Роман САНЖАР: «Довелося видозмінюватися, бо старі схеми не працювали»
183 
Мінус ОАЕ, меморіал Макарова й Туреччина
— Романе Миколайовичу, як провели відпустку?
— Увесь відпочинок провів у Києві, майже нікуди не виїжджав. Більшість часу приділив сім’ї та друзям. Окрім того, побачилися з колегами, поспілкувалися. У принципі, на свята завжди був у столиці, в родинному колі.
— «Олімпік» протрубив перший збір разом із «Шахтарем», «Динамо» та «Дніпром», решта команд лише згодом розпочала підготовку. Чому раніше почали?
— Справа в тому, що раніше зібралися лише ті гравці, котрі перебувають на перегляді чи мало грали, а також кияни. Решта футболістів лише зараз (розмовляли 16 січня. — Є.Д.) починають підтягуватися. Чому стартували завчасно? Усі збори практично проводимо в Києві. Вирішили заявитися на меморіал Макарова, щоби переглянути потенційних новачків і гравців, які мали мало ігрової практики. Із завт-
рашнього дня беремо участь у турнірі. Отож зібралися 11 числа, щоби принаймні трішки підготуватися до нього. У принципі, наша основна робота запланована з 20 січня.
— Загалом, який обсяг роботи чекаєте гравців напередодні поновлення змагань?
— Повторюю: беремо участь у меморіалі Макарова. Відтак готуватимемося у столиці до 12 лютого, коли візьмемо курс на Туреччину. Повертаємося 27 числа, тобто за тиждень до першого матчу в чемпіонаті проти «Зорі».
— Як відлітатимете за кордон, то на борту вже не буде гравців, яких нині запросили на оглядини?
— Ні. Для того й заявилися на турнір, аби переглянути новачків і визначитися зі складом. Отож у Туреччину полетять ті хлопці, які точно будуть у команді, тому на закордонному зборі вже награватимемо постійний склад.
— Чому цьогоріч звузили все до підготовки в Туреччині? Торік іще займалися в ОАЕ.
— Раніше справді було два закордонні зібрання, тепер — одне. Зробили це заради економії, звичайно. Розуміємо, що це вартісна справа, тому намагаємося з мінімальними витратами підготуватися. Спробуємо цьогоріч піти таким шляхом. Думаю, заплановане виконаємо, тож нам цього вистачить, аби гідно виступити.
— Торік нарікали на проблеми підготовки в Києві, зокрема, на відсутність полів. Зараз ситуація краща?
— Ні, бо сьогодні виникають певні нюанси, наприклад, випав сніг і мінусова температура на вулиці. Газони не встигають прибирати. Тренуємося на «синтетиці». Наразі особливих проблем немає. Та хвилююся за те, в якому стані будуть поля, коли повернемося зі зборів. Швидше за все, знову займатимемося на синтетичному покритті. Можливо, виникнуть проблеми. Утім, од цього нікуди не дінешся, перебуваємо в такій ситуації. Намагатимемося без втрат із неї виходити.
— Меморіал Макарова розглядаєте суто як плацдарм для перегляду чи вже награватимете щось сформоване?
— Награвати нічого не вдасться. Чому? Бо у складі буде багато виконавців, яких потрібно переглянути. Плюс тренувальний процес сьогодні втягувального характеру. Отож набиратимемо форму вже в матчах. Плануємо всіх забезпечити ігровою практикою, щоби перевірити у справі.
«Пачкові» переходи, лід, сніг і багнюка
— У грудні команду залишили кілька гравців. Наразі втрат більше не буде?
— Усе може бути. Можливо, ще хтось залишить нас. Усе залежатиме від того, як гравці проявлять себе в тренувальному процесі та на турнірі. Якщо гравці, котрі перебувають на перегляді, матимуть ліпший вигляд на полі, ніж хтось із нинішнього складу, то в команді залишиться той, хто краще себе зарекомендує. На сьогодні не готовий відповісти, як усе складеться. Можливо, хтось іще піде, можливо, ні.
— У пресі звучали п’ять (Нємчанінов, Вовкодав, Бобух, Голенков і Степанюк) прізвищ. Уже когось відсіяли?
— Є хлопці, яких ми вже відправили, проте не хочу називати їхні імена. Водночас у розташуванні є гравці, котрі мені імпонують, але хочу ще подивитися на них у матчах. Зіграємо спаринги з хорошими суперниками (приміром, «Динамо-2» і Ковалівкою), проти яких переглянемо наших новачків. Після цього сформую остаточну позицію щодо них.
— Подейкують, що до Мохи проявляють інтерес інші ФК. Чи нині він іще працює з колективом?
— Ні. Вирішив, що його поки немає сенсу викликати. Знаю, що він тренується в Іспанії в хороших умовах, готується. Кликати його сюди в лід і сніг… Немає резону.
— Говорили, що команді бракує глибини складу. Як його, попри все, поліпшити?
— Відповідь проста — конкуренція. Із огляду на наступні матчі вибиратимемо сильніших. Хто зарекомендує себе, приєднається до нас як підсилення. На кожній позиції хочу бачити по двоє виконавців. Однозначно залучатиму ще молодих гравців. Таким чином конкуренція генерує глибину складу.
— Попередню зиму «Олімпік» пережив із великими пертурбаціями. Нинішнє міжсезоння, схоже, ознаменується мінімальними змінами?
— Так. Нас залишили Іса Шериф, Гегам Кадиян й Ігор Семенина. Водночас повинно прийти кілька нових футболістів. Глобальніших змін, думаю, не буде.
— Усталення складу повинно посприяти виступам «Олімпіка»?
— Так, це має позитивно позначитися. Коли приходить багато людей, потрібно все починати спочатку: зіграватися, ознайомлювати зі своїми вимогами. «Пачкові» переходи футболістів залишають свій слід. Чим стабільніший склад і довше гравці разом виступають, тим краще розуміються на полі, й тим легше тренеру, бо менше зауважень доводиться робити.
— Завжди наголошували на тому, що необхідно вчитися на своїх помилках. На чому акцентуватимете під час підготовки?
— Найголовніше — зробити висновки. Найважливіший етап почнеться, коли повернемося зі зборів у Київ. Якщо приїдемо й наштовхнемося на проблему полів, то нам доведеться збільшити обсяг бігової роботи. До прикладу, коли торік прилетіли з-за кордону, почали займатися на «синтетиці» (яка, до слова, була то в кризі, то в калюжах). Попрацювавши в такому режимі два-три тижні, ми втратили фізичні кондиції. Потім, коли виходили на багнюку, на трав’яне покриття не найкращої якості (звичайне явище для цієї пори року), то «провалювалися» під завісу матчів. Зокрема, пригадаю зустріч із «Говерлою». Як наслідок, це вплинуло на психологію колективу. Отож, якщо ситуація повториться, багато бігатимемо, щоби принаймні втримати на рівні наші фізичні кондиції.
Донецьк, струшувати повітря, перебудови
— Непросто порівнювати нинішні умови з тими, що мали в Донецьку…
— Авжеж!
— До чого веду: «Шахтар» стежить за своїми полями вдома, а як із цим у «Олімпіка»?
— Наша інфраструктура не постраждала. Знаю, що за полями теж доглядають. У принципі, там є всі умови для роботи. Проте всім відома ситуація, яка склалася, не дозволяє повернутися. Чекаємо, бо вдома є все: тренажерні й тактичні зали, поля, відновлювальний центр, медичні частини. Відтак терпимо й намагаємося в нинішніх умовах, попри все, розвиватися й рухатися вперед. Президент пан Гельзін усе робить для того, щоби була своєчасна оплата праці. Навіть за сьогоднішніх умов, які вважаю сприятливими, можна показувати хороший футбол.
— До речі, чи не відчуваєте, що за останній рік донецькі команди стали принаймні трішки ближчими до того, щоби повернутися на Донбас?
— У нашій країні щось передбачати не варто. Думаю, ніхто не зможе відповісти на це питання. Якщо робити висновки з того, що пишуть в Інтернеті, то все стало ближчим. Та як це буде насправді — інше питання. Дуже хочу, щоби на нашій землі якнайшвидше настав мир і прийшов спокій та стабільність, а наша країна благополучно розвивалася. Очевидно, що футбол залежить од того, що відбувається в країні. Спорт не може жити окремим життям, усе взаємопов’язано. На жаль, футбол поки що деградує. Бачимо, скільки проблем виникає у ФК, деякі зникають із мапи…
— Хочу запитати про полеміку «Олімпіка» з однією з телепередач. Ваш капітан Гришко в інтерв’ю говорив, що нині ніхто навіть не звертає уваги на звинувачення команди в нечесній грі.
— Безумовно, подібні розмови відштовхують од роботи. Утім, чесно кажучи, вже не звертаю на них уваги. Чому? Бо це просто розмови. Скільки вже можна просто розпатякувати? Ця тема цікава, якщо вона підкріплена фактами. Треба говорити конкретно, якщо ні — навіщо струшувати повітря впродовж цілого року?! Скільки можна? Намагаюся не звертати уваги на це. Давно зрозумів, що це просто слова, не більше. Не хочу в те вникати й відволікатися. Хоча спочатку я нервував, хвилювався, багато думав щодо цього. Як показав час, усе залишилося на рівні домислів.
— Пан Гельзін уже оприлюднював чітку мету на друге коло?
— Дійшли до такого: щороку потрібно рухатися вперед. Хочемо в турнірній таблиці посісти вище місце, ніж торік. Хоча розуміємо, що останній рік супроводжувався перебудовами для нас. Багато людей пішло, багато приєдналося. У такій атмосфері складно здобувати результат. Змінюються футболісти — змінюється гра й командний стиль. Коли був Шериф і Дорошенко, демонстрували один малюнок гри, потім довелося видозмінюватися, зокрема, у вимогах до гравців, адже старі схеми не працювали. Безперечно, це позначається на результатах. Однак, попри все, прагнемо зайняти вищу сходинку в турнірці, ніж раніше.
Євген ДЕМЯН.