форварда, а Коноплянка змістився на улюблений лівий фланг. І був епізод, коли Євген у своєму фірмовому стилі завдавав удару по воротах, на жаль, неточно. Зате данці в черговому моменті не схибили: знову провалився захист «Дніпра», й «Копенгаген» забив аж занадто легко. Неначе оборонялася команда не рівня Ліги чемпіонів.

Після того, як перевага данців стала ще відчутнішою, настрій зовсім зіпсувався, відтак віра в загальний успіх майже зникла. Та ще й Селезньов не використав непоганий шанс, не досягали цілі удари Коноплянки, який загалом провалив лігочемпіонівську сесію. До слова, в одному з моментів віддав неточний пас на Бруно Гаму й одразу ж упав на газон, розводячи руками, а те, що сам винен, виходить, не рахується. Як може капітан так поводитися? А згадати його слова про Федецького в перерві першого матчу. Невже життя його нічого не вчить?

Тепер на «Дніпро» чекає кваліфікація Ліги Європи, але треба посилювати гру, якщо дніпряни на щось розраховують.

Сергій ТАЛИМОНЧИК, із Копенгагена.


стрічка новин