Руслан ДІДЕНКО: «Зосереджуємо значну увагу на допомозі клубам, щоби найкращі гравці залишалися в Україні»

Про організацію змагань

— Руслане, як зазначають офіційні джерела, в Комітеті жіночого футболу ви працюєте з 2011 року, займаючи посаду секретаря. Що саме входить до ваших обов’язків?

— Виконую обов’язки головного спеціаліста Комітету жіночого футболу ФФУ. До основних функцій входять організація та проведення змагань із жіночого футболу. Але в нас є команда, тож над поставленими завданнями працюємо всі разом. Окрім того, забезпечуємо підготовку навчально-тренувальних зборів і особливу увагу приділяємо організації домашніх матчів жіночих збірних команд України.

— Чим займалися до приходу у ФФУ?

— Працював лише у спорті. Спочатку начальником відділу фізичної культури та спорту в рідному Кагарлицькому районі на Київщині, а згодом займався тренерською роботою в Кагарлику та Чернігові, де набував досвіду, що дало можливість працювати в подальшому на відповідальних посадах у ВФСТ «Колос» та Управлінні фізичної культури та спорту Київської облдержадміністрації.

— Що, насамперед, потрібно, щоби якісно організувати змагання?

— Насамперед, потрібно поважати людей і прислухатися до порад. Також, звичайно, має бути бажання займатися цією роботою. Окрім того, необхідно постійно вдосконалюватися, щоби кожний наступний турнір проходив на ще вищому рівні.

— Чим особлива нинішня зимова першість? Які були труднощі з її організацією?

— Перш за все, зимова першість-2015 проходила під відкритим небом, і це для нас була перша подібна практика. Адже раніше, як відомо, матчі проходили в маріупольському манежі. Також усі поєдинки відповідали часовому стандарту — два тайми по 45 хвилин. Це допомогло привернути глядацьку аудиторію, яка не тільки наживо, а й у режимі онлайн спостерігала за матчами нашого чемпіонату.

— ФФУ забезпечила учасникам змагань безкоштовне проживання та харчування, що стало вагомою допомогою для клубів. Звідки ФФУ знайшла резерви для фінансування цих складових?

— Це стало можливим завдяки програмам ФІФА, яка в рамках розвитку жіночого футболу допомагає у вирішенні подіб­них питань. Варто відзначити, що ФІФА зацікавлена в популяризації футболу серед слабкої статі, відтак наступного року плануємо запросити до участі в зимовій першості не тільки вітчизняні клуби, а й колективи з інших країн.

Про клубний футбол України

— Розкажіть про клубний жіночий футбол України. Що він собою представляє та наскільки його рівень є конкурентоспроможним у порівнянні з чемпіонатами інших європейських країн?

— Клубний жіночий футбол України має дві ліги: вищу та першу. Намагаємося зберегти команди та поступово розвиватися. Рівень наших чемпіонатів із кожним роком зростає. Для того, щоби кращі гравці (особливо молодь) залишалися в Україні, а не продовжували футбольну кар’єру за кордоном, зосереджуємо увагу на допомозі клубам. Це спільна робота, яка в майбутньому має стабілізувати наш футбол і вивести його на якісно новий рівень.

— Чи проводяться в Україні чемпіонати серед юнацьких команд чи, скажімо, дублюючих складів?

— До 2015 року проводилися чемпіонати серед дівочих команд віком до 17 та 15 років, а також всеукраїнський турнір до 13 років. Але із цього року, крім вищеназваних змагань, відбудеться чемпіонат серед дівочих команд до 16 та до 14 років.

— На вашу думку, наскільки сьогодні ефективно працює Комітет жіночого футболу України?

— Це запитання коректніше адресувати керівникам клубів, футболісткам і всім причетним до жіночого футболу людям. У ефективності роботи меж не повинно бути, тож ми постійно розвиваємося й рухаємося тільки вперед.

— Як складаються справи з комерціалізацією жіночого чемпіонату України? Чому він досі не транслюється на ТБ і доволі слабко висвітлюється в ЗМІ?

— Ця тема дуже важлива для популяризації та розвитку жіночого футболу. Створені групи в соціальних мережах Інтернету, запроваджено потужний сайт жіночого футболу, на сайті ФФУ реалізований окремий розділ із жіночого футболу на прикладі інтернет-сторінки УЄФА. Окрім того, плідно співпрацюємо з деякими футбольними друкованими виданнями та за допомогою УФІ намагаємося втілити в життя показ матчів національної жіночої збірної команди України. Що ж стосується внутрішнього чемпіонату, то, звичайно, дуже важливо показати бодай кілька принципових матчів і загалом проінформувати про їхні результати у спортивних новинах на телебаченні. Наразі над цим працюємо, бо для нас це — першочергове завдання. Також є ідея реалізувати онлайн-трансляції в Інтернеті.

— На цьогорічній зимовій першості «Житлобуд-1» практично без конкуренції здобув трофей. Як гадаєте, харків’янки у чемпіонаті також упевнено фінішують на першій сходинці, чи їм хтось зможе скласти конкуренцію?

— Я не можу сказати, що в півфіналі зимової першості «Житлобуд-1» легко здолав суперника. Усі команди готуються до чемпіонату та доукомплектовуються. Сподіваємося, що прийдешній сезон порадує хорошою спортивною боротьбою та серйозною конкуренцією.

— Роз’ясність ситуацію щодо ФК «Донеччанка», бо, наскільки відомо, наразі команда припинила своє існування.

— Участь команди у чемпіонаті країни та Кубку призупинена зі зрозумілих причин. Безпека — це головна складова проведення спортивних заходів, а про яку наразі безпеку можна говорити в Донецьку? Тому ми пішли на такий крок, тимчасово призупинивши участь «Донеччанки» в розіграшах національних турнірів. Але це жодним чином не означає, що команда в майбутньому більше не зможе повернутися на авансцену, адже місце донецького колективу у вищій лізі збережено. Щойно донеччанки будуть готові до продовження виступів у національній першості та Кубку України, їх одразу включать до складу учасників. Про припинення існування «Донеччанки» мова взагалі не йде.

— Чому «Донеччанка» не переїхала до іншого міста?

— Про це потрібно запитати в керівництва донецького клубу. Гадаю, вся справа у скромних фінансових можливостях жіночого футболу, й переїзд до іншого міста у сучасних реаліях — справа не з дешевих.

— Де прийматимуть своїх суперників команди з Маріуполя та Харкова, адже у чоловічому футболі «Іллічівцю» заборонили проводити домашні поєдинки вдома, а «Металісту» лише недавно доз­волили повернутися на рідну арену.

— Ми не маємо інформації про заборону грати у Харкові. Тим паче, що команди ще не підтверджували свої домашні стадіони. Слобожанські клуби минулого сезону грали в передмістях Харкова. А щодо маріупольської команди, то тут існує кілька варіантів: можливо, перше коло «Іллічівка» всі матчі проведе на виїзді, а можливо, «червоно-білі» просто гратимуть на безпечніших територіях.

Про збірні

— Ви говорите, що Комітет жіночого футболу велику увагу приділяє організації домашніх матчів збірних команд України. Скажіть, який поєдинок було організувати найважче? Можливо, в когось із суперників були завищені вимоги?

— Можу сказати, що до проведення домашніх матчів ми готуємося також серйозно, як і наші команди. У цьому контексті можна згадати чудово проведену роботу у відбірковому раунді чемпіонату Європи серед юнацьких збірних WU-17 у Львові 2013 року. Тоді мені добре запам’яталася фінська делегація, якій постійно щось не подобалося, й доводилося йти їм назустріч, виконувати їхні забаганки. А 2014-го наполегливо готувалися до плей-оф. Гадаю, домашній матч із Італією був проведений на високому рівні.

— Наразі збірна України WU-19 розпочала підготовку до еліт-раунду. Як гадаєте, нашим дівчатам до снаги випередити у своїй групі однолітків із Німеччини, Бельгії та Шотландії?

— Звісно, група в нас дуже складна, суперники непрості. Проте шанси є, й потрібно за них чіплятися, витискуючи максимум із кожного поєдинку. Зрештою, все покаже час, але я вірю в наших дівчат.

— Які найближчі плани в націо-
нальної жіночої збірної? Коли й з ким наша команда проведе наступний поєдинок?

— У квітні відбудеться жеребкування відбіркових матчів Євро-2017, які стартують восени цього року. Поки що це все, що я можу сказати з даного питання.

Роман КИРІЄНКО.