РИБА ГНИЄ З ГОЛОВИ?

У весняній частині сезону столична команда ганебно вилетіла з єврокубків, без шансів поступилася «Дніпру», який останніми роками не міг стрибнути вище четвертого місця, зіграла внічию з посередніми «Карпатами», коли мала чудовий шанс скоротити відстань із лідерами, та, зрештою, безславно програла головний матч сезону «Шахтарю», вкотре продемонструвавши свою безпорадність. У останньому випадку можна, звичайно, зважати на рівень суперника й на внутрішні негаразди, зокрема — відсутність основного цент­рального захисника Євгена Хачериді, але, на мій погляд, проблеми «Динамо» набагато глибші.

Якось Ігор Мірошниченко, зараз народний депутат, а тоді пересічний ведучий спортивних новин каналу СТБ, сказав мені: «Можеш критикувати кого завгодно, тільки не братів Суркісів». Про причини він нічого не сказав, але я все одно довго мовчав, тим більше, працював у таких виданнях, де про це годі було й мріяти. Проте сьогодні мушу сказати, що, на мою думку, риба гниє з голови.

За весь час, коли президентом є Ігор Суркіс, кияни майже нічого не досягли. Можна посперечатися, мовляв, Олексій Михайличенко, Анатолій Дем’яненко й Юрій Сьомін вигравали чемпіонат краї­ни, а росіянин ще й виводив команду в півфінал Кубка УЄФА, але це все локальні успіхи, а повернення Сьоміна із самого початку було авантюрним. Так, зрештою, і сталося.

За весь час правління Суркіса-молодшого команда не могла похвалитися стабільними виступами, постійно відбувалася зміна керманичів, багато запитань щодо трансферної політики та підготовки молодого покоління. Зізнаюся, з ентузіазмом сприйняв рішення керівництва киян призначити на посаду головного тренера Олега Блохіна. Уславлений в минулому футболіст «Динамо», який здобув із нашою національною командою небувалих висот на чемпіонаті світу в Німеччині, показав себе як чудовий мотиватор. Але найбільше мене приваблювало в Блохіні те, що він мав свою думку, завжди міг довести, хто в домі хазяїн, і не зважав на жодні авторитети. Думав, ось, нарешті, із цим наставником динамівці знову відновлять традиції минулих поколінь, коли «Динамо» гриміло на всю Європу. На превеликий жаль, із Блохіним столичний колектив побив усі антирекорди: це й перша в історії «бронза» чемпіонату, й найбільша поразка у вищому дивізіоні (від «Металіста» — 0:3), й багато чого іншого.

Ігор Суркіс взимку дав Олегу Володимировичу останній шанс, але, як бачимо, динамівці й досі мають купу проблем. До того ж, ризикують другий рік поспіль осоромитися на внутрішній арені, навіть не потрапивши до «зони Ліги чемпіонів». Президент уже зробив висновки щодо головного тренера, а хто відповідатиме перед уболівальниками за черговий провалений сезон?

ПІСЛЯМОВА

Олег БЛОХІН, головний тренер «Динамо»:

— У мене два слова. Мені передали, що узгоджене моє звільнення. Тобто я йду у відставку. Усе, дякую. Усі інші запитання — до президента.

Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:

— «Динамо» не заслужило цю поразку, й, водночас, ми заслужили перемогу. Провели одну з найкращих ігор цього чемпіонату. Не можна не відзначити атмосферу, яка панувала на стадіоні. Уболівальники створили свято. Доводиться ще раз шкодувати про те, що мене не почули, коли я просив, аби чемпіонат відновився вчасно. Сьогодні глядачі показали, наскільки вони цивілізовані люди. І якби ми почали грати тоді, напевне, продовжували перебувати в ролі незаперечного лідера. У нас два тижні не було офіційних матчів. У «Динамо» була та ж ситуація після матчу з «Валенсією»… Досі нічого не ясно. Ще є ігри, тож усе можна змінити. Що ж стосується сьогоднішнього поєдинку, то я би відзначив організацію атак своєї команди та швидкість переходів від оборони до атаки. Гравці ж «Динамо» боролися до останньої хвилини. Ми завоювали важливі троє очок, а «Динамо», на жаль, тепер має дуже мало шансів на Лігу чемпіонів. Але це — футбол.

Чому вийшов П’ятов, а не Каніболоцький? У Києві ми діяли практично тим складом, яким закінчували минулий чемпіонат, і виграли його. Із новачків майже нікого не було. Навесні ми поставили за мету відновити колишню гру команди. Коли задіяли багато молоді, втрачали очки. Тому в поєдинку такого масштабу я вирішив довіритися П’ятову. Але це не означає, що Каніболоцький виступає погано. У нас є двоє хороших воротарів, і я намагаюся використовувати обох, аби вони стабільно мали ігрову практику.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.