Український футбол
Роман САНЖАР: «Ми вже адаптувалися, тож зобов’язані ще додавати»
Наймолодший тренер у прем’єр-лізі проаналізував старт «Олімпіка» у вищому ешелоні

— Романе Миколайовичу, після п’яти турів «Олімпік» уже встиг перемогти вдома і на виїзді, зіграти внічию з «Динамо», а також розгромно поступитися «Шахтарю» та «Чорноморцю». Як оцінюєте цей відрізок?

— Він був насичений емоціями. Ми відчули й великі розчарування після крупних програшів, а також провели низку вдалих матчів, в яких діяли дисципліновано, зібрано в обороні, а в атаці нам удалося забити м’ячі й добитися позитивного результату. Після п’яти матчів, зіграних у прем’єр-лізі, можна зробити висновок: ми на сьогодні ще не готові дещо психологічно, не вміємо швидко перемикатися після хороших ігор на наступні, тож, як наслідок, нас у кількох матчах за це покарали. Надалі будемо враховувати всі наші помилки та намагатися їх не повторювати.

— Як уважаєте, команда вже адаптувалася в прем’єр-лізі?

— Ми вже інтегрувалися у чемпіонат, але ще не набрали тих кондицій, які дозволять нам надалі домагатися позитивного результату. Я переконаний, у нас ще є потенціал, отож команда може додати.

— Які складнощі виникають зараз у вас, як у наймолодшого тренера прем’єр-ліги?

— Основні труднощі пов’язані з тим, як достукатися до хлопців, аби вони максимально зосереджувалися на кожен поєдинок, як на останній у спортивній кар’єрі. Труднощі полягають іще в іншому: коли програємо, як швидко вивести команду з не надто комфортного, м’яко кажучи, психологічного стану. А після переможного матчу моє завдання — зробити так, аби ніхто з гравців не впіймав «зірку», словом, потрібно всіх повернути на землю. У цьому й полягає мистец­тво тренера.

Вам усього 35. У спілкуванні із футболістами такий вік більше допомагає чи заважає?

— Складно сказати. Зазначу, що в нас у взаєминах із гравцями немає великої дистанції. Хлопці з розумінням ставляться до того, що я нині тренер. Відтак скрізь дотримується субординація. А в житті ми розмовляємо на рівних, як друзі-товариші. Проблем у цьому плані немає.

— Наскільки сильно на колективі позначається той факт, що домашні ігри доводиться проводити в Києві, а не в Донецьку?

— Звісно, у цьому є певний дискомфорт. Легше грати в рідних стінах за підтримки своїх уболівальників. Але у ситуації, що склалася, ті умови, які в нас є на сьогодні, ніяк не заважають нам добиватися позитивного результату.

— Чи стежите за ситуацією на Донбасі?

— Природно.

— Подейкували, що через бойові дії постраждала не тільки база «Шахтаря», а й спорткомплекс «Олімпік». Ви щось про це знаєте?

— Конкретно із цього приводу нічого не скажу. Чув, що серйозних пошкоджень на базі «Олімпіка», на щастя, начебто немає.

— Команда тренується на базі «Княжа» у селищі Щасливе. Із плином часу, чи можна сказати: це був оптимальний варіант?

— Із тих варіантів, які розглядали, база «Княжа», мабуть, найоптимальніший для нас. Ми на ньому зупинилися, відтак далі ніяких нових варіантів не розглядаємо. Нас тут усе влаштовує.

— На стадіоні імені Банникова, крім «Олімпіка», тренується та грає донецький «Шахтар». Таке сусідство не випадкове?

— Чесно кажучи, не бачу у цьому ніякого підтексту. Швидше за все, так сталося випадково.

— Упродовж сезону в колектив улилися десять нових виконавців. Ким ви особливо задоволені, а хто поки не виправдовує сподівань?

— Мені би не хотілося когось виокремлювати, всі хлопці стараються. Ті гравці, які поповнили наші лави, викладаються сповна. Так, у когось краще виходить, у когось гірше. Склад, як кажуть, не гумовий: усіх 20 осіб у нього не втиснеш. Природно, в тих хлопців, які не потрапляють у основу, емоційний стан трошки гірший. Але ми спілкуємося з усіма, намагаємося кожному гравцеві приділити увагу, щоби він не втрачав бажання вийти на поле й максимально допомогти команді.

— Різні футбольні сайти вже включили до збірних турів центрбеків «Олімпіка» Дмитра Гришка та Олексія Дитятьєва. Не боїтеся, що цих, а може, й інших хлопців покличуть у заможніші та іменитіші клуби, тож вам доведеться латати діри?

— Ні, не боюся. Більше того, я би навіть хотів, аби на наших хлопців звернули увагу потужніші клуби. Для нас це буде певна реклама, виражена в тому, що ми змогли виховати, підготувати футболістів, і вони продовжать свою кар’єру на вищому рівні.

— Але якщо лідери залишатимуть клуб, то це може позначитися на результатах команди…

— Якщо хтось із гравців і залишить нашу команду, то це може статися тільки в міжсезоння, відтак у нас буде можливість підшукати на їхні місця інших футболістів. Переконаний, що цю проблему ми вирішимо. Найголовніше, щоб усі були задоволені.

— Президент клубу Владислав Гельзін поставив завдання в дебютному сезоні закріпитися в прем’єр-лізі. Зараз команда ділить 5–7 місця з «Металістом» і запорізьким «Металургом». Де хотіли би завершити першу частину чемпіонату, яким підсумком були би задоволені?

— Звичайно, хочеться, щоб «Олім пік» розташувався якомога вище в турнірній таблиці. На сьогодні говорити про наші претензії ще рано, адже ще занадто мало матчів зіграли, а ось після закінчення першого кола вже з’явиться серйозна пожива для роздумів. Тоді можна буде робити якісь висновки.

Дмитро ДОЙНІКОВ.


стрічка новин